Ухвала

від 27.11.2024 по справі 910/1741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.11.2024Справа № 910/1741/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо"

про відстрочення виконання рішення суду

у справі № 910/1741/24

за позовом Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо"

про стягнення 11 115 305,82 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" (далі - відповідач) про стягнення 11115305,82 грн, з яких 283481,04 грн неустойки за прострочення поставки товару, 2179664,34 грн штрафу за прострочення поставки товару понад сім календарних днів та 8652160,44 грн штрафу за невиконання зобов`язань в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 246 від 18.07.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/1741/24 позов було задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій неустойку в розмірі 283481,04 грн, штраф за прострочення поставки товару понад сім календарних днів в розмірі 2179664,34 грн, штраф за односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань за договором в розмірі 4326080,22 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 166729,59 грн, в іншій частині позову відмовлено.

18.06.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду в справі №910/1741/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 було відкладено вирішення питання розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 до повернення матеріалів справи № 910/1741/24 з Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/1741/24 залишено без змін, витрати по сплаті судового збору покладено на Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

10.09.2024, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/1741/24, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.20245, видано відповідний наказ.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2024 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 910/1741/24.

11.11.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення доказів, яке 11.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" про відстрочення виконання рішення суду в справі №910/1741/24 було призначено на 27.11.2024.

У судове засідання 27.11.2024 з`явились представники сторін.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" про відстрочення виконання рішення суду в цій справі, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану.

Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

В обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що він виявляє готовність виконати вимоги рішення суду № 910/1741/24 та виплатити заборгованість у розмірі 6 955 955,19 грн. Проте, через складну фінансову ситуацію підприємства, введення військового стану на території України, реалізація виконання рішення суду у вигляді погашення боргу перед позивачем не вбачається можливою та не призведе до ефективного виконання покладених на підприємство обов`язків, а лише до збільшення вже існуючого боргу не тільки перед позивачем, а й перед постачальниками та банківськими установами, та й до банкрутства загалом.

Відповідач також зазначає, що він продовжує свою діяльність та висловлює готовність до втілення нових проектів, спрямованих, зокрема, на погашення наявної заборгованості, а відтак вважає, що відстрочення виконання рішення суду є можливістю для ефективного використання своїх фінансових ресурсів шляхом збільшення свого фінансового капіталу та задоволення потреб позивача.

Позивач, у свою чергу, заперечує проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що зазначаючи про своє скрутне фінансове становище у якості підстави для відстрочення виконання рішення суду, відповідач не наводить жодних обставин та не надає жодних доказів, які б свідчили, що у строк, на який відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, його фінансове становище покращиться та у нього буде можливість виконати рішення суду в даній справі. Також представник відповідача повідомив у судовому засіданні, що відповідач станом на поточну дату не вчиняв жодних дій з метою бодай часткового виконання судового рішення.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановлені судом обставини та з урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, а також враховуючи те, що рішення суду є обов`язковим до виконання, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/1741/24, відтак заява відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежімо" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/1741/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2024

Суддя О.В. Нечай