Ухвала

від 27.11.2024 по справі 910/5136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

27.11.2024Справа № 910/5136/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/5136/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 124929,89 грн.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Курдюмов М.М.;

від стягувача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/5136/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго» задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» 3% річних у розмірі 48175 грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 76754 грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/5136/24 стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго» витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

15.07.2024 матеріали справи №910/5136/24 було скеровано до Північного апеляційного господарського суду (у зв`язку з поданням Державним підприємством «Гарантований покупець» апеляційної скарги).

06.09.2024 від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/5136/24 на один рік з моменту його ухвалення.

09.09.2024 до Господарського суду міста Києва від стягувача надійшли письмові заперечення на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 відкладено вирішення питання про призначення до розгляду заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

05.11.2024 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/5136/24 залишено без змін.

11.11.2024 матеріали справи №910/5136/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 розгляд заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» призначено на 27.11.2024.

У судове засідання 27.11.2024 з`явився представник заявника (боржника), просив суд задовольнити подану ним заяву.

Представник стягувача у судове засідання 27.11.2024 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго».

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представника заявника (боржника), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про часткове її задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд зазначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявник (боржник) вказує, що його платежі залежать від оплати НЕК «Укренерго» послуги гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП.

Проте, як вказує заявник (боржник), у зв`язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги у 2021 - 2022 роках та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.

Як вказує заявник (боржник), станом на 01.01.2024 у НЕК «Укренерго» наявна заборгованість перед позивачем за послугу розрахункових періодів 2021 - 2023 років в розмірі 31 млрд 504 млн грн.

Крім того, заявник (боржник) зазначає, що в період воєнного стану він бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов`язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом.

У зв`язку із здійсненням збройної агресії російською федерацією проти України запроваджено воєнний стан. Здійснена ворогом збройна агресія спричинила тяжкі наслідки для підприємств енергетичного сектору країни, в т.ч. для Гарантованого покупця. У зв`язку з окупацією державою-агресором найбільшого об`єкту генеруючого електричну енергію в Україні - Запорізької АЕС, знищенням великої кількості об`єктів генерації електричної енергії, в т.ч. з альтернативних джерел енергії та зменшенням виробництва електричної енергії, істотно зменшилось надходження коштів у електроенергетичну галузь.

З урахуванням зазначеного, боржник вказує, що він недоотримує значні суми коштів від виробників в межах виконання Положення та від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, в результаті чого відповідач не може в повному обсязі виконувати свої поточні зобов`язання перед постачальниками універсальних послуг та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Разом з тим, відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) за 12 місяців 2023 року, Гарантованим покупцем було отримано збиток у розмірі 1458076 тис. грн., отже документами останньої фінансової звітності підтверджується негативний фінансовий стан боржника (заявника).

З огляду на викладене вище та з урахуванням принципів розумності та справедливості, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, суд вважає, що відстрочення рішення суду до 06.03.2025 не порушить прав стягувача, оскільки предметом спору на дату прийняття рішення не є стягнення суми основного боргу, а є лише стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст.ст. 234, 331Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Частково задовольнити заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/5136/24.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/5136/24 до 06.03.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 28.11.2024.

Суддя О.М. Спичак