Ухвала

від 28.11.2024 по справі 209/2804/20

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 209/2804/20

№ 2/207/350/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Кам`янське

Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.

при секретарі Сівачук А.А.

за участі:

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське клопотання представника позивача приватного підприємства «Світлана 2000» - Демінова О.І. про витребування доказів по цивільній справі за позовом приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: приватне підприємство «Феміда» про визнання договору позики та договору поруки недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться вищезазначена справа.

Представником позивача ОСОБА_1 подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції ГУНПв Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження № 12017040160002455 від 21 листопада 2017 року, внесене в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України, для огляду в судовому засіданні та долучення до матеріалів справи копії відповідного висновку психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу комп`ютерного поліграфа від 02 листопада 2021 року.

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив, що 21 жовтня 2024 року під час судового розгляду було допитано свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що він в рамках кримінального провадження №12017040160002455 допитувався в якості свідка, а також, що в матеріалах справи міститься оригінал висновку експерта за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа від 02 листопада 2021 року.

За таких обставин, а також зважаючи на те, що в матеріалах кримінального провадження наявний оригінал висновку експерта, а саме провадження закрите, позивач просив суд витребувати матеріали кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017 року.

В судовому засіданні представники позивача клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Переверзев І.В. заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів з наступних підстав.

По-перше, позивачем пропущено строк подання доказів / клопотання про витребування доказів.

Той факт, що свідок ОСОБА_7 під час допиту підтвердив, що він допитувався в рамках кримінального провадження, не є підставою для поновлення позивачу строку подання доказів чи клопотання про їх витребування, адже позивачу відповідні відомості були відомі раніше, зокрема під час підготовчого провадження, а також під час подання попереднього аналогічного клопотання.

Згідно зі статтею 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Є очевидним те, що позивач і в другому клопотанні не обґрунтував неможливість подання клопотання про витребування з Відділення поліції №3 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріалів кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017р. у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Вказане є самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача.

По-друге, згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Разом з тим, показання будь-якого свідка не можуть бути обставинами, встановлення яких потребує спеціальних знань.

Отримання показань свідка забезпечується допитом свідка в порядку, встановленому ст. 230 ЦПК України, що і відбулось 21 жовтня 2024 року на судовому засіданні.

Висновок експерта за результатами дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа не може замінити собою показання, отримані судом під час допиту свідка, чи додати їх більшої процесуальної ваги.

В Україні результати досліджень на поліграфі не є самостійним видом доказів у розумінні ст. 73 ЦПК України. Поліграфічні дослідження можуть виступати лише як допоміжний інструмент для збору інформації, проте суд не може сприймати їх як заміну свідчення свідка, який надає їх безпосередньо під час допиту.

Наукові дослідження свідчать про те, що поліграф не є абсолютно достовірним інструментом. Його результати залежать від суб`єктивного стану особи, фізіологічних особливостей та інших факторів, які можуть спотворити інтерпретацію. Натомість свідчення свідка в суді перевіряються у процесі допиту, в тому числі за допомогою перехресного допиту, що дає змогу суду оцінити достовірність інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України розгляд справ у суді здійснюється з дотриманням принципу безпосередності. Суд має досліджувати докази, заслуховуючи свідка особисто. Це дозволяє суду не лише отримати інформацію, а й оцінити поведінку свідка, його емоційний стан, що може мати значення для визначення достовірності свідчень.

На сьогоднішній день в Україні немає врегульованої методології щодо проведення досліджень на поліграфі. Це означає, що такі дослідження не мають єдиної процедури, яка гарантувала б їх об`єктивність і точність.

Результати дослідження на поліграфі можуть бути використані як інструмент тиску або маніпуляцій, оскільки їх інтерпретація часто залежить від експерта, який проводить дослідження.

Таким чином, дослідження на поліграфі не може замінити показання свідка під час судового допиту, оскільки:

- не має юридичного статусу доказу;

- не гарантує об`єктивності;

- не дозволяє суду оцінити особисті якості свідка та його достовірність;

- суперечить принципу безпосередності судового розгляду.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. В той же час, висновок експерта, який міститься в матеріалах кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017р., виготовлений ані на замовлення учасника поточної справи, ані на підставі ухвали суду про призначення експертизи, а тому такий висновок не може мати статусу висновку експерта в розумінні ЦПК України і, відповідно, мати статус належного та допустимого доказу по справі.

Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017.

Представника відповідача ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання відмовити фактично з тих же підстав, що і представник відповідача ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши зміст клопотання, не знаходить підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У клопотанні про витребування доказів не зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, відсутні відомості про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цих доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів.

Також, відповідно до Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2016 № 296 встановлено, що витребувати кримінальне провадження з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування мають право заступник Голови Національної поліції України - начальник ГСУ, його перший заступник та заступники, начальник слідчих управлінь ГУНП (особи, які виконують їх обов`язки) та встановлені підстави для такого витребування.

Положення Інструкції не надають право суду витребувати кримінальне провадження, досудове розслідування по якому не закінчено, шляхом винесення ухвали про витребування доказів.

Слід звернути увагу, що наразі відомості про закінчення досудового розслідування вказаного кримінального провадження позивачем не надані.

Відповідно до ст. 222 КПК України про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Так, витребування в межах розгляду цивільної справи матеріалів досудового розслідування, яке незакінчене, без дозволу слідчого чи прокурора призведе до порушення таємниці досудового розслідування.

Крім того, матеріали кримінального провадження, в якому не ухвалено вироку суду, не можуть бути використані в поточній справі в якості належних та допустимих доказів.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Разом з тим, показання будь-якого свідка не можуть бути обставинами, встановлення яких потребує спеціальних знань.

Отримання показань свідка забезпечується допитом свідка в порядку, встановленому ст. 230 ЦПК України, що і відбулось 21 жовтня 2024 року у судовому засіданні.

Висновок експерта за результатами дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа не може замінити собою показання, отримані судом під час допиту свідка, чи додати їх більшої процесуальної ваги.

В Україні результати досліджень на поліграфі не є самостійним видом доказів у розумінні ст. 73 ЦПК України. Поліграфічні дослідження можуть виступати лише як допоміжний інструмент для збору інформації, проте суд не може сприймати їх як заміну свідчення свідка, який надає їх безпосередньо під час допиту.

Згідно з ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. В той же час, висновок експерта, який міститься в матеріалах кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017, виготовлений ані на замовлення учасника поточної справи, ані на підставі ухвали суду про призначення експертизи, а тому такий висновок не може мати статусу висновку експерта в розумінні ЦПК України і, відповідно, мати статус належного та допустимого доказу по справі.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду 29.11.2023 року розглянув справу №589/4601/21, в якій постало питання, чи можливо за допомогою поліграфа спростувати укладення договору позики.

КЦС дійшов висновку про те, що наданий стороною висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа від 10 серпня 2022 року суди попередніх інстанцій правильно вважали недостатнім доказом на спростування факту відсутності між сторонами позикових зобов`язань за розпискою від 19 лютого 2019 року.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 559/2218/17, від 24 травня 2023 року у справі № 759/17745/18.

Окрім цього позивачем пропущено строк подання доказів / клопотання про витребування доказів.

Той факт, що свідок ОСОБА_7 під час допиту підтвердив, що він допитувався в рамках кримінального провадження, не є підставою для поновлення позивачу строку подання доказів чи клопотання про їх витребування, адже позивачу відповідні відомості були відомі раніше, зокрема під час підготовчого провадження, а також під час подання попереднього аналогічного клопотання.

Згідно зі статтею 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 8 цієї ж статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з цим позивач і в другому клопотанні не обґрунтував неможливість подання клопотання про витребування з Відділення поліції №3 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріалів кримінального провадження №12017040160002455 від 21.11.2017р. у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів представника позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.76,77,81,84,197,258,260,261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача приватного підприємства «Світлана 2000» - Демінова О.І. по цивільній справі за позовом приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: приватне підприємство «Феміда» про визнання договору позики та договору поруки недійсними, про витребування у відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції ГУНПв Дніпропетровській області матеріалів кримінального провадження № 12017040160002455 від 21 листопада 2017 року, внесене в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України, для огляду в судовому засіданні та доручення до матеріалів справи копії відповідного висновку психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу комп`ютерного поліграфа від 03 листопада 2021 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Юрченко