Повістка

від 19.11.2024 по справі 908/1841/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/42/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 908/1841/24 (908/1261/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., за участі секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/1841/24 (908/1261/24)

позовом Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 25, приміщення 13, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844)

до відповідача Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661)

про стягнення 8 703 441грн 43 коп.

в межах розгляду справи про банкрутство №908/1841/24

Боржник Приватне акціонерне товариство Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна

За участю представників:

позивача не з`явився

відповідача Погосян С.Г.

установив:

05.11.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості задоволені частково, стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 25, приміщення 13, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844) основний борг в сумі 5 952 063 (п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі шістдесят три) гривня 11 коп, 3% річних в сумі 458 290 (чотириста п`ятдесят вісім тисяч двісті дев`яносто) гривні 95 коп, інфляційні втрати в сумі 2 293 085 (два мільйони двісті дев`яносто три тисячі вісімдесят п`ять) гривень 14 коп, судовий збір в сумі 104 441 (сто чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 27 коп.

06.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1841/24 (908/1261/24), яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 45 995,40 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2024, вказану вище заяву передано на розгляд судді Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 11.11.2024 заяву ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1841/24 (908/1261/24) прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 19.11.2024, 10-50.

15.11.2024 «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подано до суду заперечення на клопотання щодо витрат на правничу допомогу, які мотивовані приписами ст.ст.126,127 ГПК України та обґрунтовані наступним.

На переконання відповідача, розмір гонорару визначений в сумі 45 995,40 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки:

- договір на виконання робіт № 23077-УКБ/20-121-01-21-10868 від 16.11.2021 не містить в собі складних юридичних конструкцій, умови прості, чіткі та зрозумілі;

- спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності;

- не застосовано велику кількість законів та підзаконних актів у спірних правовідносинах;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час;

- позов з вимогами про стягнення заборгованості за одним простим договором на виконання робіт, не є складним і не потребує значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, оскільки не вимагає додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики;

- норми діючого ЦК України, якими обґрунтований позов, є загальнодоступними в «Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», за адресою: zakon.rada.gov.ua, що дає змогу знайти документи, як за їхніми реквізитами, так і за контекстом, та копіювати їх безкоштовно;

- розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, здійснений за допомогою онлайн-калькулятора, та не потребує будь-яких додаткових витрат адвоката;

- справа № 908/1841/24 (908/1261/24) не обтяжена значною кількістю доказів. Усі, без винятку, докази якими обґрунтовані позовні вимоги у справі, є в наявності у Позивача, як сторони за договором, відповідно, його Представником ці докази не збиралися, не потребували додаткового вивчення, відтак, не є складною і підготовка до розгляду цієї справи, оскільки така підготовка не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, про що свідчить і акт про надання правничої допомоги № 25 від 24 жовтня 2024 року;

- публічний інтерес до справи № 908/1841/24 (908/1261/24) відсутній, спір у цій справі стосується лише її сторін Позивача та Відповідача;

- відповідачем у даній справі є акціонерне товариство єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, яке опинилось в скрутному фінансовому становищі через окупацію Запорізької АЕС, а покладення всієї суми витрат на правничу допомогу не відповідатиме балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами;

- представником Позивача надається правнича допомога в інших аналогічних справах між тими ж самими сторонами, на підставі подібних договорів (справи № 908/1841/24 (908/1261/24), № 908/1841/24 (908/1234/24), № 910/9829/23, № 910/10078/23). Таким чином, з боку Позивача наявна однаковість позиції, однаковість складання документів, тобто, аналогічність, що спрощує дії адвоката при наданні правничої допомоги, зокрема у справі № 908/1841/24 (908/1261/24).

Акт № 4/1 прийманняпередачі послуг не містить посилання на час, витрачений адвокатом на складання документів. Крім того, не все перелічене а Акті є доцільним та підтверджується відповідними документами.

Так, на думку відповідача:

- складання повторної відповіді на відзив (вартість 3 000,00 грн) п. 5 Акту, в основу якої покладена вже надана відповідь на відзив, отже, надання повторної відповіді на відзив не займає багато часу на підготовку, з врахуванням сталої судової практики, що є в загальному доступі;

- складання пояснень щодо клопотання про витребування доказів (вартість 4 000,00 грн) - п. 6 Акту і складання пояснень щодо контррозрахунку відповідача (вартість 4 000,00 грн) - п. 7 Акту. Все це підписано, оформлено та завантажено в Електронний суд головою правління Позивача Бурносом І.С., що підтверджується протоколом перевірки електронного цифрового підпису. Документів, що ці дії здійснені адвокатом, позивачем не надано ні до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу ні до вищезазначених пояснень. Отже, Відповідач вважає, що ці суми безпідставно включені позивачем до суми 45 995,40 грн, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню. Враховуючи вищезазначене, Відповідач вважає, що заявлена Позивачем сума в розмірі 45 995,40 грн є завищеною при наданні правничої допомоги у справі № 908/1841/24 (908/1261/24).

Також відповідач просить суд врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Поряд з наведеним відповідач вказує, що Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 45 995,40 грн, згідно з Актом № 4/1 від 05.11.2024 (витрати - це зменшення обсягу активів (матеріальних цінностей, коштів тощо, які відбуваються в процесі здійснення господарської діяльності підприємства), посилаючись на документи, що підтверджують лише сам факт надання правничої допомоги та їх визначену вартість, разом з цим, Позивачем не зазначено та не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом безпосередньо за вказаною справою - фактичної оплати наданих послуг (виконаних робіт).

Витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже,на думку відповідача понесені Позивачем витрати для надання правничої допомоги в зазначеному розмірі не підтверджені належними та достатніми доказами, відповідно до вимог чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

05.11.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості задоволені частково, присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 основний борг в сумі 5 952 063,11 грн, 3% річних в сумі 458 290, 95 грн, інфляційні втрати в сумі 2 293 085,14 грн, судовий збір в сумі 104 441,27 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 05.11.2024 до закінчення судових дебатів представник позивача заявив про те, що докази на підтвердження судових витрат разом з відповідною заявою будуть подані у передбачені процесуальні строки після прийняття рішення.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем у позові зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, пов`язаних із наданням останньому професійної правничої допомоги становить 75 000,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 05.11.2024 під час судових дебатів у справі представником позивача заявлено про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 15.06.2023 адвокатом Богославським Віктором Анатолійовичем та Приватним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10» укладено договір №58/2023 про надання правової допомоги.

Також 10.05.2024 адвокат Богославський В.А. та ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» уклали додаткову угоду № 4 до договору №58/2323 від 15.06.2023, якою визначити порядок оплати правової допомоги (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у спорі клієнта з Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості, а також інфляційних витрат та відсотків за договором № 23077/УКБ від 05.11.2021.

В акті приймання-передачі послуг зазначено, що сторони підтверджують, що адвокатом надані клієнту наступні послуг:

1. Вивчення та правовий аналіз матеріалів справи; здійснення розрахунку заборгованості; складання позовної заяви - вартість послуги - 10 000,00 грн;

2. Складання заяви про уточнення позовних вимог (зменшення розміру первісно заявлених інфляційних втрат та донарахування відсотків та інфляційних втрат за період до призначення підготовчого засідання у справі -3 000 грн;

3. Складання відповіді на відзив - 5 000,00 грн.;

4. Складання заяви про передачу справи для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство - вартість 2 000,00 грн;

5. Складання повторної відповіді на відзив (в зв`язку з подачею відповідачем повторного відзиву на позовну заяву з додатковими аргументами) - вартість 3 000,00 грн;

6. Складання пояснень щодо клопотання про витребування доказів - вартість 4 000,00 грн;

7. Складання пояснень щодо контррозрахунку відповідача - вартість 4 000,00 грн;

8. Представництво інтересів Позивача в суді першої інстанції - вартість 15 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг (правової допомоги) - 46 000 грн. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих адвокатом послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі адвокат не матиме жодних претензій до Клієнта.

До стягнення позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 995,40 грн пропорційно задоволених позовних вимог (99,9 %).

До суду подані заперечення відповідача в яких зазначено, що Акт № 4/1 приймання-передачі послуг не містить посилання на час, витрачений адвокатом на складання документів, не все перелічене в Акті є доцільним та підтверджується відповідними документами, сума в розмірі 45 999,40 грн є завищеною, при цьому не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом безпосередньо за вказаною справою - фактичної оплати наданих послуг (виконаних робіт). Отже, понесені Позивачем витрати для надання правничої допомоги в зазначеному розмірі не підтверджені належними та достатніми доказами, відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідач просив у задоволенні заяви відмовити.

На переконання відповідача, розмір гонорару визначений в сумі 45 995,40 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості за договором № № 23077-УКБ/20-121-01-21-10868 від 05.11.2021 952 063 грн 11 коп. основного боргу, 458 290 грн 95 коп. 3% річних, 2 293 087 грн 37 коп. інфляційних втрат.

Розглянутий судом спір, що виник між сторонами в зв`язку з невиконанням договору про надання послуг, не є спором значної складності, договір містить чіткі умови, складання позовної заяви не потребує застосування великої кількості законів та підзаконних актів.

Розрахунок заявленої до стягнення суми не є складним і не потребує значного часу. Також не обтяжена справа кількістю доказів, які б потребували вивченню.

Суд вважає необґрунтованим включення до складу витрат адвоката витрати в розмірі 3000 грн оплата за складання уточнення позовних вимог, враховуючи обґрунтовані заперечення відповідача щодо невірного розрахунку втрат від інфляції.

Не погоджується суд також з розміром оплати за складання заяви про передачу справи для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство.

Зазначена заява не є складною, не потребує витрачання значного часу та опрацювання великої кількості нормативних актів.

Суд вважає завищеною оплату за складання пояснень щодо контрозрахунку та складання пояснень щодо клопотання про витребування доказів. Доводи, обґрунтування та заперечення, викладені у вказаних документах були викладені позивачем і раніше, в представлених позовній заяві, відповіді на відзив, уточненнях до позовних вимог.

Також не є обґрунтованою заявлена до стягнення сума 3000 грн за складання адвокатом повторного відзиву, враховуючи незначні доповнення у відзиві відповідача та представлення в матеріали справи обґрунтованої відповіді на відзив від 17.05.2024

Щодо оплати за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції, то беручи до уваги кількість судових засідань та їх тривалість, обґрунтованою сумою суд вважає 10 000грн.

Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 25000,00 грн.

Також судом враховано, що вимоги позивача у справі були задоволені частково на суму 8 703 439,2 грн і вказана сума від суми позову (8 703 441,43 грн) складає 99,99 %, у відсотковому співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу скали 24 999,99 грн. Застосувавши правила заокруглення, до стягнення підлягає сума 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Заяву Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10» задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 25, приміщення 13, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

В задоволенні вимог в розмірі 20 995,40 грн- відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам спору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено протягом 26.11.2024.

Суддя Л.М.Сушко