Постанова

від 27.11.2024 по справі 752/11888/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 752/11888/20

провадження № 61-10505св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «МАРС»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАФЕД»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «МАРС» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року в складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство «МАРС» (далі - ПрАТ «МАРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило визнати право ПрАТ «МАРС», як постійного землекористувача, самостійно господарювати на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан цієї земельної ділянки шляхом демонтажу встановленого на його замовлення паркану та конструкцій, а також відновлення ландшафту станом, який існував до 28 липня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 15 вересня 1998 року ПрАТ «МАРС» є користувачем земельних ділянокплощею 3,8750 га, кадастровий номер 8000000000:79:013:0011, та площею 0,1843 га, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112.

На земельній ділянці розташовані: нежилий будинок загальною площею 843,3 кв.м із адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 2016 року, нежитлова будівля (гаражі) загальною площею 128,1 кв.м та нежитлова будівля площею 264 кв.м, які належать на праві приватної власності ПрАТ «МАРС». Будь-які інші споруди на земельній ділянці відсутні.

28 липня 2017 року за відповідачем було незаконно зареєстровано право власності ще й на нежитлову будівлю «Б» площею 118,1 кв.м, що розташована на спірній земельній ділянці. Проте відповідач не є власником зазначеної будівлі та ця будівля не є частиною належного йому нежилого будинку площею 843,3 кв.м.

За результатами розгляду скарги ПрАТ «МАРС» Міністерством юстиції України 13 травня 2020 року видано наказ № 1642/5 та скасовано незаконні рішення про безпідставну реєстрацію нерухомого майна ПрАТ «МАРС» на ім`я ОСОБА_1 .

За час наявності записів про реєстрацію права власності на неіснуючу складову частину нерухомого майна відповідач почав господарювати на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га, постійним землекористувачем якої є ПрАТ «МАРС», - встановив паркан, різноманітні конструкції, змінив ландшафт, тощо.

Оскільки ОСОБА_1 не визнає права ПрАТ «МАРС» самостійно господарювати на цій земельній ділянці та не бажає добровільно відновлювати стан земельної ділянки, який існував до порушення прав ПрАТ «МАРС», просило позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 відновити ландшафт земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який мав місце станом на 28 липня 2017 року, шляхом демонтажу встановленого паркану та прибирання будівельних матеріалів.

У задоволенні вимоги про визнання за ПрАТ «МАРС» права самостійно господарювати на цій земельній ділянці відмовлено.

Задовольняючи вимогу в частині зобов`язання відновити ландшафт земельної ділянки, суди виходили з того, що відповідач за відсутності встановлених законом підстав, використовуючи земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, самовільно встановив паркан, різноманітні конструкції, змінив ландшафт земельної ділянки, чим порушив право позивача, яке підлягає захисту в порядку, передбаченому статтею 152 ЗК України.

Водночас вимога про визнання за позивачем права самостійно господарювати на цій земельній ділянці задоволенню не підлягає, оскільки не є належним способом захисту. Задоволення цієї вимоги порушить право відповідача, як власника будинку АДРЕСА_2 , щодо використання належного йому на праві приватної власності майна.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині задоволеної вимоги ПрАТ «МАРС» та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц, від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 372/5635/13-ц, від 24 січня 2019 року в справі № 756/10168/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року в справі № 910/3907/18, від 16 жовтня 2019 року в справі № 164/409/17, від 16 січня 2020 року в справі № 753/20262/16, від 30 червня 2020 року в справі № 333/6816/17, від 16 вересня 2020 року в справі № 754/10884/16, від 28 жовтня 2020 року в справі № 554/9311/18, від 13 січня 2021 року в справі № 686/6823/14-ц, від 11 березня 2021 року в справі № 635/7366/17, від 25 травня 2021 року в справі № 200/14342/18, від 27 травня 2021 року в справі № 175/3029/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 06 жовтня 2022 року в справі № 200/20441/18, від 09 листопада 2022 року в справі № 445/166/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи.

Зокрема не врахували, що позивач втратив право користування частиною земельною ділянкою, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 ще в 2010 році. Лише він, як власник цього будинку, має право відповідно до статей 120, 141 ЗК України та статті 377 ЦК України користуватися земельною ділянкою, на якій розташований будинок.

У серпні 2023 року ПрАТ «МАРС»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року в справі № 906/392/18, від 23 червня 2020 року в справі № 922/989/18, від 18 листопада 2020 року в справі № 904/6059/19, від 19 листопада 2021 року в справі № 752/16038/19, від 23 листопада 2022 року в справі № 727/3047/21, від 28 червня 2023 року в справі № 726/349/21.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач не набув права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, а отже не має права самостійно господарювати на цій землі.

Проте суди на це уваги не звернули, безпідставно не застосували до спірних правовідносин норми статей 93, 125 ЗК України, у результаті чого помилково відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання за ПрАТ «МАРС» права самостійно господарювати на земельній ділянці.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 09 серпня 2023 року та від 19 вересня 2023 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

06 листопада 2023 року справа № 752/11888/20 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ПрАТ «МАРС», у якому просить залишити її без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав клопотання про закриття провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання відновити ландшафт земельної ділянки. Вважає, що спір між сторонами в цій частині вирішений рішенням Голосіївського районного суду міста Києві від 14 грудня 2022 року, що набрало законної сили, у справі № 752/24975/20.

Перевіривши клопотання відповідача, Верховний Суд не встановив підстав для закриття провадження у справі в частині зазначених вимог.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ПрАТ «МАРС» - залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Відповідно до розпорядження Київської міської держадміністрації від 26 червня 1998 року № 1354, державного акта про право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 від 15 вересня 1998 року та відомостей з Державного земельного кадастру, ПрАТ «МАРС» має право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з договором купівлі-продажу нежилого будинку від 08 вересня 2016 року ОСОБА_1 набув у власність нежилий будинок, загальною площею 843,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та розташований на земельній ділянці загальною площею 0,145 га, код земельної ділянки 90:013:0028.

ОСОБА_1 вчиняв дії щодо державної реєстрації його права власності на нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 843,3 кв.м з доданням нежитлової будівлі «Б» площею 118,1 кв.м.

Наказом Міністерства юстиції України від 13 травня 2020 року № 1642/5 рішення про державну реєстрацію прав від 28 липня 2017 року № 36367797 та від 17 грудня 2019 року № 50270850, щодо нежилого будинку загальною площею 843,3 кв.м та нежитлової будівлі літера «Б» загальною площею 118,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , скасовані.

Також ПрАТ «МАРС» оскаржувало до Міністерства юстиції України рішення про державну реєстрацію прав від 08 вересня 2016 року № 31300549 щодо державної реєстрації права власності на нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . За результатами розгляду цієї скарги 13 лютого 2020 року видано наказ № 646/7 про відмову в задоволенні скарги ПрАТ «МАРС».

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки № 1-ДК/0066/АП/09/01/-2, складеним 22 січня 2021 року державними інспекторами Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, виїздом на місцевість, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що на земельній ділянці знаходиться належна ОСОБА_1 нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 843,3 кв.м, для експлуатації якої відповідач огородив металевим парканом частину земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1460 га. Цим парканом загороджено капітальні гаражні бокси - нежитлові будівлі, що належать ПрАТ «МАРС», чим обмежено позивачу доступ до нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 січня 2010 року в справі № 36/286, зокрема, припинено право постійного користування ПрАТ «МАРС» частиною земельної ділянки, наданої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року № 1354, кадастровий номер 79:013:112, розташованої на АДРЕСА_2 , в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Атем» (попереднього власника будівлі) для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на АДРЕСА_2 . Зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради внести зміни до бази даних земельного кадастру міста Києва та до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 щодо припинення ПрАТ «МАРС» права на постійне користування в частині земельної ділянки кадастровий номер 79:013:0028 площею орієнтовно 0,145 га, розташованою АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною другою статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення користування земельною ділянкою (статті 141 ЗК України).

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення (частина третя статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Звертаючись з позовом до суду, ПрАТ «МАРС» зазначало, що відповідач порушує його право самостійно господарювати на належній товариству на праві постійного користування земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га, за адресою: АДРЕСА_3 .

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача відновити стан земельної ділянки, суди вважали доведеним факт наявності в ПрАТ «МАРС» права постійного користування цією земельною ділянкою, а саме такий факт підтверджується державним актом про право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 від 15 вересня 1998 року, виданим на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року № 1354.

Проте суди не врахували, що рішенням суду в іншій господарській справі, що набрало законної сили, та яке є обов`язковим, припинено право постійного користування ПрАТ «МАРС» частиною вказаної земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України.

Згідно з цим судовим рішенням, на земельній ділянці розташований будинок АДРЕСА_2 ), власник якого має право на отримання у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,145 га, необхідної для експлуатації та обслуговування належного йому будинку.

При цьому та обставина, що попередній власник будинку на виконання цього рішення суду не оформив належним чином своє право користування частиною земельної ділянки не свідчить про те, що право користування цією землею автоматично повернулося до попереднього землекористувача ПрАТ «МАРС», оскільки таке його право вже припинено рішенням суду.

З огляду на викладене, оскільки ПрАТ «МАРС» ще в 2010 році втратило право користування частиною спірної земельної ділянки, а на якій саме частині земельної ділянки відповідач встановив паркан суд апеляційної інстанції не з`ясував, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про залишення рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог без змін.

Водночас Верховний Суд погоджується з висновками судів щодо відмови в задоволенні вимоги ПрАТ «МАРС» про визнання права самостійно господарювати на земельній ділянці з тієї підстави, що така вимога не є належним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові, адже постійний користувач земельної ділянки має таке право в силу вимог закону (стаття 95 ЗК України) й доводи касаційної скарги ПрАТ «МАРС» цього не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, справу в частині позовних вимог про зобов`язання відновити стан земельної ділянки слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить врахувати вищевикладене й ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону.В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МАРС» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині позовної вимоги про визнання права самостійно господарювати на земельній ділянці залишити без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині позовної вимоги про зобов`язання відновити стан земельної ділянки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов