ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 520/20975/23
адміністративне провадження № К/990/5619/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/20975/23
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (головуючий суддя: Любчич Л.В., судді: Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.)
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 липня 2023 року у виконавчому проваджені №56302588 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №56302588 від 25 липня 2023 року в частині правових підстав його закінчення, а також в частині виділення в окремі провадження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352263 від 25 липня 2023 року про стягнення виконавчого збору;
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352706 від 25 липня 2023 року про визначення розміру витрат виконавчого провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року задоволено позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїї про визнання протиправними та скасування постанов.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач 16 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги. Зокрема, апелянту пропонувалось усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, з викладенням апелянтом поважних причин пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, та надання відповідних доказів.
Цією ухвалою апелянту було роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною шостою статті 287 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. У підсумку судом було зазначено, що із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 16 жовтня 2023 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
На виконання вимог ухвали суду від 27 листопада 2023 року, скаржник надав суду клопотання, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалено 25 вересня 2023 року, із апеляційною скаргою Відділ звернувся 16 жовтня 2023 року, тобто на 22-й день тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. У зв`язку з поданням апеляційної скарги в строки, визначені статтею 295 КАС України, Відділом питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не порушувалось.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року виправлено описку в мотивувальній частині ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, а саме в абзаці восьмому мотивувальної частини ухвали ухвалено зазначити вірно: "Із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 16 жовтня 2023 року, засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду."
Іншою Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно довідки про доставку електронного листа відповідач отримав копію ухвали про виправлення описки 6 грудня 2023 рокуо 01:03 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №520/20975/23 повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує, що з урахуванням змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо строків його оскарження та подання апеляційної скарги на 22-й день тридцятиденного строку на оскарження рішення суду, відповідач вважав, що строк подачі апеляційної скарги ним не було пропущено, тож відповідач просив вважати даний строк не пропущеним та про вказані обставини зазначив безпосередньо в апеляційній скарзі.
Додатково скаржник зауважив, що ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року на адресу Відділу не надходили, що позбавило можливості відповідача відреагувати на вищезазначені ухвали суду.
У відзиві на касаційну скаргу КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, зважаючи на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, частиною шостою якої встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд зауважує, що стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження судового рішення (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Повертаючись до обставин цієї справи варто зазначити, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги. Зокрема, апелянту пропонувалось усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, з викладенням апелянтом поважних причин пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, та надання відповідних доказів.
Вказаним судовим рішенням, зокрема, було роз`яснено апелянту: «у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.»
В подальшому, 4 грудня 2023 року ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду було виправлено описку та продовжено апелянту строк на усунення недоліків на десять днів.
Згідно довідки про доставку електронного листа відповідач отримав копію ухвали про виправлення описки 6 грудня 2023 року о 01:03 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Поряд із зазначеним, встановивши, що заявником вимоги ухвали суду від 27 листопада 2023 року у встановлений судом строк виконані не були, суд апеляційної інстанції процесуальним наслідком цьому визначив частину другу статті 298 КАС України, а саме: до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Із такою правовою підставою вцілому у контексті наведених обставин Верховний Суд не погоджується, адже очевидно, що наслідком встановлення судом несусунення недоліків апеляційної скарги саме в частині неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом мало бути застосовано положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, а саме: суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Так, повернення апеляційної скарги і відмова у відкритті апеляційного провадження мають кардинально різні процесуальні наслідки для апелянта.
Тобто, суд апеляційної інстанції застосував процесуальний наслідок у виді повернення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції без наявності на те відповідної процесуальної підстави.
Вказане процесуальне порушення викликає необхідність у скасуванні оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, адже вирішити у інший спосіб процесуальну ситуацію яка склалась, неможливо.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належить задовольнити частково, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №520/20975/23 скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123380191 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мартинюк Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні