Ухвала

від 27.11.2024 по справі 522/7128/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1892/24

Справа № 522/7128/24 1-кс/522/5389/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 20.11.2024 про визначення порядку зберігання речових доказів у к/п №42024163010000015 від 15.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

установив:

Зазначеною ухвалоюслідчого суддіу к/п№42024163010000015від 15.03.2024за підозрою ОСОБА_4 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.111-2КК Українита заознаками вчиненнязлочину,передбаченого ч.5ст.191КК Українибуло задоволеноклопотання ст.слідчого вОВС СВУСБУ вОдеській обл. ОСОБА_5 та переданоНаціональному агентствуУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів(кодЄДРПОУ №41037901)для здійсненняуправління у порядку та умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21-24 Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» майно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме наступні об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2206, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2201, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2203, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2202, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2205, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2204, площа (га): 0.1;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2609, площа (га): 0,111;

- транспортний засіб марки «ЗИЛ» моделі 4104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1981 року випуску.

Заборонено відчуження, користування та здійснення реєстраційних дій на нерухоме та рухоме майно.

Згодом, 25.11.2024 до Одеського апеляційного суду на зазначену вище ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , в якій остання, посилаючись на безпідставне внесення змін оскаржуваною ухвалою в попередню ухвалу слідчого судді про арешт майна, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано у главі 26 КПК України, зокрема, у параграфі 2 встановлено порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, у тому числі законодавець у ч.ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України вказав чіткий їх перелік.

До таких ухвал відповідно до п. 9 ч. 1 зазначеної ст. 309 КПК України віднесено ухвалу про арешт майна або відмову у ньому, оскільки арешт майна у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте зовсім іншу правову природу має ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Вказане судове рішення вирішує інше питання, перебуває поза межами розділу ІІ КПК України, що визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування, у тому числі й глави 17 КПК України, яка регламентує порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні. Зокрема, така ухвала слідчого судді, якою визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, встановлює спосіб їх (речових доказів) зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Також згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону).

Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру (особливий спосіб) визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а саме звернення із відповідним клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та, відповідно, розгляд слідчим суддею такого клопотання про визначення порядку зберігання речових доказів, у тому числі й майна, на яке накладено арешт, у кримінальному провадженні, керуючись при цьому положеннями ст. 100, 171-173, ч. 3 ст. 309 КПК та п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Імперативними вимогами ч. 3 ст. 309 КПК України встановлено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають та заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме до таких рішень належить і рішення слідчого судді, яким визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.

Вищевказана позиція судді-доповідача кореспондується із правовим висновком, викладеним в постанові ККС у складі ВС від 20.01.2020 у справі №758/16546/18 (провадження №51-620кмо19), відповідно до якого ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає відповідно до вимог ст. 309 КПК України.

Враховуючи вищевикладені положення кримінального процесуального законодавства та судової практики, суддя-доповідач доходить переконання про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 20.11.2024 в межах к/п №42024163010000015 про передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів нерухомого та рухомого майна, належного підозрюваному ОСОБА_4 , на яке раніше було накладено арешт ухвалами слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 22.05.2024 та Київського райсуду м. Одеси від 29.04.2024, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Водночас, окремо суддя-доповідач наголошує на тому, що кримінальним процесуальним законом передбачено право підозрюваного або власника майна звернутися з клопотанням про скасування арешту майна або про зміну порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.

Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.

При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.

Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2024, якою у к/п №42024163010000015 від 15.03.2024 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати захиснику ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2