Ухвала

від 05.12.2024 по справі 910/4707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/4707/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали справи №910/4707/21

За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

до відповідача-1: ОСОБА_1

до відповідача-2: ОСОБА_2

до відповідача-3: ОСОБА_3

до відповідача-4: ОСОБА_4

до відповідача-5: ОСОБА_5

до відповідача-6: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (правонаступники ОСОБА_9 )

до відповідача-7: ОСОБА_10

до відповідача-8: ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Компанія «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited)

про стягнення збитків

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі-позивач) в особі акціонера Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач - 1), ОСОБА_2 (відповідач - 2), ОСОБА_3 (відповідач - 3), ОСОБА_4 (відповідач - 4), ОСОБА_5 (відповідач - 5), ОСОБА_9 (відповідач - 6), ОСОБА_10 (відповідач - 7) та ОСОБА_11 (відповідач - 8) про стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічному акціонерному товариству «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» завдано збитки діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ «НВЦ «БХФЗ», щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, у зв`язку з чим Публічним акціонерним товариством «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», як акціонера, який володіє 31,5525% простих акцій товариства, подано даний позов у відповідності до приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №910/4707/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

29.04.2021 в судовому засіданні представником відповідачів подано заяву про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21, з підстав того, що в судовому засіданні 23.04.2021 суддею було постановлено про відкладення розгляду поданого заявником клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а не повернення його без розгляду, незважаючи на те, що воно подано з порушенням приписів частини 2 статті 170 ГПК України та провадження у справі відкрито без дотримання приписів ст.176 ГПК України і не вжито заходів, передбачених ч. 4 ст. 170 ГПК України, щодо повернення без розгляду поданих заявником клопотань про витребування у банківських установах інформації, з доданими до них доказами, незважаючи на те, що доказів їх направлення відповідачу долучено не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 залучено до участі у справі Компанію «Метабей Імпорт/Експорт Лімітед» (Metabay Import/Export Limited) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів та зупинено провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 апеляційну скаргу відповідачів залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню - бюро Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято відмову відповідачів від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/4707/21 та закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідачів на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням клопотання від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", призначено судове засідання та витребувано в учасників справи додаткові документи та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 призначено у справі №910/4707/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

05.04.2023 року через відділ діловодства суду відповідачами подано заяву про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21, з підстав того, що під час постановлення ухвали про призначення у справі судової експертизи від 24.03.2023 безпідставно відхилено клопотання відповідачів, подане на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2022, щодо включення Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до переліку підприємств, які реалізували досліджувані у даній справі активні фармацевтичні інгредієнти на території України, а сформовані питання для проведення судової експертизи є не повними і залишені не вирішеними клопотання відповідачів щодо витребування доказів від 23.04.2021 та колегіального розгляду даної справи від 24.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 поновлено провадження у справі №910/4707/21 для розгляду заяви відповідачів про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21, визнано необґрунтованим відвід судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/4707/21 та передано заяву відповідачів про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/4707/21 визначено суддю Літвінову М.Є. для розгляду заяви про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21 відмовлено.

03.07.2023 через відділ діловодства суду від Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів №2898/3156 разом із матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 28.09.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Водночас, під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що відповідач-6 ОСОБА_9 помер.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 року зупинено провадження у справі №910/4707/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про стягнення збитків до залучення у справі правонаступників відповідача-6 ОСОБА_9 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 поновлено провадження у справі №910/4707/21, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. інформацію щодо всіх спадкоємців померлого ОСОБА_9 , з визначенням їх частки та доказів прийняття такими особами спадщини, встановлено Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Павленко О.А. строк для надання доказів - до 03.09.2024 та призначено судове засідання у справі.

18.11.2024 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» надійшла заява про вжиття заходів щодо припинення зловживання процесуальними правами представниками ПрАТ «ФФ «Дарниця» (в порядку ст.ст. 43, 169-170 ГПК України), в якій наводячи свої доводи, зазначає, що поведінка адвокатів та інших представників ПрАТ «ФФ «Дарниця», які поширюють в іноземних юрисдикціях (Швейцарській конфедерації) відомості про ухвалення в майбутньому ГСМК позитивного для них судового рішення у справі №910/4707/21 дискредитує судову систему України, а отже підриває довіру до неї і викладені у заяві обставини викликають у позивача сумніви щодо безсторонності складу суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 залучено до участі у справі №910/4707/21 правонаступників відповідача-6 ОСОБА_9 : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , встановлено правонаступникам строк на подачу пояснень по справі та відкладено судове засідання у справі на 06.12.2024.

28.11.2024 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» надійшла заява про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21, з підстав того, що суддя проігнорувала повідомлення ПАТ «НВЦ «БХФЗ» з письмовими доказами щодо протиправної поведінки ПАТ «ФФ «Дарниця», у тому числі й адвокатів АО «Екво», які виступають в судах іноземної юрисдикції від імені ПАТ «НВЦ «БХФЗ» на підставі факту розгляду справи №910/4707/21 та під час судового засідання 18.11.2024 звернулася із зауваженням до адвоката Слєпухи О.С. "чи відомо директору ПАТ «НВЦ «БХФЗ», що АО «Екво» виступають на захист інтересів акціонерного товариства", чим фактично виступила на захист цієї протиправної практики представництва інтересів ПАТ «НВЦ «БХФЗ» адвокатами АО «Екво». Крім того, заявник вважає, що суддя стала учасником кримінального провадження №12021100060001953 від 08.12.2021 так як у вказаному кримінальному провадженні Господарський суд міста Києва набув статусу учасника справи і суддя надавала слідчому тимчасовий доступ до матеріалів справи, а повноваження представника ПАТ «ФФ «Дарниця» прийнято без їх належної перевірки, про що було зауважено відповідачами у поданій раніше до суду заяві про залишення позовної заяви у справі №910/4707/21 без розгляду, тоді як під час з`ясування повноважень представниці ПАТ «НВЦ «БХФЗ» адвоката Слєпухи О.С. поведінка була кардинально протилежною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/4707/21 та передано заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Науково - виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді Васильченко Т.В. передано для розгляду судді Щербакову С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Науково - виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді Васильченко Т.В. відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. "Будь-який суддя, у відношенні якого існує легітимний привід боятися відсутності безсторонності, має вийти зі справи" (Micallef 98). Слово "боятися" підкреслює допустиму ірраціональність сумніву. Обставини prima facie вбачаються інтуїтивно, вони не передбачають раціонального аналізу. Вони можуть бути, при раціональному аналізу, визнані помилковими. Ця раціональна відсутність підстав боятися не заважає насправді боятися. Сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що у розумної людини, на її перший погляд, вони викликають побоювання в упередженості суду.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, в той час як мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наявність як у позивача так і у відповідачів сумнівів щодо безсторонності складу суду при розгляді даної справи, про що висловлювалося у відводах судді від розгляду справи № 910/4707/21, з метою виключення будь-яких обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об`єктивність судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Васильченко Т.В. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/4707/21.

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Зважаючи на вищевикладене, з метою недопущення будь-яких сумнівів у учасників справи чи інших осіб щодо безсторонності та об`єктивності складу суду під час розгляду вказаної справи, в т.ч. і щодо надання оцінки поданим учасниками справи доказам та клопотанням, самовідвід судді Васильченко Т.В. у справі №910/4707/21 підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Таким чином, матеріали справи підлягають передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Керуючись статтями 32, 35, 37, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21 задовольнити.

3. Справу №910/4707/21 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяТ.В. Васильченко