Ухвала

від 29.11.2024 по справі 910/4707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.11.2024Справа № 910/4707/21

За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

до відповідача-1: ОСОБА_1

до відповідача-2: ОСОБА_2

до відповідача-3: ОСОБА_3

до відповідача-4: ОСОБА_4

до відповідача-5: ОСОБА_5

до відповідача-6: ОСОБА_6

до відповідача-7: ОСОБА_7

до відповідача-8: ОСОБА_8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Компанія «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited)

про стягнення збитків

Суддя Васильченко Т.В.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі-позивач) в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач - 1), ОСОБА_2 (відповідач - 2), ОСОБА_3 (відповідач - 3), ОСОБА_4 (відповідач - 4), ОСОБА_5 (відповідач - 5), ОСОБА_6 (відповідач - 6), ОСОБА_7 (відповідач - 7) та ОСОБА_8 (відповідач - 8) про стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічному акціонерному товариству «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» завдано збитки діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ «НВЦ «БХФЗ», щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, у зв`язку з чим Публічним акціонерним товариством «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», як акціонера, який володіє 31,5525% простих акцій товариства, подано даний позов у відповідності до приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №910/4707/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021, зокрема, залучено до участі у справі Компанію «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 апеляційну скаргу відповідачів залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022, зокрема, прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню - бюро Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято відмову відповідачів від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/4707/21 та закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідачів на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням клопотання від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", призначено судове засідання та витребувано в учасників справи додаткові документи та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 призначено у справі №910/4707/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

03.07.2023 через відділ діловодства суду від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів №2898/3156 разом із матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 28.09.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Водночас, під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що відповідач-6 ОСОБА_6 помер.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 року зупинено провадження у справі №910/4707/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення збитків до залучення у справі правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 поновлено провадження у справі №910/4707/21, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. інформацію щодо всіх спадкоємців померлого ОСОБА_6 , з визначенням їх частки та доказів прийняття такими особами спадщини, встановлено Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. строк для надання доказів - до 03.09.2024 та призначено судове засідання у справі.

08.11.2024 року через відділ діловодства суду від представника відповідачів надійшла заява про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду (в порядку статті 226 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 08.11.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 18.11.2024.

15.11.2024 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду.

У судовому засіданні 18.11.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 21.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у задоволенні заяви про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду відмовлено. Залучено до участі у справі №910/4707/21 правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , встановлено правонаступникам строк на подачу пояснень по справі та відкладено судове засідання у справі на 06.12.2024.

28.11.2024 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» надійшла заява про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21.

Заява про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21 обґрунтована тим, що головуюча суддя проявляє факти лояльності (толерантності) до протиправної діяльності адвокатів Адвокатського об`єднання «Екво», що проявлено у судовому засіданні 21.11.2024 під час якого суддя проігнорувала повідомлення ПАТ «НВЦ «БХФЗ» з письмовими доказами щодо протиправної поведінки ПАТ «ФФ «Дарниця», у тому числі й адвокатів АО «Екво», які виступають в судах іноземної юрисдикції від імені ПАТ «НВЦ «БХФЗ» на підставі факту розгляду справи №910/4707/21, а під час судового засідання 18.11.2024 головуюча суддя Васильченко Т.В. звернулася із зауваженням до адвоката Слєпухи О.С. з такою реплікою: «А взагалі директору ПАТ «НВЦ «БХФЗ» відомо, що АО «Екво» виступають на захист інтересів акціонерного товариства», чим фактично виступила на захист цієї протиправної практики представництва інтересів ПАТ «НВЦ «БХФЗ» адвокатами АО «Екво». При цьому, пасивність головуючої судді вже призвела до звернення адвоката АО «Екво» Зубрицького О.В. з клопотанням про стягнення штрафу з ПАТ «НВЦ «БХФЗ», на яке суддя належним чином не відреагувала, як і не вирішила його в порядку встановленому ГПК України.

Крім того, заявник зазначає про те, що суддя стала учасником кримінального провадження №12021100060001953 від 08.12.2021, у вказаному кримінальному провадженні Господарський суд міста Києва набув статусу учасника справи, а головуюча суддя особисто надавала слідчому тимчасовий доступ до матеріалів справи.

За переконанням ПАТ «НВЦ «БХФЗ», лояльність головуючої судді також було проявлено шляхом прийняття повноважень представника ПАТ «ФФ «Дарниця» без їх належної перевірки, про що було зауважено відповідачами у поданій раніше до суду заяві про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду і суддею не було встановлено наявності у адвоката Абрамович Н.О., укладеного з ПАТ «ФФ «Дарниця» договору про надання правничої допомоги, тоді як під час з`ясування повноважень представниці ПАТ «НВЦ «БХФЗ» адвоката Слєпухи О.С. поведінка була кардинально протилежною.

З огляду на викладене, на переконання ПАТ «НВЦ «БХФЗ», дії головуючої судді Васильченко Т.В. свідчать про ознаки упередженості, а тому суддя підлягає відводу.

Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання її обґрунтованою, з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї самої статті.

При цьому, стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

При цьому, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Отже, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи. Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про наявність відповідних обставин, не підтверджених належними, достовірними й допустимими доказами.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід, судом враховано те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статі 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У поданій заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Васильченко Т.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді та порядком ведення судового засідання, фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді у справі №910/4707/21, у тому числі, висловлює незгоду з прийнятим процесуальним рішенням у справі №910/4707/21.

Зі змісту поданої заяви про відвід судді не вбачається жодної залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід так як за її змістом заявник надає власну суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді у справі №910/4707/21 та встановленому порядку в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, у тому числі, висловлює незгоду з прийнятими процесуальними рішеннями у справі та оцінює їх.

Вищенаведене не може свідчити про наявність упередженості та необ`єктивності судді в розгляді справи №910/4707/21 та бути підставою для його відводу, оскільки наведені у заяві твердження ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні приписів чинного господарського процесуального законодавства та власному баченні заявника як має відбуватись судовий процес та які рішення має приймати суд, а відтак свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

При цьому, суд зауважує, що заявлений позов у справі №910/4707/21 поданий саме в порядку приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, про що і було зауважено суддею.

У свою чергу, доводи заявника про неналежність повноважень ПАТ «ФФ «Дарниця» у справі №910/4707/21 було предметом розгляду в судовому засіданні 21.11.2024, за результатом якого судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, з чим не погоджується заявник, а надання слідчому доступу до матеріалів справи №910/4707/21 на виконання відповідного судового рішення, не може зумовлювати присвоєння судді в провадженні якого перебуває справа статуту учасника кримінального провадження.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви керівника Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» Мандзюка Є.С. про відвід судді, оскільки наведені заявником міркування у її обґрунтування не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді.

Абзацом 1 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність передачі означеної заяви про відвід судді для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованість відводу судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/4707/21.

2. Передати заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 29.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяТ.В. Васильченко