Постанова

від 12.09.2006 по справі 14/199-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

12 вересня 2006 р.                                                                                Справа

№ 14/199-06

за позовом:

Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

(23700 Вінницька обл., м. Гайсин, пл. Миру, 5)  

до:

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідент. код НОМЕР_1) 

про 

стягнення активів на суму 2040 грн.

Суддя                                        М.

Кожухар

Секретар судового засідання  О. Васільєва

Представники:

Позивача       - Богданов О.В. - за дорученням

Відповідача   - ОСОБА_1,ОСОБА_2 -за дорученням

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про стягнення за рахунок

активів відповідача 2040 грн. податкового боргу зі сплати штрафних санкцій,

застосованих податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 на підставі акту №

НОМЕР_3 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1 за період з 02.12.2002 р. по 30.09.2005 р. 

        Відповідач позов не визнав, посилається

на те, що перебував на спрощеній системі оподаткування і не знав про те, що має

вести облік використаного пального та подавати розрахунок збору за забруднення

навколишнього природного середовища для пересувних джерел забруднення.

      В судовому засіданні

представник позивача позов підтримав, відповідач проти позову заперечив.

        З пояснень відповідача та представників

сторін і наданих матеріалів суд вбачає таке.

        Проведеною державним податковим

інспектором Гайсинської МДПІ документальною перевіркою встановлено, що

відповідачем, який перебував на єдиному податку та займався зокрема наданням

послуг по перевезенню пасажирів легковим автомобілем, не подано розрахунок

збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4-й квартал 2002

р., 1-й -4-й квартали 2003 р., 1-й - 4-й квартали 2004 р. Наслідки перевірки

оформлено актом № НОМЕР_3 «Про результати планової документальної перевірки

дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1  за

період з 02.12.2002 р. по 30.09.2005 р. 

       На підставі цього акту перевірки

Гайсинською МДПІ прийнято та вручено відповідачеві податкове

повідомлення-рішення  № НОМЕР_2  про визначення податкового зобов'язання в

сумі 2040 грн. застосованих штрафних санкцій за неподання розрахунків збору за

забруднення навколишнього природного середовища за 4-й квартал 2002 р., 1-й

-4-й квартали 2003 р., 1-й -4-й квартали 2004 р.

       Відповідач отримане 26.12.2005 р.

податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку не оскаржив, штрафні

санкції у передбачений законодавством строк не сплатив. В зв'язку з цим йому

вручено першу і другу податкові вимоги, відповідно №НОМЕР_4 та    № НОМЕР_5   

Податкові вимоги відповідачем у встановленому порядку теж не оскаржені.

       Наведене стверджується матеріалами

справи.

       Заслухавши пояснення відповідача,

представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого

висновку.

       Відповідно до ст. 14 Закону України «Про

систему оподаткування»збір за забруднення навколишнього природного середовища

відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

       Платники податків і зборів (обов'язкових

платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та

інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську

звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою

податків і зборів (обов'язкових платежів) (ст. 9 Закону України «Про систему

оподаткування»).

       Відповідно до Інструкції про порядок

обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища,

затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища

та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України

19.07.1999 р. № 162/379 (далі -Інструкція), СПД 

ОСОБА_ 1  є платником збору за

забруднення навколишнього природного середовища з пересувного джерела

забруднення і повинна згідно з п. 7.1 цієї Інструкції щокварталу складати

розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та подавати

їх до податкового органу  у строк,

передбачений п. 7.2 Інструкції.

         Заперечення відповідача стосовно

податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2  

з посиланням на те, що він є платником єдиного податку, судом не

приймаються.

         Виходячи із змісту п. 6 Указу

Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»платники

єдиного податку є також платниками податків і зборів крім тих, що зазначені у

цьому пункті. Збір       за забруднення

навколишнього середовища до вичерпного переліку, встановленого названою нормою

Указу, не відноситься.

          А відтак, відповідач повинен був

вести відповідний облік та подавати до податкового органу розрахунки збору за

забруднення навколишнього середовища у встановлені законодавством строки.

         Підпунктом   17.1.1  

ст.   17 Закону України від

21.12.2000 р.  № 2181 -III "Про

порядок  погашення  зобов'язань  

платників   податків   перед 

бюджетами  та  державними  

цільовим . фондами" (далі -Закон № 2181)  встановлено, що платник податків,  який не подає податкову декларацію (яким

згідно з п.п.   1.11   ст.  

1  цього Закону є розрахунок збору

за забруднення навколишнього природного середовища) у строки, визначені

законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти 

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або

її затримку.

          З урахуванням наведеного, суд вважає,

що штрафні санкції у розмірі 2040 грн. застосовані до відповідача

правомірно. 

         Відповідно до п.  1.3 ст. 

1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з

урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником

податків. або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не

сплачене у встановлений; строк, а також пеня, нарахована на суму такого

податкового зобов'язання.

      Порядок узгодження податкового

зобов'язання встановлений ст. 5 Закону № 2181-Ш. Зокрема відповідно до пунктів

5.1 та 5.2.1 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене

платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання

такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника  податків, 

нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті

4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення в

порядку, встановленому підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону.

       Відповідно до п.п 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2

ст. 6  Закону № 2181-Ш у разі коли

платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в

установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу і

другу податкові вимоги.

      Податковий борг платника податку, у разі

відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення

стягнення на активи (п. 1.6 ст. 1, пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-Ш).

      Отримані податкове повідомлення-рішення

та податкові вимоги відповідач не оскаржив, але накладений на нього штраф не

сплатив.

      З урахуванням наведеного, позов підлягає

задоволенню.

      Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86,

94 ч. 4, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,                                     

ПОСТАНОВИВ:

        Позов задовольнити.

        Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідент. код

НОМЕР_1) активи в рахунок погашення податкового боргу на суму 2040 грн.

       Відповідно до ст. 186 КАС України

постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а

в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу

- з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому

апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,

яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

       Відповідно до ст. 254 КАС України

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після

закінчення цього строку.

      У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. 

Суддя                                                            

М. Кожухар

Повний

текст постанови складено 13.09.2006 р.