Ухвала

від 26.12.2024 по справі 911/1484/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1484/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 19.11.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине";

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 ;

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта";

7) ОСОБА_6 ;

8) ОСОБА_7 ;

9) ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення в частині, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - Товариство), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", ОСОБА_6 в якому просила, з урахуванням заяви про зміну предмета позову:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03-23 в частині пункту 3 цього рішення щодо виключення позивачки зі складу учасників Товариства;

- визначити статутний капітал Товариства у розмірі 32 511 666,68 грн та частки учасників товариства: ОСОБА_3 33,1350%, що становить 10 772 727,60 грн, ОСОБА_5 25,2434%, що становить 8 207 060,19 грн, ТОВ "Еліта" 23,8720%, що становить 7 761 172,31 грн, ОСОБА_4 10,0333%, що становить 3 262 003,04 грн, ОСОБА_2 6,4193%, що становить 2 087 036,86 грн, ОСОБА_6 0,7997% що становить 260 000,00 грн, ОСОБА_7 0,3076%, що становить 100 000,00 грн, ОСОБА_8 0,1538%, що становить 50 000,00 грн та ОСОБА_1 0,0359%, що становить 11 666,68 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, яким позивача виключено зі складу учасників Товариства на підставі пункту 5.3 статуту Товариства, затвердженого загальними зборами 11.01.2023 (протокол № 11/01-23), як учасника, який систематично неналежним чином виконував обов`язки учасника та перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства, прийнято з порушенням чинного законодавства та вимог статуту Товариства, оскільки під час скликання загальних зборів було порушено встановлений статутом порядок повідомлення про скликання, а також з огляду на відсутність такої правової підстави для виключення учасника товариства, як систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов`язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

3. 20.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.

4. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що виключення позивачки зі складу учасників не було законним, а тому у цій справі буде вважатися виправданим відмова в позові в цій частині лише з формальних міркувань неефективності, адже якщо позов в цій частині можна вважати неефективним для відновлення прав учасника з метою введення позивачки до складу учасників, то в інших аспектах прав позивачки встановлена судом недійсність рішення зборів з моменту його прийняття може забезпечувати та захищати інтереси позивачки в інших аспектах її корпоративних прав.

5. 19.11.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства в частині пункту 3 щодо виключення позивачки зі складу учасників не підлягають задоволенню, оскільки позивач обрав неефективний та неналежний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Судове рішення, яким задоволений позов про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, що стосуються зміни розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, не може бути підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін про розміри статутного капіталу та часток учасників товариства чи склад учасників. Суд зазначив, що належним способом захисту порушених прав позивачки, яка прагне відновити становище, що існувало до порушення її прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу, розмір часток учасників у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення її прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Суд також зазначив, що позивачка у заявленому позові просить суд визначити розмір статутного капіталу та часток учасників товариства у відсотковому виразі у розмірах, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, а тому такі вимоги не мають на меті відновити становище, що існувало до порушення її прав, тому у задоволенні позову у цій частині також належить відмовити.

7. 19.12.2024 представник позивачки подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.

8. 20.12.2024 представник позивачки подав до Верховного Суду заяву про долучення квитанції про доплату судового збору.

9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

10. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

12. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

13. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

14. У касаційній скарзі скаржниця визначила, що підставою касаційного оскарження судового рішення є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

15. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

16. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

17. В обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження судового рішення скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22. Однак скаржниця чітко не зазначає, яку(які) саме норму(норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) суд апеляційної інстанції неправильно застосував в оскаржуваному рішенні, тому скаржниці слід уточнити зазначену підставу касаційного оскарження.

18. Також, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

19. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

20. У прохальній частині касаційної скарги скаржниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до цього суду.

21. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачених вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

22. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

23. Частиною третьою статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

24. У касаційній скарзі скаржниця не визначає підставу касаційного оскарження з огляду на допущені процесуальні порушення, що є наслідком для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

25. Отже описова частина касаційної скарги містить протиріччя з її прохальною частиною, тому скаржниці слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та/або вимоги касаційної скарги.

26. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржниці строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

27. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

28. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пунктів 5, 6 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 911/1484/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 17, 24-25 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова