Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/10646/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/10646/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Веселе, вулиця Центральна, будинок 21; ідентифікаційний код 39672576)

до

Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21 А; ідентифікаційний код 25394566)

про стягнення 532 026,15 грн,

Представники:

від позивача: Губорєв К.С.;

від відповідача: Білоус О.Ю.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» (далі - ПП «Лендфорт Дніпро»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі - ДП «Сантрейд»/відповідач) стягнення 532 026,15 грн, у тому числі: 443 355,13 грн - заборгованості за неоплачений товар та 88 671,02 грн - штрафу (20%), у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №60412219 від 10.06.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.09.2024 через систему «Електронний суд» від ДП «Сантрейд» надійшли відзив на позовну заяву, заява про застосування строків позовної давності, клопотання про зменшення штрафних санкцій та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У поданому відзиві на позовну заяву ДП «Сантрейд» заперечує проти задоволення позову в частині стягнення штрафу, водночас, просить суд зменшити розмір штрафу на 90%. Крім того, відповідач зазначає, що суму основного боргу сплатив у повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень № 20066467 від 06.09.2024 на суму 92 667,61 грн, № 20066468 від 06.09.2024 на суму 175 461,29 грн, № 20066469 від 06.09.2024 на суму 175 226,23 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.09.2024 у задоволенні клопотання ДП «Сантрейд» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовив, при цьому, постановив розгляд справи №910/10646/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 28.10.2024.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» від ПП «Лендфорт Дніпро» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 443 355,13 грн, при цьому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 88 671,02 грн підтримав у повному обсязі.

04.10.2024 через систему «Електронний суд» від ПП «Лендфорт Дніпро» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 28.10.2024 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.10.2024 клопотання ПП «Лендфорт Дніпро» про участь у судовому засіданні 28.10.2024 у справі № 910/10646/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.

28.10.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 25.11.2024.

25.11.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, у судовому засіданні представник ПП «Лендфорт Дніпро» позовні вимоги підтримав у повному обсязі та окремо заявив суду, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник ДП «Сантрейд», у свою чергу, проти задоволення позову в частині стягнення штрафу заперечував.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що після відкриття провадження у справі ДП «Сантрейд» сплатило на користь ПП «Лендфорт Дніпро» заборгованість у розмірі 443 355,13 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 20066467 від 06.09.2024 на суму 92 667,61 грн, № 20066468 від 06.09.2024 на суму 175 461,29 грн, № 20066469 від 06.09.2024 на суму 175 226,23 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач із цим позовом звернувся до суду 29.08.2024, при цьому, заборгованість у розмірі 443 355,13 грн сплачена відповідачем 06.09.2024, тобто після звернення позивача до суду із цим позовом, відповідно суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку із відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин, суд розглядає позовні вимоги ПП «Лендфорт Дніпро» в частині стягнення із ДП «Сантрейд» штрафу (20%) у розмірі 88 671,02 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 між Приватним підприємством «Лендфорт Дніпро» (далі - постачальник/продавець) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі - покупець) укладено договір поставки №60412219, відповідно до якого продавець зобов`язався виробити та передати у встановлені строки високоолеїнове насіння соняшнику (насіння соняшнику з високим вмістом олеїнової кислоти), урожаю 2020, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

Згідно із п. 4.1. договору продавець зобов`язався здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020 - поставлено на ПрАТ з ІІ «ДОЕЗ», згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях покупця.

У відповідності до п. 4.2. договору, продавець зобов`язується поставити весь об`єм товару за реквізитами поставки, вказаними в п. 4.1. у строк з 15.09.2020 по 30.10.2020, обидві дати включно. Вантажовідправником товару є особа, яка зазначена у відповідній транспортній накладній.

Відповідно до п. 5.1. договору базова ціна товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 8 924,80 грн за одну метричну тонну. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 10 709,76 грн за одну метричну тонну, що є еквівалентом 402,00 доларів США на дату укладення цього договору згідно офіційного курсу Національного банку України у розмірі 26,6412 грн/дол. США.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що загальна базова вартість мінімальної кількості товару на момент укладення цього договору, складає 25 007 289,60 грн +/- 5,00%, в тому числі ПДВ 4 167 881,60 грн.

За змістом п. 5.3. договору покупець зобов`язується зробити часткову передоплату вартості кожного виду товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів у розмірі, відповідно до наведеної у договорі таблиці.

Покупець зобов`язується здійснити передоплату в розмірі згідно п. 5.3. цього договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту повного виконання продавцем усіх своїх зобов`язань за п. 5.4. договору. Продавець зобов`язується виконати усі вимоги законодавства та цього договору щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму здійсненої передоплати. У разі порушення продавцем зобов`язань зі складання та/або реєстрації податкових накладних у ЄРПН на всю суму попередньої оплати, та у випадку, якщо податкова накладна (податкові накладні) з будь-яких причин не була (и) зареєстрована (і) до моменту виникнення додаткових зобов`язань у покупця з оплати товару, то такі зобов`язання покупця з оплати сум вартості товару вважаються зменшеним на розмір суми ПДВ, щодо якої не відбулось реєстрації податкової накладної, а сам товар вважається таким, що оплачений у відповідних сумах. Окрім того, невиконання зобов`язань з реєстрації ПДВ є підставою для дострокового одностороннього розірвання цього договору за ініціативою покупця та відповідальності, яка передбачена п. 7.7. цього договору (п. 5.5. договору).

У відповідності до п. 5.6. договору після поставки продавцем товару, загальна вартість партій якого буде не менше ніж розмір здійсненої попередньої оплати, покупець зобов`язується здійснювати оплату наступним чином:

- 80% вартості відповідної «партії товару для оплати» сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару та визначення фактичної кількості та якості поставленого товару (в тому числі після визначення середньозваженого показника вмісту олеїнової кислоти), а також після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п. 5.6.1. цього договору;

- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 5.6.1. (якщо їх не було надано раніше) та у п. 5.6.2., а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Загальна сума договору складається з вартості окремих партій товару, зазначеної в окремих додатках до договору та відповідних накладних на передачу (поставку) товару (п. 5.8. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, за кожен день затримки оплати. Окрім того, за прострочення з оплати товару понад 10 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 20% від розміру простроченого платежу.

Договір набуває чинності з моменту його належного підписання сторонами та скріплення печатками. Договір діє до повного виконання сторонами своїх взаємних зобов`язань (п. 10.1. та п. 10.2. договору).

У період з вересня по листопад 2020 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 31 075 595,04 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №76 від 16.09.2020 на суму 486 303,92 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 16.09.2020, товарно-транспортними накладним №01, №02 від 15.09.2020;

- видатковою накладною №77 від 18.09.2020 на суму 2 223 237,18 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 18.09.2020, товарно-транспортними накладними №08, №03, №04, №05, №07, №10 від 18.09.2020;

- видатковою накладною №78 від 19.09.2020 на суму 2 398 893,35 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 19.09.2020, товарно-транспортними накладними № 06, №09 від 18.09.2020 та №19, №14, №13, №11 від 19.09.2020;

- видатковою накладною №79 від 21.09.2020 на суму 6 388 080,53 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 21.09.2020, товарно-транспортними накладними №16, №15, №17, №12, №21, №20 від 19.09.2020 та №25, №26, №24, №22, №29, №28, №32, №34, №33, №30 від 21.09.2020;

- видатковою накладною №80 від 22.09.2020 на суму 3 579 966,08 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 22.09.2020, товарно-транспортними накладними №35, №23, №36 від 21.09.2020 та №37, №41, №45, №48, №44, №46, №50 від 22.09.2020;

- видатковою накладною №81 від 23.09.2020 на суму 2 955 710,35 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 23.09.2020, товарно-транспортними накладними №38, №40, №39, №42, №43, №49, №47 від 22.09.2020 та №57, №51 від 23.09.2020;

- видатковою накладною №82 від 24.09.2020 на суму 3 707 738,29 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 24.09.2020, товарно-транспортними накладними № 27 від 21.09.2020, №65, №53, №63, №62, №58, №59, №54 від 23.09.2020 та №69, №66 від 24.09.2020;

- видатковою накладною №83 від 25.09.2020 на суму 3 324 465,94, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 25.09.2020, товарно-транспортними накладними №60, №61, №52 від 23.09.2020 та №75, №76, №73, №77, №74 від 24.09.2020;

- видатковою накладною №84 від 25.09.2020 на суму 319 120,24 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 25.09.2020, товарно-транспортною накладною №68 від 24.09.2020;

- видатковою накладною №85 від 26.09.2020 на суму 2 318 786,48 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 26.09.2020, товарно-транспортними накладними №64 від 23.09.2020, №67, №70, №78, №72, №79 від 24.09.2020;

- видатковою накладною №86 від 27.09.2020 на суму 463 338,04, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 27.09.2020, товарно-транспортними накладними №64 від 23.09.2020, №67, №70, №78, №72, №79 від 24.09.2020;

- видатковою накладною №93 від 23.10.2020 на суму 1 156 517,05 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 23.10.2020, товарно-транспортними накладними №82, №80, №81 від 21.10.2020;

- видатковою накладною №94 від 04.11.2020 на суму 877 306,43 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 04.11.2020, товарно-транспортними накладними №85, №86 від 03.11.2020;

- видатковою накладною №93 від 05.11.2020 на суму 876 131,16 грн, актом перерахунку ціни партії товару з реєстром про вивантаження транспортних засобів від 05.11.2020, товарно-транспортними накладними №84, №83 від 03.11.2020.

Крім того, на виконання п. 5.5. та п. 5.6. договору позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних, зокрема: податкову накладну №14 від 14.07.2020 на суму 25 007 289,60 грн з урахуванням розрахунків коригування №1-№8; податкову накладну №7 від 25.09.2020 на суму 319 120,24 грн, яка зареєстрована 04.11.2020; податкову накладну №11 від 26.09.2020 на суму 2 318 786,48 грн, яка зареєстрована 04.11.2020; податкову накладну №10 від 27.09.2020 на суму 463 338,04 грн, яка зареєстрована 15.10.2020; податкову накладну №1 від 23.10.2020 на суму 1 156 517,05 грн, яка зареєстрована 13.11.2020; податкову накладну №1 від 04.11.2020 на суму 877 306,43 грн, яка зареєстрована 23.11.2020; податкову накладну №2 від 05.11.2020 на суму 876 131,16 грн, яка зареєстрована 23.11.2020.

Реєстрація наведених вище податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач у період з 14.07.2020 по 16.11.2020 за поставлений товар розрахувався частково у сумі 30 632 239,91 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 14.07.2020, за 16.10.2020, за 19.10.2020, за 21.10.2020, за 03.11.2020, за 06.11.2020 та за 16.11.2020.

Відтак, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 443 355,13 грн, у зв`язку із чим 17.04.2024 позивач надіслав на адресу ДП «Сантрейд» претензію на цю суму та копії видаткових накладних №86 від 27.09.2020, №94 від 04.11.2020, №95 від 05.11.2020 та копії податкових накладних №10 від 27.09.2020, №1 від 04.11.2020, №2 від 05.11.2020 разом із доказами їх реєстрації.

У відповідь на цю претензію, відповідач листом за вих. №10-129 від 14.05.2024 повідомив позивача, що за даними бухгалтерського обліку ДП «Сантрейд» в останнього відсутня інформація про кредиторську заборгованість перед ПП «Лендфорт Дніпро», у зв`язку із чим просило провести звірку взаємних розрахунків.

01.06.2024 позивач надіслав відповідачу лист від 27.05.2024, в якому повідомив останнього, що не заперечує проти проведення звірки взаємних розрахунків, при цьому зазначив, що скановані копії документів первинного бухгалтерського обліку були надіслані на електронну адресу.

За твердженням позивача, що також не заперечується відповідачем, звірку взаємних розрахунків між сторонами не проведено.

Отже, ПП «Лендфорт Дніпро» звернулось до суду із цим позовом про стягнення з ДП «Сантрейд» заборгованості за поставлений товар у розмірі 443 355,13 грн, а також просило стягнути штраф у розмірі 20% від розміру простроченого платежу у сумі 88 671,02 грн за прострочення оплати понад 10 календарних днів.

Разом із тим, після звернення позивача до суду із цим позовом, ДП «Сантрейд» сплатило на користь ПП «Лендфорт Дніпро» залишок заборгованості у розмірі 443 355,13 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 20066467 від 06.09.2024 на суму 92 667,61 грн, № 20066468 від 06.09.2024 на суму 175 461,29 грн, № 20066469 від 06.09.2024 на суму 175 226,23 грн.

За таких обставин, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №60412219 від 10.06.2020, позивач просить суд стягнути із ДП «Сантрейд» штраф у розмірі 20% від простроченого платежу у сумі 88 671,02 грн на підставі п. 7.2. договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що 10.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №60412219, відповідно до якого позивачем поставлено товар на загальну суму 31 075 595,04 грн, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами перерахунку ціни партії товару із реєстром про вивантаження транспортних засобів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно із положеннями п. 5.3. договору покупець зобов`язується зробити часткову передоплату вартості кожного виду товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів у розмірі 25 007 289,60 грн.

У відповідності до п. 5.6. договору після поставки продавцем товару, загальна вартість партій якого буде не менше ніж розмір здійсненої попередньої оплати, покупець зобов`язується здійснювати оплату наступним чином:

- 80% вартості відповідної «партії товару для оплати» сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару та визначення фактичної кількості та якості поставленого товару (в тому числі після визначення середньозваженого показника вмісту олеїнової кислоти), а також після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п. 5.6.1. цього договору;

- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 5.6.1. (якщо їх не було надано раніше) та у п. 5.6.2., а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Судом встановлено, що 14.07.2020 відповідач здійснив попередню оплату на загальну суму 25 007 289,60 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

У подальшому, відповідач на виконання умов п. 5.6. договору здійснив оплату у розмірі 80% від поставленої партії товару на загальну суму 5 624 950,31 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 16.10.2020, за 19.10.2020, за 21.10.2020, за 03.11.2020, за 06.11.2020, за 16.11.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання п. 5.5. та п. 5.6. договору здійснено реєстрацію податкових накладних, зокрема: податкову накладну №14 від 14.07.2020 на суму 25 007 289,60 грн з урахуванням розрахунків коригування №1-№8; податкову накладну №7 від 25.09.2020 на суму 319 120,24 грн. яка зареєстрована 04.11.2020; податкову накладну №11 від 26.09.2020 на суму 2 318 786,48 грн, яка зареєстрована 04.11.2020; податкову накладну №10 від 27.09.2020 на суму 463 338,04 грн, яка зареєстрована 15.10.2020; податкову накладну №1 від 23.10.2020 на суму 1 156 517,05 грн, яка зареєстрована 13.11.2020; податкову накладну №1 від 04.11.2020 на суму 877 306,43 грн, яка зареєстрована 23.11.2020; податкову накладну №2 від 05.11.2020 на суму 876 131,16 грн, яка зареєстрована 23.11.2020.

Судом встановлено, що реєстрація наведених вище податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Отже, позивач стверджує, що оскільки остання податкова накладна №2 від 05.11.2020 зареєстрована 23.11.2020, відповідно в силу положень п. 5.6. відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок у розмірі 443 355,13 грн до 25.11.2020 включно.

Проте, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, останній у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого станом на день звернення позивача до суду із цим позовом у ДП «Сантрейд» існувала заборгованість в сумі 443 355,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду із цим позовом, відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень № 20066467 від 06.09.2024, № 20066468 від 06.09.2024, № 20066469 від 06.09.2024.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ДП «Сантрейд» за поставлений товар розрахувалось із порушенням строку, передбаченого п. 5.6. договору.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності в останнього права на притримання оплати, з огляду на те, що матеріали справи містять копії первинних документів, які позивач зобов`язаний був передати відповідачу для здійснення оплати у розмірі 80% вартості партії товару і як наслідок відповідачем здійснена така оплата у повному обсязі, а також до матеріалів справи долучені зареєстровані податкові накладні, реєстрація яких була умовою для здійснення остаточного розрахунку у розмірі 20% партії товару.

Крім того, судом не приймаються до уваги твердження відповідача з посиланням на те, що позивачем не було надіслано на адресу відповідача податкові накладні, оскільки відповідач отримував копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних від контролюючого органу в кабінеті платника податків, оскільки саме він є контрагентом за цією господарською операцією.

Більше того, суд також звертає увагу ДП «Сантрейд», що останнє отримало копії податкових накладних разом із претензією, надісланою позивачем 17.04.2024, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, відтак, у будь-якому випадку строк оплати 20% партії товару настав.

Проте, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що останній розрахувався лише 06.09.2024, тобто з порушенням строку, передбаченого п. 5.6. договору.

За вказаних обставин, суд погоджується із доводами позивача, що відповідач прострочив більше ніж на 10 днів виконання зобов`язання з оплати 20% поставленої партії товару, внаслідок чого позивач на підставі п. 7.2. договору нарахував штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, що становить 88 671,02 грн.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, за кожен день затримки оплати. Окрім того, за прострочення з оплати товару понад 10 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 20% від розміру простроченого платежу.

Як зазначено судом вище, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 5.6.1. (якщо їх не було надано раніше) та у п. 5.6.2., а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані вимоги п. 5.6.1. та п. 5.6.2. договору щодо передачі передбачених цими пунктами документів, а також зареєстровано податкову накладну № 14 від 14.07.2020 з урахуванням розрахунків коригувань, а також податкові накладні: №7 від 25.09.2020, №11 від 26.09.2020, №10 від 27.09.2020, №1 від 23.10.2020, №1 від 04.11.2020, № 2 від 05.11.2020, що підтверджується копіями квитанцій про їх реєстрацію, проте відповідач за поставлений товар розрахувався із порушенням встановленого строку.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 20% від простроченого платежу, та встановив, що його здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафу на 90% до суми 8 867,10 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані навідновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункт 8.38 постанови).

У пункті 8.41 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав».

Отже, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Разом із тим, ДП «Сантрейд» не надало суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості зменшення розміру штрафу на 90%, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафу до суми 8 867,10 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності для звернення позивачем до суду із цим позовом, суд зазначає таке.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно із положеннями ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що сторони у п. 7.7. договору домовились, що у відповідності до ст. 259 ЦК України, до вимог щодо нарахування та стягнення пені, штрафів та інших видів неустойки/штрафних санкцій за цим договором, застосовується трирічний строк позовної давності.

Отже, позивач вважає, що оскільки реєстрація останньої податкової накладної здійснена 23.11.2020, відповідно відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар до 25.11.2020 включно, відтак, починаючи з 26.11.2020 позивач знав про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати.

Таким чином, з урахуванням положень п. 7.7. договору останнім днем звернення до суду із цим позовом про стягнення штрафу за прострочення оплати понад 10 календарних днів було 26.11.2023.

Разом із тим, 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 10.11.2024 строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 08.02.2025.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, з наведеного вбачається, що у пункті 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії воєнного стану.

За вказаних обставин, з урахуванням положень п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд дійшов висновку, що ПП «Лендфорт Дніпро» звернулося до суду у межах строку позовної давності, що має наслідком відмову ДП «Сантрейд» у задоволенні клопотання про застосування до позовних вимог про стягнення штрафу наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПКУкраїни.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» про стягнення із Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» штрафу у розмірі 88 671,02 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Водночас, згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позивачем не подано до суду будь-яких заяв щодо відшкодування судових витрат за рахунок відповідача або повернення сплаченої суми позивачу внаслідок закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 443 355,13 грн, суд унеможливлений вирішити питання щодо повернення судового збору. При цьому, суд одночасно повідомляє ПП «Лендфорт Дніпро», що останнє не позбавлене права звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» в частині стягнення основного боргу у розмірі 443 355,13 грн - закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» в частині стягнення штрафу у розмірі 88 671,02 грн - задовольнити.

Стягнути із Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21 А; ідентифікаційний код 25394566) на користь Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Веселе, вулиця Центральна, будинок 21; ідентифікаційний код 39672576) 88 671 (вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят одну) грн 02 коп. - штрафу та 1 330 (одну тисячу триста тридцять) грн 06 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 28.11.2024.

Суддя Віта БОНДАРЧУК