Ухвала

від 29.11.2024 по справі 478/938/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/938/24 Провадження № 2-з/478/8/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2024 смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Найдьонової Н.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ЛЕСЯ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Володимирівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В с т а н о в и в:

26 липня 2024 року адвокат Найдьонова Н.В., звернулася до суду в інтересах Фермерського господарства «ЛЕСЯ» з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Володимирівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року судом було прийнято заяву адвоката Найдьонової Н.В. про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року судом було продовжене підготовче судове засідання та задоволено клопотання представників позивача та відповідача про витребування додаткових доказів.

28 листопада 2024 року адвокат Найдьонова Н.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов ФГ «ЛЕСЯ» до ОСОБА_1 , шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217, розташованих на території Володимирівської (Олександрівської) сільської ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області, які належать на праві власності ОСОБА_1 , без позбавлення відповідача права користування вказаними земельними ділянками до набрання рішенням у справі законної сили.

Відповідно до вимогст. 14 ЦПК Україниавтоматизованою системою документообігу суду 28.11.2024 року заява адвоката Найдьонової Н.В. передана раніше визначеному судді Томашевському О.О.

Заява обґрунтовується тим, що відповідач, як власник вказаних спірних земельних ділянок не зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи і ухваленні судом справедливого, неупередженого рішення, а тому до закінчення розгляду справи може розпорядитися спірним нерухомим майном на власний розсуд (продати земельні ділянки, подарувати, тобто відчужити на користь третіх осіб), через що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення в майбутньому у разі задоволення позову. Також, адвокат Найдьонова Н.В. зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття заходів охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити процес виконання судового рішення. При цьому, забезпечення позову шляхом арешту на земельні ділянки не обмежує права власника і водночас є необхідним для вирішення спору в судовому порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.1ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення доказів та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 ЦПК Українизаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З огляду на ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно дост. 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4).

Крім того, пунктами 1-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбаченихЦПК України.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, а існування загрози їх порушення повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову ФГ «ЛЕСЯ», про застосування яких просить представник позивача, дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, тобто докази вчинення відповідачем дій направлених на відчуження належного йому майна або інших дій з метою уникнення від імовірного обов`язку повернути земельні ділянки.

Саме по собі посилання представника позивача - адвоката Найдьонової Н.В. на незацікавленість сторони відповідача в якнайшвидшому розгляді справи не можна вважати існуючою загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

В той же час, будь-яких обставин, що можуть свідчити на існування певних дій з боку відповідача, що спрямовані на реалізацію земельних ділянок чи будь-яких дій з їх відчуження з наданих суду доказів на теперішній час не вбачається.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість та співмірність вимог представника позивача адвоката Найдьонової Н.В. щодо забезпечення позову з наведеними обставинами для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, про відсутність достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153,258-260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Найдьонової Н.В. про забезпечення позову по цивільній справі зу цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ЛЕСЯ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Володимирівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.О. Томашевський