Рішення

від 27.11.2024 по справі 914/2399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 Справа № 914/2399/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламко» про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/2399/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аламко, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Простір сталевих рішень, м.Львів

про стягнення 166 503, 59 грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області у складі судді Наталії Мороз перебувала справа № 914/2399/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» про стягнення 166 503, 59 грн, за результатами розгляду якої 08.11.2024 постановлено рішення про часткове задоволення позову. 18.11.2024 складено повний текст рішення суду.

У позовній заяві позивач зазначав попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн та вказував, що докази про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу будуть подані упродовж 5 днів після ухвалення рішення у справі.

14.11.2024 суд отримав заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 матеріали заяви передано для розгляду судді Ростиславу Матвіїву.

Ухвалою суду від 18.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду в судове засідання на 27.11.2024. Ухвала доставлена в електронні кабінети сторін в підсистемі «Електронний суд» 19.11.2024, що підтверджується довідками з автоматизованої системи документообігу суду.

У судове засідання 27.11.2024 сторони явку представників не забезпечили. Позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення просив суд здійснювати розгляд заяви за відсутності представника позивача. Відповідач причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило. Враховуючи належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання, а також встановлені строки розгляду заяви, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач просить ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000, 00 грн.

Відповідач позиції стосовно заявлених витрат не висловив.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд зазначає таке.

Так, відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламко» 70 700,00 грн основного боргу, 2 524, 41 грн інфляційних нарахувань, 3 076,09 грн 3% річних, 17 864,64 грн пені, 59 580,00 грн штрафу та 2 236,60 грн судового збору, в решті позовних вимог суд відмовив.

У позовній заяві позивачем вказано орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 25 000, 00 грн та зазначено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 14.11.2024. До заяви долучено договір про надання правничої допомоги б/н від 01.04.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аламко» та адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем; додаткову угоду від 13.09.2024 до договору про надання правничої допомоги; акт надання отримання послуг від 13.11.2024.

Розглядаючи заяву позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги б/н від 01.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аламко» та адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем, послуги, що становлять предмет даного договору, надаються на безоплатній основі (п.1, розділ 3 договору). Розмір плати за надані адвокатом послуги (гонорару) та порядок сплати додатково можуть бути визначені у додатковій угоді, підписаній сторонами (п.3, розділ 3 договору).

13.09.2024 сторони склали та підписали додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, домовившись змінити п. 1 р. 3 договору, виклавши його в такій редакції: «послуги, що становлять предмет даного договору, надаються на платній основі. Загальну ціну цього договору становитиме вартість усіх послуг, наданих адвокатом під час його дії. Вартість конкретної послуги, наданої адвокатом по даному договору (гонорар), встановлюється у фіксованому розмірі та зазначається у відповідному підпункті даного пункту договору та/або у додаткових угодах (чи додатках) до договору.

Сторони також доповнили п. 1 р. 3 договору пп. 1.1.: «вартість послуг адвоката (гонорар у фіксованому розмірі) по наданню професійної правничої допомоги клієнту, пов`язаної із судовим провадженням у суді першої інстанції у справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю Простір сталевих рішень про стягнення коштів становить 25 000, 00 грн та включає в себе вартість усіх послуг (необхідних процесуальних дій) в рамках цієї судової справи. При цьому сторони домовились не визначати вартість кожної окремої послуги, наданої адвокатом в рамках даної судової справи».

Тобто сторони у додатковій угоді від 13.09.2024 визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 25 000, 00 грн.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Крім того, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19). А Верховний Суд у постанові від 09.07.2019 у справі №923/726/18 роз`яснив, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 920/13/19 робить висновки, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідач заперечень щодо заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав, із клопотанням про зменшення такого розміру до суду не звертався.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Також суд зазначає, що відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).

Тобто суд не має підстав втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом, регулювати чи змінювати їхні домовленості. Натомість завдання суду - визначити обґрунтованість розміру витрат на правову допомогу і обсяг наданих адвокатом послуг, відшкодування яких покладається на іншу сторону спору.

Відповідно до підписаного сторонами акта надання отримання послуг від 13.11.2024 у справі № 914/2399/24 адвокат надав позивачу такі послуги: підготовка та складення позовної заяви (в тому числі, але не виключно: правовий аналіз та оцінка обставин і наявність доказів; правовий аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції); підготовка та складення деталізованого розрахунку сум окремих позовних вимог; участь в судовому засіданні. Сторонами зазначено, що послуги надані в обсязі та на умовах, обумовлених сторонами, вартість послуг становить 25 000, 00 грн.

Суд зауважує, що описані в акті послуги з підготовки та складення деталізованого розрахунку сум окремих позовних вимог входять до складу правової допомоги з підготовки та складення позовної заяви.

Разом з тим представником позивача, адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем, підготовлено та подано позовну заяву у справі, додатково деталізований розрахунок сум окремих позовних вимог. Представник позивача брав участь у судовому засіданні 08.11.2024.

Описані та погоджені сторонами в акті від 13.11.2024 послуги відповідають обставинам розгляду справи, а їх вартість є співмірною зі складністю справи, процесом її розгляду та суттю виконаної роботи. Крім того, від відповідача не надходило заперечень стосовно заявленої суми витрат ні за час розгляду справи, ні після призначення до розгляду заяви позивача.

Суд також враховує позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Тобто навіть за відсутності доказів оплати витрат на правову допомогу, суд не має підстав для відмови в задоволенні заяви.

Резюмуючи встановлене вище, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає критеріям фактичності, реальності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом. Визначена позивачем вартість послуг на правову допомогу відповідає також вимогам співмірності із предметом спору, ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Тому суд не вбачає підстав визнавати заявлену до стягнення суму не обґрунтованою з власної ініціативи.

Разом з тим, суд враховує приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, про те, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 92, 34 %, розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, становить 23 084, 36 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламко» про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2399/24 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» (79017, м. Львів, вул. К. Левицького 93а/8 ідентифікаційний код юридичної особи 43760102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламко" (м. Тернопіль, вул.Чорновола, 1а/42, ідентифікаційний код юридичної особи3001804158) 23 084, 36 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 1 915, 64 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складене 29.11.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.