Постанова

від 27.11.2024 по справі 916/1729/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1729/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кілійського міжрайонного управління водного господарства

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023(колегія суддів: Богацька Н. С. - головуючий, Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)

за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

до: 1) Кілійського міжрайонного управління водного господарства;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Дунайагросервіс?

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму

за участю: прокурора Сімаченко А. О. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - РДА) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Кілійського міжрайонного управління водного господарства (далі - Управління) та Товариства з обмеженою відповідальністю ?Дунайагросервіс? (далі - Товариство), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд:

- визнати недійсним договір № 336 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" від 16.06.2020, укладений між Управлінням та Товариством;

- зобов`язати Товариство звільнити штучну водойму підвідний канал до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" площею 4,3 га.

1.2 Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що укладений між відповідачами договір за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом. Під виглядом діяльності з біологічного очищення штучної водойми Товариство фактично отримало у безкоштовне користування строком до 2040 року (з можливістю пролонгації договору на 15 років) штучну водойму каналу для здійснення аквакультури з метою здійснення підприємницької діяльності.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2023 у позові відмовлено.

2.2 Суд дійшов висновку про те, що оспорюваний договір є змішаним, містить елементи підряду та надання послуг, він не суперечить положенням законодавства і є волевиявленням сторін, які під час його укладення керувалися принципом свободи договору, власними інтересами, а сам правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені - очищення каналу та води.

2.3 Оскарженою у касаційному порядку постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 це рішення скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.

2.4 Колегія суддів зазначила, що Товариство фактично набуло можливість використовувати водойму для здійснення власної господарської діяльності, а єдиною можливістю отримати у користування водний об`єкт є укладення договору оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом за результатами земельних торгів. Враховуючи те, що управління як постійний користувач не мало права передавати земельну ділянку державної власності в оренду, договір є недійсним.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Управління просить постанову скасувати, а рішення залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, якими передбачено правову природу договорів підряду (стаття 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) та про надання послуг (стаття 901 ЦК України), статтю 51 Водного кодексу України (далі - ВК України), яка передбачає порядок надання в користування земельних ділянок з розташованими на ній водними об`єктами і як наслідок частину 2 статей 203, 215 ЦК України, за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 У відзиві прокуратура просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та зазначає про те, що доводи скаржника щодо наявності підстав для звернення з касаційною скаргою у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права є необгрунтованими, оскільки висновки щодо застосування статті 51 ВК України в аналогічних справах викладені у постановах Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 916/1714/22, від 19.04.2023 у справі № 916/1731/22.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що розпорядженням РДА від 15.01.1998 № 21 Придунайському управлінню зрошувальних систем м. Кілія Кілійського району передано в постійне користування земельну ділянку площею 533,55 га для будівництва та експлуатації міжгосподарських мереж, об`єктів та споруд водного господарства, на підставі якого видано Державний акт на право постійного користування землею від 16.06.1998 серії ІІ-ОД № 000538, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22.

4.2 Протоколом № 3 технічної ради Управління щодо розгляду "Програми проведення біомеліоративних робіт водних об`єктів Кіліського МУВГ" затверджено науково-технічну роботу - Програму "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Управління, розроблену Науково-дослідним інститутом "Держводекологія".

4.3 Згідно з додатком до протоколу технічної ради Управління від 08.05.2020 № 3 підвідний канал до насосної станції ЗНС-11 було включено до Переліку водних об`єктів, які увійшли в Програму.

4.4 16.06.2020 Управлінням (як Замовником) та Товариством (як Виконавецем) уклали договір по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи".

4.5 Відповідно п. 1.1 договору:

- за завданням Замовника Виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк роботи, а Замовник зобов`язується надати Виконавцю у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму Підвідний канал до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" Кілійського МУВГ (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду.

- роботи, вказані у п. 1.1. договору - це роботи з біомеліорації (біологічного очищення від водної рослинності та біоперешкод) Підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" загальною площею водного дзеркала 4,3 га, шляхом забезпечення вселення, відтворення і життєдіяльності рослиноїдних риб-меліораторів, раків, іншої іхтіофлори і іхтіофауни, поліпшення умов їх існування та регулювання їх чисельності шляхом добування (вилову) для досягнення мети договору.

- при виконанні робіт сторони керуються Програмою, розробленою на підставі Патенту на корисну модель № 101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015.

- риби-меліоратори та раки в даному договорі є власністю Виконавця і виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт по досягненню мети договору.

4.6 Згідно з п. 1.2 договору метою договору є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення витрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження об`ємів води.

4.7 За умовами пунктів 1.3-1.5 договору склад, обсяги і строки робіт, що доручаються до виконання Виконавцю, визначені календарним графіком робіт. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт шляхом внесення змін до календарного графіку робіт. Строки виконання робіт можуть змінюватись у разі виникнення обставин, які можуть бути взяті сторонами до уваги щодо перегляду строків виконання робіт.

4.8 Пунктами 1.6, 1.7 договору сторони погодили, що біоресурси не знаходяться у водосховищі в умовах природної волі та не підпадають під дію Закону України "Про рибне господарство", Закону України "Про аквакультуру". У Виконавця не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу його в оренду Виконавцю.

4.9 Наслідком виконання робіт за даним договором є біологічне очищення водойми від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми (п. 2.1 договору).

4.10 Відповідно до п. 2.2 кількісним та якісним показником предмету договору є доведення (зниження) заростання макрофітами до 15% площі акваторії водойми (зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону на 50%), і інші показники, в строки, передбачені календарним планом показників ефективної експлуатації природно-штучного біомеліоративного комплексу (надалі іменується ПШБК).

4.11 Пунктом 2.3 договору передбачено, що по закінченню кожного п`ятирічного циклу проведення біомеліоративних заходів Виконавець надає Замовнику висновок спеціалізованої наукової установи про результати проведених робіт з біологічного очищення водойми.

4.12 Згідно з пунктами 4.1-4.3 договору Виконавець розпочне виконання робіт протягом 10 днів з дня надання Замовником водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком робіт. Невід`ємною частиною договору є календарний графік робіт, в якому визначаються дати початку та завершення етапів робіт, обумовлених договором. Датою завершення робіт вважається дата закінчення договору. Виконавець може достроково завершити деякі етапи виконання робіт і здати їх Замовнику, якщо це не знизить якість робіт і не матиме негативного впливу на кінцевий результат ефективної експлуатації Природно-штучного біомеліоративного комплексу.

4.13 Водойма надається виконавцю в порядку, передбаченому договором, і оформлюється відповідним актом приймання-передачі (п. 6.1 Договору).

4.14 За умовами п. 6.4 договору Виконавець дотримується вимог щодо регулювання водних біоресурсів ПШБК за віковими і видовими групами, передбачених Програмою, або які є науково-оптимальними в конкретних умовах задля забезпечення найбільш ефективного механізму досягнення мети договору.

4.15 Відповідно до п. 6.5 договору Виконавець здійснює оновлення популяції біомеліораторів (вилучення старшовікових видів риб та раків). Терміни, обсяги, порядок вилучення, а також вселення риб-меліораторів, раків та їх результати оформлюються актами.

4.16 Виконавець з моменту укладання договору здійснює контрольні вилови з метою визначення кількісного, видового та вікового складу водних гідробіонтів. Вживає заходи з метою виявлення та попередження інфекційних та інвазійних захворювань гідробіонтів (п. 6.6 договору).

4.17 Додаткова (надлишкова) кількість риб-меліораторів і раків - отриманих в процесі біологічного очищення водойми є власністю Виконавця і використовується для відшкодування своїх витрат при виконанні робіт, що і вважається його винагородою за виконані роботи (п. 6.7. договору).

4.18 Згідно з п. 7.1 договору приймання-передача робіт проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством України та договором, та оформлюється актом приймання-передачі.

4.19 Пунктом 7.6 договору визначено, що роботи приймаються щороку, до 29 грудня року, в якому виконувались роботи.

4.20 У відповідності до п. 8.2.1 договору Замовник зобов`язаний забезпечити своєчасну, згідно календарного графіка робіт, передачу Виконавцю фронту робіт, передати у той же час інші необхідні для виконання договору вихідні дані відповідно до договору.

4.21 Виконавець, в свою чергу відповідно до пунктів 8.4.1, 8.4.3, 8.4.16, 8.4.17 договору, зобов`язаний у строк, згідно з умовами договору, Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені договором роботи. Забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК, охорону майнової цілісності ПШКБ. Забезпечити вільний доступ і умови роботи на водоймі фахівців Замовника і інших осіб за вказівкою Замовника. Протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків. А також при необхідності проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми.

4.22 Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2040, у разі якщо до 01.05.2040 жодна із сторін письмово не заявить про намір закінчити договір, він вважається продовженим (пролонгованим) строком на 15 років на таких самих умовах (п. 11.1 договору).

4.23 Додатком № 1 до вказаного договору є "Календарний графік робіт", в якому погоджено вид біомеліоранта, кількість, наважка, термін вселення, режим температури води, вміст кисню.

4.24 Також між сторонами складено та підписано додаток № 6 "Календарний план показників ефективної експлуатації ПШБК на 2020-2023 роки".

4.25 Додатком № 7 "Формування ПШБК на Підвідному каналі до н/ст ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи", в якому сторони погодили нормативні показники формування ПШБК на підвідному каналі до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" та зазначили, що у наступні роки вселення відбуватиметься за результатами іхтіологічних, гідрохімічних та гідробіологічних досліджень. Також сторони погодили, що наступні роки відбувається обов`язкова заміна старшовікових особин риб - вселенців наважкою від двох кілограмів та вище, з метою уникнення канібалізму, заморів та перезариблення водного об`єкту; вилучення старшовікових груп вселенців відбуватиметься на третій рік від першого року вселення водних біоресурсів; вилучення старшовікових туводних хижих видів риб (окунь, щука, судак, сом тощо), які можуть нести загрозу для молоді вселених видів, відбуватиметься постійно, в спосіб та знаряддями лову, що зазначені в розділі 11.

4.26 Зі змісту додатку № 7 вбачається, що підвідний канал до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" проходить територією Десантненської с/р Кілійського району Одеської області. Бере початок із каналу Дунайський і закінчується аванкамерою насосної станції ЗНС-11 МРЗС. Довжина каналу - 1430 м, ширина по дну - 21 м, по верху - 30 м (4,3 га). проектний робочий рівень - 2,5 м (об`єм 91,2 тис.м.куб. води). Об`єм води в каналі не постійний, залежить від рівня води в каналі Дунайський.

4.27 Сторонами договору складено та підписано акт прийому-передачі фронту робіт (додаток № 5 до договору), згідно з яким Замовник передає, а Виконавець приймає водойму, площею водного дзеркала біля 4,3 га підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-11 Мічурінської рисової зрошувальної системи" (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору.

4.28 Під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 30.09.2022, між цими ж сторонами укладено угоду № 1 про внесення змін до договору.

4.29 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.30 Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин дійшов висновку про те, що біомеліоративна діяльність Товариства фактично зводиться до вселення, вирощування та вилову водних біоресурсів виду: товстолобик білий, товстолобик строкатий, амур білий, короп, раки. При цьому здійснювати таку діяльність за умовами договору, не використовуючи водний об`єкт, є неможливим. Тому єдиною можливістю отримати у користування водний об`єкт було укладення з відповідним органом влади договору оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом за результатами земельних торгів, чого не було здійснено.

4.31 На думку скаржника, за оспорюваним договором жодного розпорядження земельною ділянкою не відбулося, жодних прав та обов`язків на земельну ділянку з розташованою на ній водоймою не передавалося, право користування Товариством не набувалося.

4.32 За змістом частини 3 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.33 Так, судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянула справу № 916/1719/22, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, про визнання недійсним договору з біологічного очищення (біомеліорації) каналу та зобов`язання звільнити штучну водойму.

4.34 У постанові від 12.09.2024 судова палата вказала про те, що системний аналіз Закону України "Про аквакультуру" дозволяє зробити висновок про те, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду справи судами, у ньому не було передбачено необхідності укладення будь-яких договорів у сфері аквакультури, крім тих, що пов`язані з: користуванням частиною рибогосподарського водного об`єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури; користуванням гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури; орендою частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України. Водночас за умовами договору Управлінням було надано Товариству саме право здійснювати діяльність з рибогосподарської меліорації у частині водного об`єкта з визначеними межами, тобто без дотримання вимог статті 14 Закону України "Про аквакультуру", а договором також були врегульовані питання, пов`язані із використанням водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

4.35 Судова палата зазначила, що у такий спосіб Товариство користується земельною ділянкою з водоймою для здійснення власної підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі". Аналогічно користування земельною ділянкою для здійснення власної підприємницької діяльності відповідає й меті зобов`язального договору тимчасового користування нею. Водночас Управління є лише постійним користувачем земельної ділянки та відповідно до приписів статей 122-124 ЗК України, статті 51 ВК України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" не наділено повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування в т. ч. на умовах оренди, тобто не є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій. Так само до повноважень Управління не віднесено й право на надання дозволу щодо добування (вилову) риби та водних безхребетних (у тому числі старшовікових туводних хижих видів риб - окуня, щуки, судака, сома тощо).

4.36 Таким чином, Управління користується каналом для забору води, а Товариство - для розведення і вилову риби. При цьому вид діяльності Товариства зумовлює для нього необхідність оформлення користування земельною ділянкою разом з розташованим на ній водним об`єктом. Отже, спірний договір відповідає визначенню удаваного правочину, який вчинено для приховання іншого правочину з користування земельною ділянкою з розташованою на ній водоймою.

4.37 Колегія суддів враховує вищезазначені висновки Верховного Суду відповідно до положень частини 4 статті 236 ГПК України, а також обставин того, що правовідносини у справах є подібними за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

4.38 Враховуючи те, що висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування наведених скаржником норм права у подібних правовідносинах відповідають висновкам, викладеним у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22, відсутні правові підстави вважати, що суд апеляційної інстанції як наслідок неправильно застосував частину 2 статей 203, 215 ЦК України, про що зазначає скаржник у касаційній скарзі, оскільки Управління як постійний землекористувач наділений правом щодо володіння та користування земельною ділянкою, однак правом розпоряджатися земельною ділянкою державної власності, у тому числі надавати її в користування третім особам, наділений орган, уповноважений державою на здійснення відповідний функцій, у даному випадку РДА. При цьому до повноважень Управління не віднесено й право щодо надання дозволу на вселення, вирощування та вилову водних біоресурсів, у тому числі такого виду, як: товстолобик білий, товстолобик строкатий, амур білий, короп, раки.

4.39 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.40 За вказаних обставин правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

4.41 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кілійського міжрайонного управління водного господарства у справі № 916/1729/22 залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов