Ухвала

від 25.11.2024 по справі 911/1484/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1484/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області

(суддя - Колесник Р.М.)

від 07.12.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Руденко М.А., судді - Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)

від 02.04.2024

у справі за позовом ОСОБА_2

до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине";

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

4) ОСОБА_5 ;

5) ОСОБА_6 ;

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта";

7) ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення в частині та визначення розміру статутного капіталу,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - Товариство), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", ОСОБА_1 (далі - скаржник) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, в частині виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства (питання 3 порядку денного загальних зборів);

- визначення статутного капіталу Товариства, у розмірі 31 600 000,00 грн, з часткою ОСОБА_2 як учасника Товариства в розмірі 0,0369 % статутного капіталу із розміром внеску 11 666,68 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, яким позивачку виключено зі складу учасників Товариства на підставі пункту 5.3 статуту Товариства, затвердженого загальними зборами 11.01.2023 (протокол № 11/01-23), як учасника, який систематично неналежним чином виконував обов`язки учасника та перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства, прийнято з порушенням чинного законодавства та вимог статуту Товариства, оскільки під час скликання загальних зборів було порушено встановлений статутом порядок повідомлення про скликання, а також з огляду на відсутність такої правової підстави для виключення учасника товариства, як систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов`язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

3. 06.12.2023 до суду першої інстанції від позивачки надійшла заява про зміну предмета позову, яка прийнята господарським судом до розгляду, а саме щодо визначення статутного капіталу Товариства, у розмірі 32 011 666,68 грн з часткою ОСОБА_2 як учасника Товариства в розмірі 0,0365 % статутного капіталу із розміром внеску 11 666,68 грн, часткою ОСОБА_1 в розмірі 0,4998% статутного капіталу із розміром внеску 160 000,00 грн, часткою ОСОБА_3 в розмірі 6,3634 % статутного капіталу із розміром внеску 2 037 036,86 грн, часткою ОСОБА_5 в розмірі 9,9558% статутного капіталу із розміром внеску 3 187 003,04 грн, часткою ТОВ "Еліта" в розмірі 24,2448% статутного капіталу із розміром внеску 7 761 172,31 грн, часткою ОСОБА_6 в розмірі 25,4815% статутного капіталу із розміром внеску 8 157 060,19 грн, часткою ОСОБА_4 в розмірі 33,4182% статутного капіталу із розміром внеску 10 697 727,60 грн.

4. 05.12.2023 до суду першої інстанції позивачка подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам Білоцерківської районної державної адміністрації, нотаріусам, іншим державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо Товариства, а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту; державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа; державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи; державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; реєстрацію припинення діяльності товариства; вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом Товариства, внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо перерозподілу часток в статутному капіталі, зміни розміру статутного капіталу та складу учасників товариства.

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, заяву позивачки про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Білоцерківської районної державної адміністрації, нотаріусам, іншим державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо Товариства, а саме: державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо перерозподілу часток в статутному капіталі, зміни розміру статутного капіталу та складу учасників товариства. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що з огляду на предмет та підстави позовних вимог, вчинення нових реєстраційних дій пов`язаних із внесенням змін до відомостей про юридичну особу щодо складу учасників та розміру часток учасників Товариства фактично може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, тому застосування цих заходів забезпечення позову - є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, а в іншій частині вимоги заяви цим критеріям не відповідають.

7. 26.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх судових інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивачки про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

8. Верховний Суд ухвалою від 14.10.2024 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику 10-денного строку для надання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з зазначенням підстав на підтвердження поважності причин пропуску цього строку з посиланням на відповідні докази.

9. Суд виходив з того, що Північний апеляційний господарський суд 02.04.2024 ухвалив постанову у справі, повний текст якої складено 04.04.2024, тому останній день для подання касаційної скарги, встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, є 24.04.2024. Скаржник звернувся з касаційною скаргою 26.09.2024, тобто, поза межами 20-денного строку, встановленого статтею 288 ГПК України для подання касаційної скарги, і клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не заявив.

10. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі.

11. 31.10.2024 скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків (зареєстровано канцелярією суду та передано на розгляд колегії 04.11.2024), в якій просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 07.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024.

12. Верховний Суд розглянув клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та виходить з наступного.

13. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

14. Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

15. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

16. Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

17. Верховний Суд зауважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

18. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

19. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку скаржник зазначає, що у судовому засіданні 02.04.2024 не був присутній і повний текст постанови засобами поштового зв`язку не отримував; про результати розгляду апеляційної скарги Товариства на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2023 заявник дізнався 16.09.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень після консультації щодо оформлення документів на дарування належної йому частки Товариства. Скаржник вважає, що касаційна скарга подана 26.09.2024 в межах 20-денного строку з дня ознайомлення із повним текстом оскаржуваної постанови.

20. Так, за приписами частини другої статті 288 ГПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

21. Згідно з наявною інформацією в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції направлялася в паперовому вигляді на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням зі штриховим номером відправки № 0600259427956, і була повернута відділом поштового зв`язку "Укрпошта" до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (дата проставлення відмітки про неможливість вручення 24.04.2024).

22. Також з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій надсилали усі процесуальні документи ОСОБА_1 на відому суду в матеріалах справи та вказану в касаційній скарзі самим заявником поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 .

23. Верховний Суд звертає увагу, що ухвала Касаційного господарського суду від 14.10.2024 про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 також надсилалася на зазначену ним же в касаційній скарзі поштову адресу ( АДРЕСА_1 ), яку повернуто відділом поштового зв`язку Укрпошта до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

24. Відомості про іншу адресу заявника у Суду відсутні, скаржник не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання.

25. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що направлення процесуального документа рекомендованим листом за належною адресою сторони і повернення її до суду з відміткою пошти "відсутність (вибуття) адресата", "відмову від одержання", "за закінченням терміну зберігання" тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18)).

26. Таким чином, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з закінченням її терміну зберігання, не може вважатися поважною причиною пропуску строку, оскільки залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

27. Неотримання кореспонденції та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) скаржника щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23).

28. Статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

29. Сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

30. Верховний Суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було оприлюднено 05.04.2024, тобто з цієї дати скаржник мав можливість ознайомитись із оскаржуваною постановою в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".

31. Обов`язок доведення наявності поважних причин відповідними доказами покладено на скаржника.

32. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

33. Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Отже, скаржник належним чином не обґрунтував та не надав доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду із поданою касаційною скаргою раніше ніж 26.09.2024.

35. З огляду на зазначене та враховуючи тривалість пропущеного строку з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції (більше 5-ти місяців), обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, відсутність обґрунтувань об`єктивної неможливості та непереборних обставин на подання касаційної скарги в межах строків передбачених ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

36. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

37. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

38. Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись нормами статті 234, пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1484/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець