Постанова

від 19.11.2024 по справі 914/2668/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа №914/2668/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача Гузюк Н.І.;

представник відповідача Воробець С.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» від 04.10.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2816/24 від 07.10.24)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 (повний текст ухвали складено та підписано 24.09.2024, суддя Козак І.Б.)

у справі № 914/2668/23

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал», м. Дніпро

про: стягнення безпідставно збережених коштів на суму 664 081,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 664 081,28 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгал» подано заяву про поновлення процесуального строку (вх.№23212/24) на подання зустрічної позовної заяви до Львівської міської ради про стягнення збитків, просить суд поновити строк для подання зустрічного позову, прийняти його до розгляду, оскільки обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/2668/23 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мєгал» у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» до Львівської міської ради про стягнення 55985,00 грн збитків, завданих бездіяльністю особи повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивовано тим, зокрема, що суд не поновлює заявнику пропущений процесуальний строк, оскільки дана зустрічна позовна заява не пов`язана з первісним позовом. Фактично предметом зустрічного позову є судові витрати ТОВ "Мєгал" в іншій судовій справі. Тобто, заявлені у зустрічному позові збитки на суму 55985,00 грн не є збитками, не є взаємопов`язаними позовними вимогами з первісним позовом у справі №914/2668/23, що є підставою для повернення зустрічного позову заявнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгал» подано апеляційну скаргу від 04.10.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2816/24 від 07.10.24), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі № 914/2668/23 та ухвалити нову, якою поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мєгал» пропущений процесуальний строк на подання зустрічної позовної заяви та направити справу до господарського суд першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2024 року по справі №914/1919/20 були встановлені важливі обставини, що мають вплив на розгляд справи № 914/2668/23 по суті, а саме комплексною судовою будівельно-технічною та земельно-технічною експертизою встановлений факт відсутності на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:05:010:0029 будівлі П-1, що належала ВАТ «Львівскладмаш».

Із даним фактом ТОВ «Мєгал» пов`язує настання правової визначеності щодо спірних правовідносин, які існують між Львівською міською радою та Товариством. Задоволення позовних вимог ТОВ «Мєгал» у справі № 914/1919/20 засвідчило обгрунтованість правової позиції ТОВ «Мєгал» щодо відсутності спірної будівлі, і одночасно надає ТОВ «Мєгал» можливість спиратися на встановлений судом юридичний факт її відсутності в процесі вирішення судового спору із Львівською міською радою.

Рішення у відповідній справі було прийнято Господарським судом Львівської області 04.07.2024, враховуючи, що провадження по справі № 914/2668/23 протягом січня-серпня 2024 року було зупинене саме на цій підставі, тобто до встановлення відповідного юридичного факту, ТОВ «Мєгал» просить визнати причину пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову поважною та поновити пропущений процесуальний строк.

При цьому, предметом зустрічної позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» є стягнення з Львівської міської ради суми понесених позивачем збитків у розмірі 55985,00 грн, а саме: витрати зі сплати судового збору в сумі 18918,00 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, витрати на проведення комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в сумі 31067,00 грн.

Львівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області без змін.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» від 04.10.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2816/24 від 07.10.24) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі № 914/2668/23, розгляд справи призначено на 05.11.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 розгляд справи відкладено на 19.11.2024

У судовому засіданні 19.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Статтею 180 ГПК України визначено, що Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Частиною першою статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19 та від 05.10.2023 у справі №918/604/23.

За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Колегія суддів виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Звертаючись з зустрічною позовною заявою 24.09.2024, заявником долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Так матеріалами справи встановлено, що ухвалою суду від 11.09.2023, якою, зокрема, прийнято позовну заяву у справі до розгляду та відкрито провадження у справі, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгал» у строк до 02.10.2023 подати відзив на позов, всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову; надіслати позивачу копію відзиву та документи, долучені до нього, докази надіслання такого надати суду.

Відтак, з огляду на приписи ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач мав право пред`явити зустрічний позов у строк до 02 жовтня 2023 року.

За визначенням ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву; зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відзив на позовну заяву подано відповідачем до суду 28.09.2023, тобто, в межах визначеного судом строку.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгал» звернулось в господарський суд із зустрічним позовом 24.09.2024, що підтверджується штампом канцелярії Господарського суду Львівської області, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 180 ГПК України.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у п. 29 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16). Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Щодо предмету первісного та зустрічного позовів.

Предметом первісного позову у справі №914/2668/23, заявленого Львівською міською радою, є стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 664081,28 грн у зв`язку з користуванням ТОВ "Мєгал" земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Предметом зустрічної позовної Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» є стягнення з Львівської міської ради суми понесених позивачем збитків у розмірі 55985,00 грн, а саме:

- витрати зі сплати судового збору в сумі 18918,00 грн;

- витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн;

- витрати на проведення комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в сумі 31067,00 грн.

При чому, апелянтом зазначено природу сум, які підлягають до стягнення, дані кошти ТзОВ «Мєгал» понесло за 4 роки судових розглядів у справах №914/1919/20 та №914/285/19.

Отже, в первісній позовній заяві між сторонами виникають правовідносини щодо стягнення коштів за користування землею, а у зустрічній позовній заяві правовідносини щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розгляду судових справ №914/1919/20 та №914/285/19.

Так, зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що всупереч приписам ч.2 ст.180 ГПК України первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.

Окрім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Прийняття та вирішення такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, оскільки задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.10.2020 у справі №461/85/19, витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством

Витрати, понесені позивачем в адміністративній справі № 461/7109/17, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 суд виснував, що процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Враховуючи наведене, правовідносини первісного та зустрічного позовів є різними за своєю природою, та не пов`язані між собою.

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що повернення зустрічного позову, на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, не позбавляє відповідача права звернутися до суду першої інстанції з окремим позовом про захист своїх порушених прав.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

У зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати, визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгал» від 04.10.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2816/24 від 07.10.24) відмовити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/2668/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 29.11.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.