Рішення

від 22.11.2024 по справі 626/3771/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3771/23

Провадження № 2/626/118/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2024 року м.Берестин Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.,

за участі секретаря Матюхової О.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Красноградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позовній заяві, яку позивач уточнила 16.10.2024 року в підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що з відповідачем ОСОБА_2 вона проживала однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з березня 2022 року по березень 2023 року у м. Дніпро. З відповідачем вели спільний побут, фінанси, мали спільних друзів. Сімейні відносини були припинені в березні 2023 року. Від цих стосунків у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є її батьком, однак він відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства. Тому 13.06.2023 року запис за № 99 про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був проведений в порядку передбаченому частиною 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме у графі «батько» зазначено прізвище ОСОБА_4 , у графі «ім`я по батькові» ОСОБА_5 . Протягом останніх місяців після народження дочки відповідач неодноразово запевняв її про намір визнати батьківство, однак до теперішнього часу так і не вжив необхідних заходів для внесення змін у свідоцтво про народження дитини, що і змусило її звернутися до суду. Факт їхнього спільного спроживання можуть підтвердити їхні спільні друзі. Протягом спільного проживання відповідач надсилав на її карту кошти для прожиття. Свою дочку відповідач бачив лише у листопаді 2023 року. Крім того, одразу після народження дочки вона деякий час проживала разом із матір`ю відповідача ОСОБА_6 у м. Кременчук Полтавської області, яка надавала їй та дитині матеріальну допомогу. Вона перебуває у декретній відпустці, інших джерел доходу крім соціальних виплат по догляду за дитиною у розмірі 860 грн. на місяць не має. Відповідач не надає їй систематичної допомоги на утримання дитини. Розмір допомоги на дитину відповідач визначає особисто на свій власний розсуд. Відповідач є курсантом 3-го курсу Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій отримує грошове забезпечення і спроможнимй платити алменти як на утримання дитини та і її. В зв`зку з заначеними позивач просить:

1. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Зобов`язати Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградчському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 99 від 13.06.2023 року про народження ОСОБА_3 , в частині інформації в розділі відомостей про батька, зазначити: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 », відомості про прізвище батька « ОСОБА_7 » виключити; прізвище дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_8 ».

3. Зобов`язати Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати нове свідоцтво про народження дитини: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та анулювати попереднє свідоцтво про народження дитини.

4. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною 18 років.

5. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_2 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною 3-х років.

6. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Міщенко Ю.О. подав до суду відзив в якому зазначив, що з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 проживав однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з березня 2022 по березень 2023 року у м. Дніпро, де обидва навчалися. На той час відповідач ОСОБА_2 був курсантом Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, проживав в гуртожитку УДУНіТ. В червні 2022 року сторони отримали кімнату сімейного типу в 4-му гуртожитку УДУНіТ де і проживали разом до березня 2023 року. Через три місяці у позивачки народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що остання повідомила з часом. Відповідач запропонував провести реєстрацію дитини за спільною заявою, де його вказати як батька. Проте позивачка категорично була проти та повідомила відповідачу, що не має наміру визнавати його батьком. Також остання вказала, що статус мами одиначки для неї буде кращим варіантом, так як вона буде отримувати пільги та соціальні виплати від держави. Однак, наприкінці 2023 року позивач зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що змінила свою думку і хоче аби за спільною згодою внесли зміни до Свідоцтва про народження дочки де вказали батьком відповідача. Останній не відмовлявся і вказав, що згоден на це, але не може залишити зараз військовий навчальний заклад та приїхати до м. Красноград, так як залишення навчального закладу суворо обмежено. Свої нечасті відпустки відповідач використовував аби допомогти своїй матері, яка проживає сама та має 2 групу інвалідності. Також відповідач особисто надавав кошти позивачці на пологи, самостійно сплачував аліменти. Крім того позивачка проживала в квартирі, яка належить матері відповідача в м. Кременчук Полтавської області. Також відповідач зазначив, що він не погоджується утримувати позивачку, тобто сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трьох років, так як відповідач отримує заробітну плату в розмірі 22997, 29 грн з яких має сплатити аліменти на дитину в розмірі частини, що становить 5749, 32 грн., сплатити кошти за оренду квартири відповідно до договору від 01.01.2024 року в сумі 11000 грн., комунальні послуги в розмірі 1500 грн. Таким чином, у відповідача залишається 4747, 97 грн. Однак він має на утриманні ще матір, яка являється інвалідом 2 групи. Крім того, представник відповідача просив відмовити позивачу у відшкодуванні відповідних судових витрат у зв`язку з неподанням попереднього розрахунку таких витрат за винятком суми сплаченого судового збору, оскільки до позовної заяви не надано орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу, що позбавляє можливості відповідача оскаржувати або зменшувати дані витрати при відсутності спору між сторонами щодо батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

02.03.2024 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Коваленко Л.Д. подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 фактично проживає одна з дитиною в квартирі своїх батьків. Комунальні платежі за квартиру в розмірі 4000 грн. фактично платить мати позивачки. Мати позивачки призвана до лав ЗСУ як військовозобов`язаний медик, батько проживає окремо. Єдиним доходом позивачки є виплати від держави на дитину у розмірі 860 грн. на місяць. ОСОБА_1 не зверталася до органів соціального захисту та не оформлювала документи як мати-одиночка. Дитина ОСОБА_9 віком 8 місців проживає з позивачем. ОСОБА_1 самостійно без будь якої сторонньої допомоги займається піклуванням та доглядом за немовлям. Відповідач окрім перерахованих грошових коштів, розмір яких визначає на свій власний розсуд іншої допомоги позивачу не надає, дитиною не цікавиться. Крім того, у відповідача є земельні ділянки, від яких він отримує дохід від орендної плати. З приводу твердження відповідача, що на його утримання мати інвалід 2 групи, то відповідно до довідки Пенсійного фонду від 18.01.2024 року їй призначено пенсію в розмірі 2985 грн., а також мати придбала квартиру за 24 тис. доларів відповідно до договору купівлі-продажу № 175 від 30.01.2023 року.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Коваленко Л.Д. подано додаткові пояснення 02.03.2024 року, відповідно до яких адвокат зазначила, що документи на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду додатково в залежності від кількості судових засідань по справі. Орієнтовний розмір витрат на професійну допомогу на день подання позову становить 12000, 00 грн. та судовий збір 1073, 60 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 - та її представника адвокат Коваленко Л.Д. не з`явилися, відповідно до поданої адвокатом заяви вона просила розглядати справу без її участі та позивача, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Міщенко Ю.О. в судове засідання не прибув, від нього до суду надійшла письмова заява в якій він просить розгляд справи проводити за його відсутності та відповідача, позов визнає частково, а саме про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину в розмірі частки від усіх видів заробітку відповідача, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Представник Красноградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградчському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Болотова О. в судове засідання не з`явилася, відповідно до поданої заяви проти задоволення позову щодо батьківства не заперечувала, справу просила розглянути без представника відділу.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , згідно витягу з Державного реєстру від 13 червня 2023 р., актовий запис про народження зроблено відповідно до ст. 135 СК України зі слів матері.

Відповідно до ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно правових позицій, викладених у п.п. 5, 9 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно яких жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ухвалою від 08.05.2024 року було призначено судово-медичну медико-генетичну експертизу, яка була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Папа». Відповідно якої з 12.06.2024 року по 08.07.2024 року проведено судово-медичну експертизу зразків букального епітелю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі якої, зроблений висновок експерта № 43043 від 008.07.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» за підсумками якої, вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає не менше 99,999999 % .

Оцінивши докази у їх сукупності, та з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт існування між нею та відповідачем ОСОБА_2 близьких (інтимних) стосунків, крім того, висновком експерта № 43043 від 008.07.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» встановлено вірогідність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ця вірогідність складає не менше 99,999999 %.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 вважає себе біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що подав до суду відповідну заяву, що також підтверджує мати дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

У зв"язку із встановленням судом батьківства відповідача, та визнання ним заявлених позовних вимог щодо батьківства, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, про що також не заперечує відповідач, підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На підставі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В ч.1 статті 183 СК зазначено, що частка заробітку, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки дитина мешкає з позивачем та знаходяться на її утриманні, відповідач, який є батьком ОСОБА_3 матеріальну допомогу на утримання дитини надає, але не в достатньому розмірі, як вказує позивач, вихованням дитини не займається, хоча працездатний, та враховуючи той факт, що позивач наразі не працює, бо доглядає дитину, суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дитині а тому заявлені позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог щодо стягнення аліментів на дружину в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача до досяггнення дитиною трьох років, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 91 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім`єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно достатті 76цього Кодексу. Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно дочастин другої - четвертої статті 84тастатей 86і88цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 вказує, що його заробітна плата становить 22997, 29 грн., що підтверджується копією виписки з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 05.01.2022 року та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ № 114463 мати відповідача ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи.

Згідно копії довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відділу обслуговування громадян № 6 № 180 від 18.01.2024 року витікає, що ОСОБА_6 отримує пенсію в розмірі 2985, 93 грн.

З договору оренди житлового приміщення від 01.01.2024 року вбачається, що відповідач орендує житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , орендна плата складає 11000 грн.

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 364919363 від 07.02.2024 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником частки земельних ділянок: кадастрові номера 5323810100:00:051:0025, 5323810100:00:013:0008, та отримує за неї орендну плату 5 відсотків від нормативної оцінки об`єкта оренди за кожний рік оренди.

Відповідно до ст. 182 СК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,якій невиповнилось трьохроків таяка проживаєразом зматір`ю,є матеріальнозабезпеченим,здоровий,однак має інші розходи за оренду житла, вказує, що допомагає матері ОСОБА_6 , яка є інвалідом 2 групи, має витрати на власні потреб та за комунальні платежі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку(доходу), щомісячно починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною 3-х років.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як вказано в ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує наступне.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов, який скадається з трьох позовних вимог задовольняється частково (задоволено позовні вимоги про визнання батьківства та стягнення аліментів на користь дитини), а позивач при подачі позову був звільнений від судового збору, за одну із них, зокрема, щодо стягнення аліментів, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір у дохід держави в розмірі 1073, 60 коп. та 1073, 60 грн. на користь позивача. Стосовно сплаченого позивачем судового збору при подачі позову в сумі 1073, 60 грн., та коштів за проведення експертизи в сумі 11602, 00 грн., то вони підлягають відшкодуванню з відповідача.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було заявлено орієнтовний розмір судових витрат.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 25/10 від 25.0.2023 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 уклала договір з Адвокатським Бюро «Лариси Коваленко».

Відповідно до акта здачі-пприймання наданих послуг від 01.10.2024 року, розрахунку на опллату від 30.09.2024 року позивачу надані наступні послуги: вивчення документів, узгодження правової позиції 1 година 800 грн.; підготовка позовної заяви про встановлення батьківства та стягнення аліментів, оформлення матеріалів позову для сторін - 4 години 3200 грн.; підготовка клопотання 1 година 800 грн.; підготовка клопотання 1 год. 800 грн.; підготовка заперечення щодо зустрічної позовної заяви, направлення 2 год. 1600 грн.; участь у судовому засіданні 08.02.2024 року 0, 5 год. 750 грн.; підготовка відповіді на відзив 1 год. 1600 грн, ; поштові витрати, транспортні витрати на 04.03.2024 року 833, 62 грн.; участь у судовому засіданні 04.03..2024 року 1 год. 1500 грн.; участь у судовому засіданні 01.10.2024 року 1 год. 100 грн., всього 13383, 62 грн.

За змістомстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витратина професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27Закону Українивід 05липня 2012року №5076-VI«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

Згідно вимогстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268, від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до платіжної інструкції № 1367 від 30.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 перерахувала Адвокатському Бюро «Лариси Коваленко» кошти за правничу допомогу в розмірі 13382, 62 грн.

Виходячи з викладеного, розмір судових витрат на надання правничої допомоги у розмірі 13383, 62 грн, суд вважає відповідає принципам розумності та співмірності.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 13382, 62 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 229, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 125-128, 141, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів",

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградсському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 99 від 13.06.2023 року про народження ОСОБА_3 , в частині інформації в розділі відомостей про батька, зазначити: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 », відомості про батька « ОСОБА_7 » виключити; прізвище дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_8 ».

Зобов`язати Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати нове свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 та анулювати попереднє свідоцтво про народження дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 06.12.2023 року і до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 понесені нею судові витрати, а саме сплачену суму судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп., витрати за проведення експертизи 11602 (одинадцять тисяч шістсот дві) гривень 00 коп., та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 13383 (тринадцять тисяч триста вісімдесят три ) грн. 62 коп., а всього 26059 (двадцять шість тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. на отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя