Постанова

від 27.11.2024 по справі 553/6101/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 553/6101/22

провадження № 61-18709св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова,

відповідачі: Харківська міська рада, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 липня 2023 року в складі судді Курганникової О. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій

У листопаді 2022 року керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 та просив: визнати незаконним та скасувати пункти 22 та 35 додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання № 102/21 від 21 квітня 2021 рок «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» яким вирішено надати ОСОБА_1 в оренду строком до 01 травня 2046 року земельні ділянки комунальної власності площею 0,0012 га з кадастровим номером 6310136900:05:015:0083 та площею 0,0016 га з кадастровим номером 6310136900:05:015:0043 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-1» на АДРЕСА_1 ;

визнати недійсними укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельних ділянок від 23 червня 2021 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:05:015:0043 та 6310136900:05:015:0083 на АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути спірні земельні ділянки Харківській міській раді з приведенням їх у придатний для використання стан.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Слобідська окружна прокуратура м. Харкова не виконала вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині направлення до Харківської міської ради повідомлення про наявні порушення під час реєстрації права власності на спірну нежитлову будівлю та необхідність вжиття міською радою заходів реагування на їх усунення, у зв`язку з чим позов Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради поданий за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що в межах цієї справи не йде мова про нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій, оскільки спір стосується порушення Харківською міською радою положень законодавства при передачі в оренду земельних ділянок. Зазначені обставини виключають можливість реалізації Харківською міською радою повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до самої себе.

У цій справі прокурор з огляду на приписи статті 56 ЦПК України є самостійним позивачем, Харківська міська рада виступає одним із співвідповідачів.

Процедура, передбачена абзацами 3, 4 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується лише у разі наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Комінтернівського районного суду м. Харкова.

12 липня 2024 року матеріали справи № 553/6101/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності, обґрунтовуючи його тим, що пунктами 22 додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21 квітня 2021 року № 102/21 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» ОСОБА_1 надано в оренду земельні ділянки площею 0,0012 га з кадастровим номером 6310136900:05:015:0083 та 0,0016 га з кадастровим номером 6310136900:05:015:0043 (проспект Гагаріна, 177) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-1» .

Вказані пункти рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21 квітня 2021 року № 102/21 не відповідають вимогам земельного законодавства, оскільки земельні ділянки надані у користування без проведення земельних торгів.

У рішенні органу місцевого самоврядування підставою для набуття права оренди зазначено «для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-1». Проте, відповідно до договору дарування від 18 березня 2021 року, на підставі якого відповідач набув право власності на нежитлову будівлю літ. «Л-1», це нерухоме майно знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:05:015:0043 площею 0,0016 га, тому надання в оренду земельної ділянки площею 0,0012 га з кадастровим номером 6310136900:05:015:0083 є необґрунтованим.

Під час реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державним реєстратором відділу державної реєстрації Дергачівської міської ради Зоткіним С. В. 04 березня 2021 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Л-1» загальною площею 13,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:05:015:0043, за ОСОБА_2 , яка в подальшому відчужила це майно ОСОБА_1 .

Проте ОСОБА_2 не мала прав щодо земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:05:015:0043. Державну реєстрацію зазначеного об`єкта проведено на підставі технічного паспорту, інформаційної довідки, виданих 18 лютого 2021 року ТОВ «МАШБУДТОРГ», відповідно до яких нежитлова будівля літ. «Л-1», 1991 року побудови, має загальну площу 13,6 кв. м та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 липня 2020 року № НВ-0005310022020, нежитлова будівля літ. «Л-1» на кадастровому плані відсутня.

Харківська міська рада у цій справі виступає у якості відповідача, оскільки сама допустила порушення земельного законодавства, тому прокурор звернувся з позовом самостійно в якості позивача.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У позовній заяві керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова зазначав, що спірні земельні ділянки є землями житлової та громадської забудови та належать Харківській міській територіальній громаді.

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада. З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади у цій справі відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним із відповідачів, незаконних рішень, прокурор звернувся до суду в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельних ділянок.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (пункт 8.3).

У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18 (провадження № 12-60гс23).

Суди попередніх інстанцій не врахували, що в позовній заяві прокурор посилався на відсутність державного органу, в інтересах якого він мав звернутись до суду, оскільки Харківська міська рада, оскарження рішень якої і стало підставою для звернення до суду, визначена відповідачем в цій справі.

З огляду на наведене, суди дійшли передчасного висновку про залишення позовної заяви прокурора без розгляду у зв`язку з тим, що останній не обґрунтував та не довів підстави представництва.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на вищевикладене Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанцій та постанови суду апеляційної інстанції й направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов