Справа № 909/895/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.11.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК"
(вул. Богдана Хмельницького, буд. 51 Б, м. Івано-Франківськ, 76007)
до відповідача: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
(Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021)
про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 272 387, 90 гривень, з яких: 184 262, 22 гривень - основний борг, 72 855, 62 гривень - інфляційні втрати, 15 270, 10 гривень - 3 % річних,
за участі:
від позивача: Семківа Миколи Несторовича,
від відповідача: Дем`янової Каріни Олександрівни (в режимі відеоконференції), Ганченка Миколи Олександровича (в режимі відеоконференції),
В С Т А Н О В И В:
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У вересні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СМЕК" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 272 387, 90 гривень, з яких: 184 262, 22 гривень - основний борг, 72 855, 62 гривень - інфляційні втрати, 15 270, 10 гривень - 3 % річних.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 27.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 30.10.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 11.10.2024 за вх. № 8904/24 до суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
7. 15.10.2024 за вх. № 15957/24 до суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на позовну заяву.
8. 24.10.2024 за вх. № 16514/24 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз", адвоката Дем`янової Каріни Олександрівни надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
9. Ухвалою від 24.10.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз", адвоката Дем`янової Каріни Олександрівни (вх. № 16514/24 від 24.10.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/895/24, призначеної на 30.10.2024 об 11:00 год та усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
10. В судовому засіданні 30.10.2024 суд, протокольною ухвалою, відклав розгляд клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про закриття провадження у справі, повідомивши сторони про те, що означене клопотання буде розглянуто судом у нарадчій кімнаті при прийнятті рішення по даній справі. В тому ж судовому засіданні суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.11.2024.
11. 21.11.2024 за вх. № 18200/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК", адвоката Семківа М. Н. надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу.
12. За наслідком судового засідання 22.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2107000020 від 05.07.2021, дія якого закінчилася 23.10.2022. На день закінчення строку дії договору позивач виконав частину робіт, які відповідач прийняв, однак оплатив частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 184 262, 22 гривень. На вказану заборгованість позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України нарахував 3 % річних та інфляційні втрати.
14. Позиція відповідача. Відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що обставини зазначені ТОВ "СМЕК" в обґрунтування позовних вимог вже були предметом розгляду та встановлювались судовими інстанціями при розгляді інших судових справ № 909/168/23 та № 909/693/23, про що також зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву. При цьому, на переконання відповідача вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 184 262, 22 гривень не можна розцінювати як подання іншого позову, так як ТОВ "СМЕК" намагається повторно довести обставини спірних взаємовідносин, які не довів у справі № 909/168/23, що є неприпустимим з огляду на принципи змагальності, юридичної визначеності та неприпустимості зловживання процесуальними правами.
15. У зв`язку із вищевикладеним, АТ "Укртрансгаз" стверджує, що ТОВ "СМЕК" не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а доводи, якими він обґрунтовує позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими і вже були предметом розгляду судовими інстанціями України і в межах інших судових справ, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову повністю.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. 05.07.2021 АТ "Укртрансгаз" (Замовник) та ТОВ "СМЕК" (Підрядник) уклали договір № 2107000020 про закупівлю робіт (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього договору про закупівлю робіт - Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт допоміжних будівель і споруд Богородчанського ВУПЗГ) код ЄЗС ДК 021-2015:45450000-6 (далі - роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
17. Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами та якісними характеристиками (завдання) (Додаток № 1), Договірною ціною (додаток № 2), Кошторисною документацією (Додаток № 3) та Графіком Робіт (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
18. Згідно пункту 3.1. договору та Додатку № 2 до договору, договірна ціна на будівництво "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт допоміжних будівель та споруд Богородчанського ВУПЗГ)", що здійснюється в 2021 році", загальна вартість виконуваних робіт становить 2 807 999, 99 гривень.
19. Відповідно до пункту 3.2. договору, оплата за цим договором проводиться в такому порядку:
3.2.1. Замовник протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця суму вартості прийнятих Робіт (за виключенням 10 (десяти) відсотків вартості прийнятих робіт).
3.2.2. Остаточний розрахунок (10 (десять) відсотків вартості прийнятих робіт) проводиться Замовником протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів, з моменту підписання Сторонами останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.
20. За пунктом 4.1. договору, Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 280 (двісті вісімдесят) днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання Робіт та виконати Роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання Робіт.
21. Пунктом 4.11. договору передбачено, що роботи вважаються прийнятими Замовником в повному обсязі шляхом підписання Замовником та Підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим Договором.
22. За змістом пункту 6.2. договору, сторони протягом 20 (двадцяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок дії обставин непереборної сили, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами. В іншому випадку Сторони не мають права посилатися на обставини непереборної сили як на причину невиконання обов`язків за цим Договором. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.
23. Відповідно до пункту 6.4. договору, якщо обставини непереборної сили триватимуть понад 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше, ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.
24. Згідно пункту 8.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язань.
25. За змістом пункту 10.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 29 червня 2022 року до Договору), договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання робіт до 23 жовтня 2022 року, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
26. 05.11.2021 на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв частину виконаних робіт на загальну суму 1 842 622, 25 гривень, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року на суму 261 044, 24 гривень, Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року на суму 581 578, 01 гривень та не заперечується сторонами.
27. Позивач вказує, що на час закінчення строку дії договору відповідач прийняв роботи на суму 1 842 622, 25 гривень, однак оплатив виконані роботи не в повному обсязі. Так не оплаченими залишаються роботи на суму 184 262, 22 гривень.
28. Враховуючи наведене позивач зазначив, що оскільки дія договору завершилась 23.10.2022, а останній акт приймання-передачі за вказаним договором було підписано 05.11.2021, обґрунтованим є грошове зобов`язання Замовника відповідно до пункту 3.2.2. Договору у проведенні розрахунку вартості виконаних робіт відповідно до акту від 05.11.2021, у розмірі 184 262, 22 гривень (10 відсотків вартості виконаних робіт) протягом 45 календарних днів з моменту прийняття Робіт тобто з 20.12.2021.
29. 03.04.2024 за вих. № 868/0304 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за спірним договором в розмірі 184 262, 22 гривень.
30. Означена заборгованість відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
31. На думку позивача відповідач прострочив грошове зобов`язання з 20.12.2021 по 23.09.2024 включно тобто 1 009 днів, у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу на вищезазначене прострочене грошове зобов`язання - 3 % річних у розмірі 15 270, 10 гривень та інфляційних втрат у розмірі 72 855, 62 гривень.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо закриття провадження у справі.
32. За правилами пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
33. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
34. Так, відповідач у заяві про закриття провадження у справі та у відзиві на позов повідомив суд, що ТОВ "СМЕК" вже звертався із позовними вимогами до АТ "Укртрансгаз" з таким же предметом і підставами позову, про що свідчить ухвалення Господарським судом Івано-Франківської області рішення від 22.06.2023 у справі № 909/168/23, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023.
35. Отже, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 9901/306/20, та у постановах Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі № 912/30/18.
36. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду із позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі.
37. У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 908/2065/18 зазначено, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
38. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
39. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/570/21.
40. Судом встановлено, що предметом позову у справі № 909/168/23 були вимоги ТОВ "СМЕК" про визнання договору № 2107000020 від 05.07.2021 розірваним, стягнення з АТ "Укртрансгаз" заборгованості за договором та безпідставно набутих коштів в сумі 350 983, 15 гривень.
41. Водночас, як на підставу позовних вимог ТОВ "СМЕК" посилався на те, що внаслідок настання обставин непереборної сили позивач не може виконати зобов`язання згідно договору № 2107000020 від 05.07.2021 про закупівлю робіт, а тому скористався правом на розірвання його в односторонньому порядку надіславши другій стороні повідомлення відповідно до п. 6.2. та п. 6.4. договору та вважає його розірваним з 23.10.2022. При цьому, ТОВ "СМЕК" зазначав, що відповідач ігноруючи розірвання договору в порядку передбаченому п. 6.2. та п. 6.4. цього договору, безпідставно звернувся з вимогою до АТ "Український будівельно - інвестиційний банк" за банківською гарантією (забезпечення виконання договору) від 23.06.2021 № DGV/U/03-2-07500 про сплату 140 399, 99 гривень, у зв`язку з настанням гарантійного випадку та отримав вказані кошти. Вважав, що ці кошти відповідач зобов`язаний повернути відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки у зв`язку з розірванням договору на підставі п. 6.2. та п. 6.4. гарантійний випадок не настав. Окрім того, ТОВ "СМЕК" вказало, що станом на день розірвання договору позивач виконав частину робіт, які відповідач прийняв, однак оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 184 262, 22 гривень. На вказану заборгованість та суму безпідставно отриманих коштів, позивач нарахував 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
42. Разом із тим, позовними вимогами у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду, строк дії якого закінчився, в розмірі 272 387, 90 гривень, з яких: 184 262, 22 гривень - основний борг, 72 855, 62 гривень - інфляційні втрати, 15 270, 10 гривень - 3 % річних.
43. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що предмет позову та його підстави у справі № 909/895/24 та у справі № 909/168/23 є різними, що виключає можливість закриття провадження у справі з підстав, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 175 та пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Отже, у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Щодо суті спору.
44. Причиною виникнення спору у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.
45. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України).
46. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
47. Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
48. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
49. Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
50. Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
51. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
52. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України.
53. Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
54. Відповідно до частин 1, 3 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
55. Як зазначалося вище, у пункті 10.1 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.06.2022 до договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє в частині виконання робіт до 23 жовтня 2022 року, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
56. Відтак, судом встановлено, що строк дії договору в частині виконання робіт припинився ще 23.10.2022.
57. До матеріалів справи не надано належних і допустимих доказів того, що сторонами за їх згодою було продовжено строки виконання робіт за договором чи цей строк можна вважати продовженим через прострочення позивача у виконанні ним його обов`язків за договором.
58. Частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
59. Суд зазначає, що під юридичною рівністю учасників правовідносин слід розуміти участь у правовідносинах суб`єктів, які не перебувають у владному підпорядкуванні один іншому, яким гарантується можливість під час перебування в одних і тих самих умовах мати однакові, за їхніми якісним наповненням, права.
60. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
61. Суд звертає увагу, що у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 у справі № 909/168/23 встановлені, зокрема, наступні факти:
06.12.2022 АТ "Укртрансгаз" вважаючи, що у зв`язку із невиконанням позивачем умов договору настав гарантійний випадок, надіслав вимогу до AT "Український будівельно-інвестиційний банк" за банківською гарантією (забезпечення виконання договору) від 23.06.2021 № BGV/U/03-2-07500 про сплату 140 399, 99 гривень.
07.12.2022 позивач від банку - гаранта AT "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - Банк) отримав письмову вимогу AT "УКРТРАНСГАЗ" за банківською гарантією № BGV/U/03-2-07500 від 23.06.2021. З огляду на можливість самостійного перерахування коштів Банком згідно з вимогою та умовами договору, з метою недопущення застосування пункту 2.2.7. Договору банківської гарантії, Позивач 12.12.2022 здійснив на рахунок Банку платіж у розмірі 140 399, 99 гривень, а Банк 13.12.2022 перевів вищезазначені кошти на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 94797127.
Відповідно до Банківської гарантії № ВСУ/Ш)3-2-07500 (забезпечення виконання договору) Гарант (Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк") надав Бенефіціару (АТ "Укртрансгаз") безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити Бенефіціару суму у розмірі 140 399, 99 гривень протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара, без необхідності Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь - яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
Суд встановив, що підставою для направлення письмової вимоги до Гаранта та перерахування коштів за Банківською гарантією є неналежне виконання зобов`язання позивачем. Відтак застосування вимог статті 1212 ЦК України до цих правовідносин є необґрунтованим, а позовна вимога про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 140 399, 99 гривень до задоволення не належить.
62. Поряд із цим, судом враховано, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2023 у справі № 909/693/23, на підставі пункту 8.3. договору, яким сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0, 1 % від ціни договору за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % ціни цього договору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" 140 400, 00 гривень штрафу та 255 528, 00 гривень пені.
63. Отже, ТОВ "СМЕК", за неналежне виконання зобов`язань за договором понесло майнові витрати у вигляді перерахування на користь АТ "Укртрансгаз" Банківської гарантії в сумі 140 399, 99 гривень, а також понесло відповідальність за несвоєчасне виконання робіт сплативши АТ "Укртрансгаз" штраф в сумі 140 400, 00 гривень та пеню в розмірі 255 528, 00 гривень.
64. Дії учасників цивільних правовідносин, мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони.
65. Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
66. Верховний Суд у постанові від 04.07.2019 по справі № 910/1586/18 вказав, що поряд із закріпленням принципу свободи договору у Цивільному кодексі України разом із тим визначено, що така свобода не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
67. У Рішенні Конституційного суду України у справі № 1-26/2011 від 10.11.2011 № 15-рп/2011 зазначено, що одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті третьому частини першої статті 3 Цивільного кодексу України. Разом із тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності (пункт 3.2. цього рішення).
68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 зазначено, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні правовідносини так, що кожен із учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, дбаючи водночас про права та інтереси інших учасників, зокрема, передбачаючи можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших учасників.
69. Підприємництво форма діяльності у сфері виробництва і обміну товарів та надання послуг з метою отримання прибутку.
70. Підприємницька діяльність (підприємництво) це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність.
71. Суд вважає, що жоден суб`єкт підприємницької діяльності, діючи справедливо, доброчесно, розумно, з метою отримання прибутку та виконуваності договору не може виступати ініціатором укладення договору (правочину), умови якого обмежують його право як підрядника (виконавця) на своєчасну та повну оплату виконаних робіт.
72. Як зазначено вище, відповідно до пункту 3.2. договору, оплата за цим договором проводиться в такому порядку:
3.2.1. Замовник протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця суму вартості прийнятих Робіт (за виключенням 10 (десяти) відсотків вартості прийнятих робіт).
3.2.2. Остаточний розрахунок (10 (десять) відсотків вартості прийнятих робіт) проводиться Замовником протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів, з моменту підписання Сторонами останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.
73. Позивач у позовній заяві вказує на те, що враховуючи, що дія договору завершилась 23.10.2022, а останній акт приймання передачі за вказаним договором було підписано 05.11.2021 в силу підстав, визначених договором, та враховуючи що акти № 1 та № 2 підписані сторонами 05.11.2021, обґрунтованим, на думку позивача, є грошове зобов`язання Замовника відповідно до пункту 3.2.2. Договору у проведенні розрахунку вартості виконаних робіт відповідно до акту від 05.11.2021, у розмірі 184 262, 22 гривень (10 відсотків вартості виконаних робіт) протягом 45 календарних днів з моменту прийняття робіт, тобто з 20.12.2021.
74. Водночас, відповідач посилаючись на те, що означеним підпунктом 3.2.2. договору сторони чітко встановили порядок остаточного розрахунку за виконані роботи. З вказаного пункту договору випливає те, що обов`язок Замовника здійснити остаточний розрахунок виникає з моменту підписання сторонами останнього акта приймання виконаних робіт та наявність підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за Договором, тобто після виконання робіт у повному обсязі, передбаченому договором. Отже, на думку відповідача, вимога про стягнення 184 262, 22 гривень є передчасною.
75. При цьому, як вже було встановлено судом станом на час вирішення даного спору строк дії договору в частині виконання робіт є припиненим.
76. Суд зазначає, що умова пункту 3.2.2. договору щодо підписання Сторонами останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором унеможливлює настання строку остаточної оплати за частину виконаних належним чином робіт в разі не підписання останнього акта виконаних робіт та за відсутності будь-якого акту виконаних робіт, що позбавляє позивача отримати повну оплату за виконані роботи, що не є справедливими, добросовісними та розумними умовами договору підряду.
77. При цьому, відповідно до частин 1, 3 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
78. Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.
79. Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
80. За частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
81. У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
82. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
83. Таким чином, закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
84. За статтею 852 Цивільного кодексу України, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
85. Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
86. За правилами статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
87. Статтею 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
88. Відтак, суд констатує, що у разі неналежного виконання підрядником робіт за договором підряду чи відступу від умов такого договору, положеннями Цивільного кодексу України передбачено відповідальність підрядника у вигляді оплати замовнику неустойки, відшкодування збитків, або безоплатного усунення недоліків у роботі, пропорційного зменшення ціни роботи чи відшкодування витрат замовника на усунення недоліків роботи. При цьому, приписами Цивільного кодексу України не передбачено можливості не оплачувати виконані належним чином роботи за договором підряду, у зв`язку з невиконанням усього обсягу робіт, передбаченого договором, якщо таке не впливає на придатність виконаних робіт для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
89. За результатом розгляду даної справи судом встановлено, що належними і допустимими доказами - Актом № 1 та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року, підтверджується виконання позивачем робіт на загальну суму 1 842 622, 25 гривень. Відповідачем не заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах за договором.
90. При цьому, як зазначалося вище, за неналежне виконання зобов`язань за договором ТОВ "СМЕК" перерахувало на користь АТ "Укртрансгаз" Банківську гарантію в сумі 140 399, 99 гривень, а також понесло відповідальність за несвоєчасне виконання робіт сплативши АТ "Укртрансгаз" штраф в сумі 140 400, 00 гривень та пеню в розмірі 255 528, 00 гривень.
91. Водночас, на день закінчення строку дії договору позивач виконав частину робіт, які відповідач прийняв, однак оплатив частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 184 262, 22 гривень. Дані обставини відповідачем не заперечуються.
92. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19-ц).
93. Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16.01.2019 по справі № 521/17654/15-ц, в якій Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.
94. При цьому суд зазначає, що сторони по різному тлумачать зміст пункту 3.2.2. договору, внаслідок чого, фактично і виник даний спір.
95. В частині 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо правил оприлюднення інформації про закупівлю, міститься вимога, що саме Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.
96. Згідно пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації зазначаються такі відомості: проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.
97. Оскільки проект договору № 2107000020 від 05.07.2021 на майданчику закупівлі розмістив відповідач, то саме він і є автором договору та його істотних умов, до яких позивач лише приєднався і їх виконав.
98. Через те, що сторонами по-різному тлумачиться пункт 3.2.2. договору № 2107000020 від 05.07.2021, текст якого, за висновком суду, було підготовлено відповідачем суд вважає, що в даному випадку має бути застосовано тлумачення сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
99. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21, в яких зазначено про те, що:
- за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, оскільки відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України саме договір є підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін;
- проте, колегія суддів вважає, що передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою;
- неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи;
- таким чином, під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів щодо надання послуг/виконання робіт, до предмета доказування, серед іншого, входить не лише встановлення обставин щодо обсягу, якості та вартості послуг (робіт), що є предметом відповідного договору, строків їх надання (виконання) та порядку прийняття, а й аналіз у сукупності інших обставин та доказів, які можуть свідчити про реальне надання/ненадання послуг (виконання/невиконання робіт). Встановленню підлягає також відповідність визначеної в договорі вартості послуг (робіт) фактично наданим послугам (виконаним роботам).
100. Як зазначалось вище, підпунктом 3.2.2. договору, сторони погодили, що остаточний розрахунок (10 (десять) відсотків вартості прийнятих робіт) проводиться Замовником протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів, з моменту підписання Сторонами останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.
101. Аналізуючи стилістику складання цього пункту, важливо відзначити, що першочерговою умовою є саме "остаточний розрахунок (10 (десять) відсотків вартості прийнятих робіт) проводиться Замовником протягом 45 календарних днів". Це основна умова, яка встановлює порядок розрахунків між Замовником і Підрядником.
102. За наведеного, враховуючи розумний баланс, як рівновагу та співвідношення між зобов`язаннями Замовника та Підрядника, беручи до уваги необхідність дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості, суд виснує, що правильне трактування договору полягає в тому, що головною умовою є саме зобов`язання Замовника провести остаточний розрахунок з Підрядником за виконані роботи протягом 45 календарних днів. Вимога про те, що остаточний розрахунок проводиться не раніше ніж через 35 календарних днів, з моменту підписання Сторонами останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) не є основною, а умова, що включає наявність підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), не є обов`язковою умовою для розрахунків Замовника з Підрядником за договором.
103. Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
104. За правилами статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
105. Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
106. Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, постанові КГС ВС від 15.02.2024 у справі № 910/5282/23).
107. За таких обставин, оцінивши вищенаведені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем належним чином підтверджений і відповідачем не доведено зворотного. Також належним чином доведена загальна вартість виконаних робіт в сумі 1 842 622, 25 гривень та їх часткова оплата відповідачем в сумі 1 658 360, 03 гривень. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 184 262, 22 гривень, є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити повністю в заявленій сумі.
108. При цьому, суд зазначає, що враховуючи основну умову договору щодо проведення Замовником остаточного розрахунку протягом 45 календарних днів, беручи до уваги те, що дія договору № 2107000020 від 05.07.2021 закінчилася 23.10.2022, строк оплати означеної заборгованості настав 07.12.2022 (через 45 календарних днів після закінчення договору).
109. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 72 855, 62 гривень та 3 % річних в сумі 15 270, 10 гривень за загальний період з 20.12.2021 по 23.09.2024.
110. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
111. Суд відзначає, що дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
112. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17 та постановах Великої палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18.
113. Разом із цим, здійсненню нарахувань відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України має передувати встановлення факту прострочення виконання боржником грошового зобов`язання та виникнення у кредитора права на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 913/371/20.
114. Як встановлено судом, відповідач мав провести остаточний розрахунок з позивачем в розмірі 184 262, 22 гривень не пізніше 07.12.2022, тобто, за період з 20.12.2021 по 07.12.2022 інфляційні та 3 % річних нараховані безпідставно.
115. Суд самостійно розрахував інфляційні втрати та 3 % річних та встановив, що за період з 08.12.2022 по 23.09.2024 на суму 184 262, 22 гривень розмір інфляційних втрат становить 23 316, 53 гривень, а розмір 3 % річних за означений період становить 9 923, 97 гривень.
116. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 184 262, 22 гривень, 23 316, 53 гривень - інфляційних втрат та 9 923, 97 гривень - 3 % річних. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 49 539, 09 гривень та 3 % річних в розмірі 5 346, 13 гривень слід відмовити.
117. Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
118. Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
119. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
120. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
121. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Висновок суду.
122. Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також з огляду на відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
123. За подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 085, 82 гривень (платіжна інструкція від 23.09.2024 № 729).
124. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 823, 29 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 3 262, 53 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про закриття провадження у справі (вх. № 8904/24 від 11.10.2024) відмовити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 272 387, 90 гривень, з яких: 184 262, 22 гривень - основний борг, 72 855, 62 гривень - інфляційні втрати, 15 270, 10 гривень - 3 % річних задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код: 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕК" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 51 Б, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код: 402734408) 217 502, 72 гривень (двісті сімнадцять тисяч п`ятсот дві гривні сімдесят дві копійки), з яких: 184 262, 22 гривень основний борг, 23 316, 53 гривень - інфляційні втрати, 9 923, 97 гривень - 3 % річних, а також 3 262, 53 гривень (три тисячі двісті шістдесят дві гривні п`ятдесят три копійки) судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. В частині стягнення 49 539, 09 гривень - інфляційних втрат, 5 346, 13 гривень - 3 % річних - відмовити.
6. Судовий збір в розмірі 823, 29 гривень залишити за позивачем.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Повний текст рішення складено - 28.11.2024.
Суддя В. В. Михайлишин
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123393191 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Михайлишин В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні