Ухвала

від 28.11.2024 по справі 922/1069/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1069/21

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної фірми ?Елена?

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024

за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова

до: 1) Харківської міської ради;

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;

3) Приватної фірми ?Елена?

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2024 (через систему ?Електронний суд?) Приватна фірма ?Елена? (далі - Фірма, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (повний текст складено 25.10.2024) в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору та повернення майна.

За результатами розгляду касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закону).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом позову є вимоги про: визнання незаконним та скасування пунктів 2 і 11 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання ?Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова? від 06.07.2016 №283/16; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.07.2017 № 5496-В-С та зобов`язання повернути нежитлові приміщення вартістю 326 661,60 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області 08.07.2021 у позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 рішення змінено з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови; у решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Фірма просить змінити постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, виклавши її мотивувальну частину щодо мотивів відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.07.2017 № 5496-В-С (немайнова вимога) та зобов`язання повернути нежитлові приміщення (майнова вимога) в новій редакції, а саме щодо відмови в задоволенні позовних вимог на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Отже за вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 3 632,00 грн (1 немайнова вимога х 2 270,00 грн х 200% х 0,8).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про повернення нежитлових приміщень є вимогою майнового характеру.

Отже за вимогу майнового характеру скаржник має сплатити судовий збір у сумі 7 839,88 грн (326 661,60 грн х 1,5% х 200% х 0,8).

Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 11 471,88 грн (3 632,00 грн + 7 839,88 грн).

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 11 471,88 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватної фірми ?Елена? залишити без руху.

2. Встановити Приватній фірмі ?Елена? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. М. Мачульський