УХВАЛА
29 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16307/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Баранця О. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Ломака В.С.
від 07.08.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Алданової С.О., Корсака В.А., Шапрана В.В.
від 21.10.2024 (повний текст складено 15.11.2024)
у справі за позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала"
до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення з держави України через Державну казначейську службу України грошових коштів у загальному розмірі 57 110,34 грн, з яких: 8 741,10 грн - 3 % річних, 48 369,24 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" 7 027, 40 грн 3 % річних та 40 069, 60 грн інфляційних втрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.08.2024 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва (а також 05.08.2024 через систему "Електронний суд") надійшла заява Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала", у якій просив: зобов`язати Казначейську службу, як відповідача у справі, надати звіт про виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в справі № 910/16307/23, розглянути поданий Казначейською службою звіт про виконання наказу та в разі встановлення порушень закону з боку Казначейської служби за результатом розгляду вчинити дії, а саме: визнати протиправною бездіяльність Казначейської служби у неналежному виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в справі № 910/16307/23; зобов`язати Казначейську службу подати Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внести зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", якими передбачити виділення додаткових коштів на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в справі № 910/16307/23; установити судовий контроль за виконанням Казначейською службою наказу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в справі № 910/16307/23; зобов`язати Казначейську службу без затримок виконати наказ Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в справі № 910/16307/23 та безспірно списати з Державного бюджету України кошти на користь Підприємства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.10.2024, у відкритті провадження з розгляду заяви Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" від 01.08.2024 № 3123 відмовлено на підстав пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
28.10.2024 Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024. Касаційна скарга містить клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2024: заяву суддів Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я. про самовідвід у справі № 910/16307/23 Господарського суду міста Києва задоволено, справу № 910/16307/23 передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 4 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Статтею 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження й які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
При цьому Суд звертає увагу на ключове питання під час касаційного оскарження, як предмет оскарження.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на Скаржника, Суд звертає увагу Скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги, з урахуванням наведених вище вимог.
Скаржник у пункті 2 прохальної частини касаційної скарги просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 910/16307/23.
Згідно з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в матеріалах касаційної скарги, постановою Північного апеляційного господарського суду 21.10.2024 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, а тому скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно надати Суду касаційну скаргу в новій редакції з уточненою прохальною частиною, оскільки у прохальній частині скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду 21.10.2024.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" необхідно сплатити 2 422,40 грн судового збору (3 028 грн х 0,8).
Проте до матеріалів касаційної скарги Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" не додано доказів сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі від 19.06.2001 №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У даному випадку суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" має бути залишена без руху.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 2 422,40 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101;
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 910/16307/23 залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "Скала" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
- надати Суду касаційну скаргу в новій редакції з уточненою прохальною частиною, з огляду на предмет оскарження.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123394243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні