Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/4707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/4707/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Калашнік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/4707/21

За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

до відповідача-1: ОСОБА_1

до відповідача-2: ОСОБА_2

до відповідача-3: ОСОБА_3

до відповідача-4: ОСОБА_4

до відповідача-5: ОСОБА_5

до відповідача-6: ОСОБА_6

до відповідача-7: ОСОБА_7

до відповідача-8: ОСОБА_8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Компанія «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited)

про стягнення збитків

Представники учасників справи:

від заявника: ОСОБА_9 ;

від позивача: ОСОБА_10 ;

від відповідачів 1-8: ОСОБА_11 ;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі-позивач) в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач - 1), ОСОБА_2 (відповідач - 2), ОСОБА_3 (відповідач - 3), ОСОБА_4 (відповідач - 4), ОСОБА_5 (відповідач - 5), ОСОБА_6 (відповідач - 6), ОСОБА_7 (відповідач - 7) та ОСОБА_8 (відповідач - 8) про стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічному акціонерному товариству «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» завдано збитки діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ «НВЦ «БХФЗ», щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, у зв`язку з чим Публічним акціонерним товариством «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», як акціонера, який володіє 31,5525% простих акцій товариства, подано даний позов у відповідності до приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №910/4707/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021, зокрема, залучено до участі у справі Компанію «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 апеляційну скаргу відповідачів залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022, зокрема, прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню - бюро Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято відмову відповідачів від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/4707/21 та закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідачів на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням клопотання від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", призначено судове засідання та витребувано в учасників справи додаткові документи та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 призначено у справі №910/4707/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

03.07.2023 через відділ діловодства суду від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів №2898/3156 разом із матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 28.09.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Водночас, під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що відповідач-6 ОСОБА_6 помер.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 року зупинено провадження у справі №910/4707/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення збитків до залучення у справі правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 поновлено провадження у справі №910/4707/21, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. інформацію щодо всіх спадкоємців померлого ОСОБА_6 , з визначенням їх частки та доказів прийняття такими особами спадщини, встановлено Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. строк для надання доказів - до 03.09.2024 та призначено судове засідання у справі.

08.11.2024 року через відділ діловодства суду від представника відповідачів надійшла заява про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду з підстав того, що долучена до позовної заяви довіреність ПАТ «ФФ «Дарниця» від 11.03.2021 підписана генеральним директором ОСОБА_12 , не може слугувати підтвердженням повноважень особи, яка підписала позов у даній справі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_12 мав право видавати та підписувати вищевказану довіреність. Крім того, спірна довіреність не містить посилань в розумінні статті 244 Цивільного кодексу України, про те, що остання видана на підставі договору про надання правової допомоги, а самого договору до матеріалів позову не долучено, тоді як сам по собі факт видачі довіреності не спростовує обов`язок адвоката щодо укладення відповідного договору. За наведених обставин, позовна заява у справі №910/4707/21 є такою, що підписана особою, яка не мала права її підписувати, а тому має бути залишена без розгляду.

У судовому засіданні 08.11.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 18.11.2024.

15.11.2024 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду, в якій заявник заперечує проти заяви про залишення позову без розгляду, оскільки видана ПАТ «ФФ «Дарниця» довіреність від 11.03.2021 підписана уповноваженим представником заявника, а саме генеральним директором (керівником) ОСОБА_12 , що підтверджується інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.03.2021. При цьому, наголошує на тому, що адвокат Зубрицький О.В. здійснював адвокатську діяльність у складі Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Екво», яка безпосередньо уклала договір про юридичні послуги із заявником, ще 15.09.2016 року.

У судовому засіданні 18.11.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 21.11.2024.

У судове засідання 21.11.2024 з`явились представники заявника та сторін і надали свої пояснення по справі та суті поданих заяв.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.

Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути.

Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Згідно з частинами 2, 3 статті 54 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов`язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.

Отже, за похідним позовом учасник, член, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

Згідно з частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У частині 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» в інтересах Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» підписана адвокатом Зубрицьким О.В.

На підтвердження повноважень адвоката Зубрицького О.В. до позову було долучено оригінал довіреності №0321/11-01 від 11.03.2021, що видана ПАТ «ФФ «Дарниця» та підписана генеральним директором ПАТ «ФФ «Дарниця» Обрізаном А.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серії КС №6647/10 від 26.04.2018 та копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об`єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент подачі позову) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подачі позову) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, частиною 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подачі позову) встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Із сукупного аналізу вищезазначених положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Господарського процесуального кодексу України (у редакціях чинних на момент звернення заявника до суду з даним позовом) вбачається, що повноваження у суді господарської юрисдикції підтверджується довіреністю або ордером.

Як вбачається з довіреності №0321/11-01 від 11.03.2021, остання видана ПАТ «ФФ «Дарниця» та підписана генеральним директором ПАТ «ФФ «Дарниця» Обрізаном А.А.

Відповідно до умов вказаної довіреності, ПАТ «ФФ «Дарниця» в особі генерального директора Обрізана А.А., уповноважує, зокрема, Зубрицького О.В., в тому числі, але не виключно на представництво ПАТ «ФФ «Дарниця» у всіх місцевих, апеляційних судах України (у тому числі, без обмежень, господарських судах) та Верховному Суді, з усіма правами позивача, в тому числі правами особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовими особами, у розумінні ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана довіреність відповідає приписам частини 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, а відтак подана позовна заява підписана особою, яка має право підписувати її.

При цьому, суд не позбавлений права та можливості під час вирішення питання про відкриття провадження/залишення без руху/повернення / відмови у відкритті, пересвідчитись у тому хто є дійсним керівником підприємства, з огляду на те, що такі відомості є загальнодоступними та розміщенні у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тоді як повернення/залишення без розгляду позову лише з підстав відсутності документа, що посвідчує особу керівника підприємства, за умови наявності можливості у суду самостійно пересвідчитись у такій інформації з використанням відкритих джерел та реєстрів, свідчить про надмірний формалізм та про безпідставне обмеження заявника у доступі до правосуддя всупереч статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення/залишення без розгляду позову з формальних підстав протирічить приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

При цьому, судом враховано, що як довіреність видана на адвоката, так і ордер на надання правничої допомоги повинні видаватися на підставі та у відповідності до договору про надання правової допомоги, що корелюється з приписами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у той же час за приписами Господарського процесуального кодексу України не долучення такого договору до матеріалів позову не свідчить про відсутність права адвоката на представництво інтересів заявника у суді, а положення статті 244 Цивільного кодексу України визначають лише те, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, водночас обов`язку зазначення в такій довіреності реквізитів договору на підставі якого вона видається не встановлюють.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі лише при наявності двох умов: смерті фізичної особи або оголошення її померлою чи припинення юридичної особи та, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Отже, закриття провадження у справі за наявності факту смерті заявника є можливим лише тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що якщо правовідносини, які виникли між сторонами, допускають правонаступництво, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Схожа за змістом правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 227/3760/19-ц.

Статтею 52 Господарського кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 910/11371/18 зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду сформульовано усталений правовий висновок, згідно з яким суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу (постанови від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, від 08.02.2022 у справі № 761/13017/16-ц).

Таким чином, під час вирішення питання щодо наявності підстав для процесуального правонаступництва суд має з`ясувати, чи допускають правовідносини правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи і чи існує правонаступник.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи відповідач-6 ОСОБА_6 помер.

У зв`язку з цим, у судовому засіданні 20.12.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_6 .

04.01.2024 року через відділ діловодства суду від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла копія актового запису про смерть №21403 від 13.12.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 Цивільного кодексу України).

Згідно з частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України).

Згідно з частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зазначене, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 Цивільного кодексу України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Предметом позову у цій справі є стягнення збитків з посадових осіб ПАТ «НВЦ «БХФЗ» щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства.

З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що у даній справі наявні підстави, передбачені як нормами матеріального права, так і процесуального закону для залучення у справі правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 , оскільки правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, допускають правонаступництво.

Згідно відомостей, наданих Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №910/4707/21, 20.02.2024 року було заведено спадкову справу щодо майна померлого громадянина України ОСОБА_6 та спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину за законом після смерті відповідача-6 у рівних частинах є: дружина ОСОБА_13 , дочка ОСОБА_14 та дочка ОСОБА_15 .

Відтак, оскільки спірні правовідносини передбачають правонаступництво, а судом встановлено наявність спадкоємців, суд дійшов висновку про наявність правових підстав у порядку передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України для залучення до участі у справі №910/4707/21 правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 , в особі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та встановлення їм строку на подачу пояснень по суті спору, у зв`язку з цим судове засідання підлягає відкладенню.

Керуючись статтями 2, 13, 52, 60 226,234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі №910/4707/21 правонаступників відповідача-6 ОСОБА_6 :

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

2. Встановити правонаступникам строк на подачу пояснень по суті спору протягом 7 днів з дати отримання ухвали про залучення, копії пояснень направити іншим учасникам справи.

3. Відкласти судове засідання у справі на 06.12.2024 на 14:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 9.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена лише в частині залучення правонаступників, в іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2024.

СуддяТ.В. Васильченко