Ухвала

від 27.11.2024 по справі 182/7505/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7505/23

Провадження № 1-кп/0182/160/2024

У Х В А Л А

Іменем України

27.11.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополі Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку запобіжного заходу в об`єднаному кримінальному провадженні №12023041340001224 від 06.10.2023, №12024041340000030 від 05.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.15ч.4ст.185,ч.4ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а саме: ризик переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні умисного корисливого злочину за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, тому повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що докази переховування у прокурора відсутні. Крім того, в Україні діє військовий стан та виїхати за межі країни він не зможе. Крім того, послався на презумпцію невинуватості.

4.Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підзахисного та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Вважає, що ризики не підтверджені та недоведені.

5.Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора, зазначила, що всі правопорушення обвинувачений вчинив під час воєнного стану і тому може продовжувати вчиняти корисливі злочини.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

8.Згідно з вимогами ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

9. Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема, строком не більш ніж на 60 діб, до 29 листопада 2024 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

10.Відповідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

11.Щодо обґрунтованості підозри, діянням обвинуваченого ОСОБА_3 надана правова кваліфікація передбачена ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України. Тобто у вчиненні тяжкого злочину.

12.Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри/обвинувачення, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт суд приходить до висновку, що наявна підозра/обвинувачення у вчиненні обвинуваченим вказаного правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

13.За змістомст.199 КПК Українипідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

14.В обґрунтування поданого клопотання щодо продовження строку тримання під вартою прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати заявлені та попередньо підтверджені судом ризики, а саме ризик переховування від суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

15.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

16.Суд враховує те, що обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення умисного тяжкого злочину, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, при цьому інкримінується вчинення під час воєнного стану. Суд також враховує спосіб життя та репутацію обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, відсутність міцних соціальні зв`язки, відсутність постійного джерела доходу, тому вважає, що продовжують існувати ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та ризик переховування від суду.

17.Судом також враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, обвинуваченим та його захисником не надано жодного належного доказу, який свідчив про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.

18. Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений через введення воєнного стану не зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від суду у даному випадку не є достатніми для зміни запобіжного заходу, оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень саме в період воєнного стану. Щодо доводу про бажання обвинуваченого піти в лави ЗСУ, то суд їх також розцінює як недостатніми, оскільки обвинувачений міг реалізувати своє право щодо захисту держави в період перебування на волі, однак не скористався цим правом, до суду також не надано жодного доказу про те, що обвинувачений є військовозобов`язаним та може бути або планується бути призваний до лав ЗСУ.

19.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбаченіст.176КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

20.На підставі викладеного, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

21.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.

Керуючись статтями177, 178, 331,371,372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 25січня2025рокувключно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5ст.194 КПК України покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятиднівздня їїоголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текстухвали проголошено29.11.2024.

Суддя: ОСОБА_1