Ухвала

від 28.11.2024 по справі 160/17775/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/17775/21

адміністративне провадження № К/990/44374/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/17775/21 за позовом Управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу в частині, вимоги та попередження,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії посадових осіб Держаудитслужби щодо порушення порядку внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю, порядку організації ревізії, в частині надання відповідних направлень та повідомлень, підстав і строків продовження заходів державного фінансового контролю;

визнати протиправним та скасувати наказ Держаудитслужби від 26.04.2021 року №112 «Про затвердження змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2021 року» в частині пункту 8.16 розділу VIII;

визнати протиправними дії посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби щодо порушення порядку організації ревізії в частині надання відповідних направлень та повідомлень, підстав і строків продовження заходів державного фінансового контролю, оформлення результатів ревізії в акті ревізії на підставі матеріалів, зібраних із порушенням порядку організації та проведення заходу державного фінансового контролю - ревізії фінансово-господарської діяльності Управління охорони здоров`я;

визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби щодо ненадання відповідних направлень та повідомлень стосовно проведення заходів державного фінансового контролю;

визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 06.09.2021 року №040404-15/7297-2021 «Про усунення виявлених порушень»;

визнати протиправним та скасувати попередження Східного офісу Держаудитслужби про неналежне виконання бюджетного законодавства від 09.09.2021 року №040404-15/7379-2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року апеляційні скарги Східного офісу Держаудитслужби та Державної аудиторської служби України задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2022 року скасовано в частині.

Постановою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року скасовано; справу направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позовну заяву Управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 06.09.2021 року №040404-15/7297-2021 "Про усунення виявлених порушень". У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/17775/21 - скасовано в частині, якою позовну вимогу задоволено та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове її задоволення. Визнано протиправними та скасовано пункти № 2, № 3, № 4, № 6, № 7, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 06.09.2021 №040404-15/7297-2021 "Про усунення виявлених порушень". В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/17775/21 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Східний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 12 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Проте скаржник не навів вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновок Верховного Суду у цій справі буде мати для вирішення спору по суті, як і не навів аргументів неправильного застосування / незастосування норм права та підстав для формування відповідного висновку саме у цій справі (усунення колізії, визначення пріорітету між нормами, тлумачення норми, т.і.).

Вказані скаржником положення є загальними, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо необхідності формування висновку Верховного Суду щодо цих норми у справі.

З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/17775/21 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська