Ухвала

від 27.11.2024 по справі 904/5455/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 904/5455/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Ярошенко В. І.

від 16.04.2024 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дармін М. О., Кощеєв І. М., Чус О. В.

від 17.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Каскад"

про стягнення сплачених коштів за неякісний товар,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмет" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Каскад" про стягнення грошових коштів в сумі 253 175,02 грн, сплачених за неякісну продукцію, а саме: сталь гарячеоцинкована в рулоні 0,5х1250 мм DX51DZn 140, Туреччина, вагою 4,75 т.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань щодо поставки товару належної якості відповідно до рахунку-фактури № КО-441 від 20.06.2023.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 у справі № 904/5455/23 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 17.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 у справі № 904/5455/23.

06 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмет" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 904/5455/23.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 253 175,02 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн). Таким чином справа № 904/5455/23 є малозначною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмет" зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази, а саме Експертний висновок Дніпропетровської Торгово-Промислової Палати № ГО-614 від 27.06.2023, яким було встановлено та зафіксовані недоліки товару - сталі гарячеоцинкованої в рулоні 0,50х1250 мм DX51D Zn 140, Туреччина, вагою 4.75 т, вартістю - 253 175, 02 грн; не врахували певні висновки Верховного Суду; помилково застосували приписи Закону України "Про судову експертизу" та не встановили обставини щодо наявності повноважень та компетенції у експерта оцінювача Закарпатської торгово - промислової палати, тощо.

Водночас в своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмет" не зазначає про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України й, відповідно, не обґрунтовує їх.

Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5455/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5455/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова