Постанова

від 28.11.2024 по справі 917/869/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/869/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024

та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024

у справі № 917/869/23

за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної військової (державної) адміністрації,

до: 1) Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (як правонаступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної військової (державної) адміністрації до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (як правонаступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району) та ТОВ "Кайрос Світ", у якому просив:

1) визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності";

2) визнати незаконним та скасувати рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності";

3) витребувати з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5322680700:00:001:0230 площею 2 га; 5322680700:00:001:0228 площею 2 га; 5322680700:00:001:0224 площею 1,9433 га; 5322680700:00:001:0219 площею 2 га; 5322680700:00:001:0214 площею 2 га; 5322680700:00:001:0218 площею 2 га; 5322680700:00:001:0215 площею 2 га; 5322680700:00:001:0227 площею 2 га; 5322680700:00:001:0217 площею 2 га; 5322680700:00:001:0216 площею 2 га; 5322680700:00:001:0213 площею 2 га; 5322680700:00:001:0222 площею 2 га; 5322680700:00:001:0229 площею 2 га; 5322680700:00:001:0226 площею 2 га; 5322680700:00:001:0221 площею 2 га;

4) витребувати з комунальної власності Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га, 5322680700:00:001:0220 площею 2 га, 5322680700:00:001:0223 площею 2 га;

5) скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вищенаведених спірних земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначених земельних ділянок.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані посиланням на порушення вимог земельного (ст.ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 ЗК України) та лісового (ст.ст. 5, 7, 57 ЛК України) законодавства при затвердженні землевпорядної документації та зміни цільового призначення земель, внаслідок чого відбулась неправомірна державна реєстрація права власності за ТОВ "Кайрос Світ" на вищевказані 15 (п`ятнадцять) земельних ділянок. Вказані земельні ділянки протиправно сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення комунальної власності та через механізм безоплатної приватизації виведено у власність юридичної особи приватного права, незважаючи на те, що вказані землі є землями державної власності лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні Філії Полтавське лісове господарство ДП "Ліси України".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі №917/869/23.

05.06.2024 до Господарського суду Полтавської області від Полтавської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, площею 16 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначав, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у даній справі ТОВ "Кайрос Світ" було об`єднано 15 спірних земельних ділянок у 2 нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 (площею 13,9433 га) та 5322680700:00:001:0235 (площею 16 га), що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальна площа та конфігурація нових об`єднаних земельних ділянок повністю відповідає земельним ділянкам з яких вони утворені і щодо яких подано позов обласною прокуратурою. З огляду на наведене прокурор вважав, що такими діями відповідач намагається ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення інтересів держави в особі Полтавської ОДА. Оскільки предметом спору у даній справі є повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні дві (об`єднані) земельні ділянки з одночасним встановленням заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

У зв`язку з цим, Полтавською обласною прокуратурою 15.05.2024 подано до Господарського суду Полтавської області заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позовними вимогами є:

1) визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності";

2) визнання незаконним та скасування рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності";

3) витребування з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації наступних земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га; 5322680700:00:001:0235, площею 16 га;

4) витребування з комунальної власності Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га; 5322680700:00:001:0220 площею 2 га; 5322680700:00:001:0223 площею 2 га.

5) скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

6) скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0235, площею 16 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 (суддя Сірош Д.М.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючого, Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.), заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 та 5322680700:00:001:0235, а також заборонено вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, ТОВ "Кайрос Світ" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідач у касаційній скарзі посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема на те, що оскаржуване судове рішення суперечить нормам статей 136, 137 цього Кодексу. Зазначає, що об`єднання 15 (п`ятнадцяти) спірних земельних ділянок у 2023 році у 2 (дві) земельні ділянки з к.н. 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433, та к.н. 5322680700:00:001:0235 площею 16 га, жодним чином пов`язане із спробою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а ґрунтується виключно на потребі підприємства ТОВ "Кайрос Світ", пов`язаної безпосередньо із здійсненням господарської діяльності, зокрема, для передачі в оренду однієї із земельних ділянок. Заявлені прокурором заходи забезпечення позову не є розумними, адекватними, не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а також порушують права власника нерухомого майна, яке було захищене судовим рішенням у цивільній справі №538/1987/21, що набрало законної сили. Крім цього, вказує, що застосовані заходи забезпечення позову матимуть негативний вплив на діяльність підприємства ТОВ "Кайрос Світ" в цілому, фактично блокують його діяльність через обмеження володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, зокрема, пов`язаного із відносинами оренди та реалізації геологічного вивчення та видобування корисних копалин, що потребує внесення відповідних змін до державних реєстрів. Також зазначає, що заходи забезпечення позову впливатимуть на ведення господарської діяльності третіми особами, зокрема ТОВ «АРАЗАНД», який є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, оскільки позбавляють можливості отримання того, на що товариство розраховувало при укладанні договору, а саме: здійснення геологічного вивчення та видобування корисних копалин, оскільки здійснення такої діяльності на спірній земельній ділянці потребувало б зміни її цільового призначення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 19.11.2024.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Полтавської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому прокурор вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів - без змін.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

У п. 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову майнового характеру. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Також слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20.

Суди обох інстанцій у справі № 917/869/23 встановили, що предметом позовних вимог у цій справі (з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову) є вимоги прокурора, окрім інших, про витребування на користь держави в особі Полтавської обласної військової (державної) адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" земельних ділянок: кадастровий номер 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га та кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, площею 16 га.

У заяві про забезпечення позову прокурор зазначив, що відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем (ТОВ "Кайрос Світ") у 2023 році, після подання позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження у справі, об`єднано 15 земельних ділянок у 2 (дві) нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 (площею 13,9433 га) та 5322680700:00:001:0235 (площею 16 га). Загальна площа та конфігурація нових об`єднаних земельних ділянок повністю відповідає земельним ділянкам з яких вони утворені і щодо яких подано позов обласною прокуратурою.

З огляду на вищевказане, прокурор вважав, що такими діями відповідач намагається ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення інтересів держави в особі Полтавської ОДА. Оскільки предметом спору у даній справі є повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні дві нові (об`єднані) земельні ділянки з одночасним встановленням заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Апеляційним господарським судом встановлено, що новостворені 2 (дві) земельні ділянки були сформовані та зареєстровані - 30.05.2023 (5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га) та - 07.06.2023 (5322680700:00:001:0235 площею 16 га), тобто після подання прокурором до господарського суду позову у цій справі (29.05.2023).

Відтак, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вказані обставини свідчать про реальну можливість та намір особи, яка на цей час є власником спірних земельних ділянок, у будь-який час розпорядитись спірною земельною ділянкою, у тому числі здійснювати її поділ/об`єднання. Забезпечення позову в обраний прокурором спосіб пов`язано з забезпеченням можливості поновлення порушених прав та інтересів Полтавської обласної військової (державної) адміністрації у разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях, які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами (відомостями з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно).

Судами враховано, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру, утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення відповідних земельних ділянок у належний стан, який існував до порушення прав, що, в свою чергу, спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в повному обсязі захистити права та інтереси держави в межах одного позову.

Крім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "Кайрос Світ" та не порушить ведення господарської діяльності, оскільки земельна ділянка залишається у володінні та користуванні ТОВ "Кайрос Світ", а можливість розпоряджатись спірним майном (у тому числі відчужувати, здійснювати поділ/об`єднання) обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Доводи скаржника про те, що у судових рішеннях в цивільній справі №538/1987/21 встановлено відсутність порушених прав держави, обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №924/881/16 (924/811/20), від 17.09.2021 у справі №910/3547/21).

Відтак, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову, які запропоновані прокурором призведе до істотного ускладнення чи навіть унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і запропоновані заходи не призведуть до порушення прав відповідача та спрямовані на запобігання негативним наслідкам до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили, а тому суди правильно застосували ст.ст. 136, 137, 236 ГПК України до спірних правовідносин.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що заходи забезпечення позову впливатимуть на ведення господарської діяльності третіми особами, зокрема ТОВ «АРАЗАНД», який є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, Верховним Судом відхиляються, оскільки питання користування земельною ділянкою кадастровий номер 5322680700:00:001:0235 ТОВ «АРАЗАНД» та відповідний договорі оренди землі не були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанції під час вирішення питання застосування заходів забезпечення позову, а отже не можуть бути підставою для скасування відповідних заходів у суді касаційної інстанції.

Інші доводи скаржника фактично зводяться до вирішення обґрунтованості позову, що не здійснюється під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного та ухвала місцевого господарських судів - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 у справі № 917/869/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.