Ухвала

від 28.11.2024 по справі 922/4075/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

28 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/4075/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" про забезпечення позову у справі

за позовом Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ", м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ФОП Мігунов Володимир Іванович; Обслуговуючий кооператив "КІМ"; Приватне підприємство "Агентство нерухомості "Рестріелт"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011"; Обслуговуючий кооператив "Дубки-Харків" до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків про про визнання відсутнім права вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", відповідач, в якому просить суд визнати відсутнім право вимоги у Акціонерного товариства "Харківеобленерго" щодо стягнення пені, індексу інфляції, трьох відсотків річних та заборгованості за розподіл електричної енергії з Фізичної особи-підприємця Мігунова Володимира Івановича за договорами №4-2692С від 01.01.2019, №012522 від 01.01.2019 та №734/050116 від 01.01.2019, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" за договором №026348 від 01.01.2019, з Обслуговуючого кооперативу "КІМ" за договором №026670 від 01.01.2019, з Приватного підприємства "Агентство нерухомості "Рестріелт" за договором №5-25к від 02.06.2005, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" за договором №1-2253 від 01.01.2019, з Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків" №012795 від 01.01.2019.

Ухвалою суду від 21.11.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2024 о 10:30.

27.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі №922/4075/24 за позовом Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" до Акціонерного товариства "Харківобленерго", а саме: заборони Акціонерному товариству "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенко, будинок 149; код ЄДРПОУ 00131954), в особі будь-яких його органів, представників, працівників та/або контрагентів вчиняти (у тому числі, але не виключно за зверненням будь-яких третіх осіб) будь-які дії та/або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення, обмеження розподілу та/або поставки електричної енергії до багатоквартирних житлових будинків за адресою: місто Харків, вул. Букова, буд. 1-А; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 4; місто Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 2.

В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що 18.11.2024 члени АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" отримали чергові попередження про припинення розподілу електроенергії, в яких було зазначено, що відповідні споживачі мають заборгованість за розподіл електричної енергії, пені, індексу інфляції та 3 % річних. Більш того, було зазначено, що такими споживачами не обраний постачальник електричної енергії, однак така інформація не відповідає дійсності, та є предметом розгляду у справі №922/468/22, про що добре відомо АТ "Харківобленерго". Крім того, АТ "Харківобленерго" було зазначено, що у зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості, за розподіл електроенергії, пені, інфляційних витрат, відсотків річних та відсутністю на думку АТ "Харківобленерго" постачальника електричної енергії буде припинено розподіл електричної енергії з 08:00 год. 28 листопада 2024 року за наступними адресами: м. Харків, вул. Дизельна, буд. 14, м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 4, м. Харків, вул. Дерев`янко, буд. 16-А, м. Харків, вул. Букова, буд 1-А, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 2.

Позивач вважає, що таке нарахування та стягнення заборгованості за розподіл електричної енергії та штрафних санкцій на період дії воєнного стану з членів АОСББ не відповідає чинному законодавству, сталій судовій практиці та реальним обставинам які склались між учасниками справи. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 N 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Зазначеного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, зокрема зазначивши, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії. Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що у АТ "Харківобленерго" відсутнє право вимоги щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії воєнного стану.

Крім того, визначення вартості послуг, наданих на підставі договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії укладених між членів АОСББ та АТ "Харківобленерго", то з цього питання треба зазначити, що відповідно до положень ПРРЕЕ (п. 1.2.15., п. 3.1.9.) та абз. 1, 2 та 5 п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про ринок електричної енергії" ФОП Мігунов В.І. за адресами місто Харків, вулиця Дизельна, 14; місто Харків, вулиця Велика Кільцева, 4; ТОВ "Консалт-Буд 2011" за адресою місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; ОК "КІМ" за адресою: місто Харків, вулиця Букова, 1-А; ТОВ "АН Рестріелт" за адресою: місто Харків, проспект Тракторобудівників, 2 здійснили приєднання до договорів про розподіл та постачання електричної енергії шляхом факту споживання та оплати електричної енергії саме за цінами постачальника універсальних послуг тобто за цінами для побутових споживачів. Однак, АТ "Харківобленерго" заперечує факт укладення договору саме на таких умовах та вважає, що на даний час діють зовсім інші умови підключення, зокрема комерційний тариф, а не тариф для населення.

На даний час в господарських судах розглядається декілька спорів де сторонами є члени АОСББ та АТ "Харківобленерго", зокрема, справа №922/468/22 що стосується укладення договорів на постачання та розподіл електричної енергії побутовими споживачами та тарифів за відповідну електричну енергію.

Тим не менш, на протязі 2023, 2024 років члени АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" продовжують отримувати від АТ "Харківобленерго" листи з прямими погрозами припинити електропостачання та розподіл електричної енергії за відповідним договором та відключити електроустановки споживачів. Більш того, члени АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" звертались з заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", НКРЕКП щодо негайного припинення протиправних дій стосовно житлових будинків за відповідними адресами з посиланням на пункт 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312) щодо відкриття провадження по справі №922/468/22, однак оператор розподілу електроенергії жодним чином не відреагував на такі звернення.

Відповідно до пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312), на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Отже, АТ "Харківобленерго" неодноразово відмовлялось виконувати імперативну норму пункту 7.11 Правил, у зв`язку з чим Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" змушена звернутись до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач також зазначає, що припинення/обмеження електропостачання та розподілу електричної енергії ставить під загрозу реалізацію прав позивача, його членів та інтересів побутових споживачі мешканців багатоквартирних житлових будинків. Зокрема, припинення або обмеження подачі електроенергії або її розподілу призведе до зупинки ліфтів будинків, зупинки насосного обладнання, відключення системи водопостачання всередині будинку до усіх співвласників. Припинення подачі електричної енергії позбавить співвласників можливості безпечно пересуватися по прибудинковій території, оскільки буде відключено освітлення, припинення також призведе до неможливості обслуговування сантехнічного обладнання у підвальних приміщеннях та на технічних поверхах. Також у разі відключення електричної енергії не будуть працювати датчики підтоплення у підвалах та сигналізація в електрощитових, що може призвести до аварійного затоплення підвалів.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Водночас, частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності виклику до суду представника заявника для дачі пояснень та/або призначення для розгляду заяви про забезпечення позову судового засідання з викликом представників сторін.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №922/1930/21 прямо вказується, що оскільки позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Як зазначалося вище, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник вказував на те, що на протязі 2023, 2024 років члени АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" продовжують отримувати від АТ "Харківобленерго" листи з прямими погрозами припинити електропостачання та розподіл електричної енергії за відповідним договором та відключити електроустановки споживачів. Більш того, члени АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" звертались з заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", НКРЕКП щодо негайного припинення протиправних дій стосовно житлових будинків за відповідними адресами з посиланням на пункт 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312) щодо відкриття провадження по справі №922/468/22, однак оператор розподілу електроенергії жодним чином не відреагував на такі звернення.

Припинення/обмеження електропостачання та розподілу електричної енергії ставить під загрозу реалізацію прав позивача, його членів та інтересів побутових споживачі мешканців багатоквартирних житлових будинків. Зокрема, припинення або обмеження подачі електроенергії або її розподілу призведе до зупинки ліфтів будинків, зупинки насосного обладнання, відключення системи водопостачання всередині будинку до усіх співвласників. Припинення подачі електричної енергії позбавить співвласників можливості безпечно пересуватися по прибудинковій території, оскільки буде відключено освітлення, припинення також призведе до неможливості обслуговування сантехнічного обладнання у підвальних приміщеннях та на технічних поверхах. Також у разі відключення електричної енергії не будуть працювати датчики підтоплення у підвалах та сигналізація в електрощитових, що може призвести до аварійного затоплення підвалів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судом як джерело права, зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору рішення у справі "Кюблер проти Німеччини" від 13 січня 2011 року заява № 32715/06), Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі, тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 14, 20, 73, 74, 79, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенко, будинок 149; код ЄДРПОУ 00131954), в особі будь-яких його органів, представників, працівників та/або контрагентів вчиняти (у тому числі, але не виключно за зверненням будь-яких третіх осіб) будь-які дії та/або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення, обмеження розподілу та/або поставки електричної енергії до багатоквартирних житлових будинків за адресою: місто Харків, вул. Букова, буд. 1-А; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 4; місто Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 2.

Стягувач: Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" (61105, місто Харків, вул. Киргизька, 15, код ЄДРПОУ 40999209).

Боржник: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенко, будинок 149; код ЄДРПОУ 00131954).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст. ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 28 листопада 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.