Постанова

від 27.11.2024 по справі 294/1656/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 294/1656/20

провадження № 61-14040св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чуднівська міська рада Житомирського району Житомирської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Трояновської Г. С., від 01 липня 2024 року, і виходив з такого.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 грудня 1989 року він уклав з ОСОБА_2 договір найму житла, а саме житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У 1990 році ОСОБА_2 залишила йому будинок у дар і виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. З того часу і по сьогоднішній день він продовжує проживати у цьому будинку, сплачує комунальні платежі, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном більше тридцяти років. Постійно доглядає за будинком та утримує його, робить у ньому поточний та капітальний ремонт. У 1994 році він отримав дозвіл на прибудову веранди до частини житлового будинку відповідно до рішення виконкому Чуднівської селищної ради № 139 від 27 жовтня 1994 року. Здійснив прибудову та поточний ремонт всього помешкання.

3. Позивач вказував, що у 2012 році він звернувся до інженера з інвентаризації нерухомого майна з відповідною заявою на виготовлення технічного паспорту, оскільки відсутні будь-які документи на будинок. Відповідно до виготовленого паспорту самочинне будівництво відсутнє, будинок та інші господарські будівлі не є аварійними та придатні до користування.

4. Зазначав, що неодноразово звертався до Чуднівської міської ради з проханням визнати за ним право власності на частину вказаного домоволодіння, оскільки він понад 15 років безперервно користується нерухомим майном.

5. Оскільки він проживає у вказаному будинку з 1989 року та після проведеного ремонту і здійсненої ним прибудови веранди з 1994 року, до цього часу добросовісно, відкрито володіє вказаним будинком на законних підставах і його право ніким не оспорювалося, вважав, що у нього є всі підстави бути визнаним власником майна за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України.

6. З урахуванням зазначеного, позивач просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області

від 14 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

8. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 добросовісно заволодів та відкрито і безперервно володіє понад десять років житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , а тому наявні достатні підстави для визнання за позивачем права власності на вищевказаний будинок за набувальною давністю.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року апеляційну скаргу Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області задоволено. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 достовірно знав про те, що власником жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , яка за свого життя у встановленому законом порядку не відмовилася від свого права власності на належне їй майно. Позивачем не доведено всіх умов, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю. Під час розгляду справи позивач надав докази про те, що він володіє майном за волею власника нерухомого майна і знає, що власником є ОСОБА_2 . Сам по собі факт користування позивачем житловим будинком, проведення ним добудови та ремонтних робіт не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року та залишити в силі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року.

13. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив відповідачу строк на апеляційне оскарження. Також зазначає, що отримані оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції містять підпис тільки одного судді (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Заявник вважає, що права Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області не порушуються, оскільки спірний будинок на балансі міської ради не перебуває.

15. На думку заявника, апеляційний суд безпідставно поновив Чуднівській міській раді Житомирського району Житомирської областістрок на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, пославшись на положення пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України. Апеляційна скарга була подана більше ніж через один рік після ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Задовольняючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не навів аргументованих мотивів наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги розписку, виконану на супровідному листі від 09 серпня 2021 року за № 294/1656/20/1675/2021. Також апеляційний суд не взяв до уваги заяву Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області від 20 серпня 2021 року № 04-19/1442, викладену на офіційному бланку Чуднівської міської ради, яка надійшла до Чуднівського районного суду та була відповідним чином зареєстрована 28 серпня

2021 року № 3783/21-вх. Також заявник зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги його заяву про присвоєння нової адреси будинку, яка була подана через Центр надання адміністративних послуг Чуднівської міської ради

02 червня 2023 року вх. № 972 з доданою копією рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року. Вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що рішення суду першої інстанції отримано тільки 28 грудня 2023 року.

16. Згідно з доводами касаційної скарги, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини першої статті 344 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 294/1656/20.

18. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. За заявою ОСОБА_1 на його ім`я 02 березня 2012 року

КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт на житловий будинок, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

20. Згідно з договором найму жилого приміщення від 11 грудня 1989 року ОСОБА_1 винайняв в найм у ОСОБА_2 житлове приміщення площею 23,2 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 .

21. Рішенням виконкому Чуднівської селищної ради народних депутатів від 27 жовтня 1994 року № 139 ОСОБА_1 надано дозвіл на прибудову веранди до житлового будинку по АДРЕСА_1 .

22. Згідно з відповіддю на звернення позивача № 331 від 16 листопада 2010 року Чуднівською селищною радою Чуднівського району Житомирської області йому відмовлено у наданні дозволу на оформлення права власності на вказаний житловий будинок та прибудови до нього у зв`язку з тим, що земельна ділянка для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 перебуває на балансі Чуднівського РВ УМВС.

23. Відповідно до технічного паспорту на частину нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 від 04 січня 2016 року Чуднівська міська рада є власником частини нежитлової будівлі загальною площею 82,8 кв. м за вищевказаною адресою.

24. Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 грудня

1989 року, ОСОБА_2 належить жилий будинок загальною площею

83, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

25. У довідці Чуднівської селищної ради від 30 січня 2009 року, виданій ОСОБА_1 , зазначено, що разом з ним у житловому будинку по

АДРЕСА_1 проживають: дружина - ОСОБА_3 та доньки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

26. 02 червня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 11-ЖТ № 006632-06-29-000096.

27. Рішенням Чуднівської міської ради від 28 червня 2023 року змінено адресу: АДРЕСА_1 , об`єкту нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями, що належить ОСОБА_1 , на адресу: АДРЕСА_1 .

28. Технічний паспорт на жилий будинок по АДРЕСА_1

від 16 серпня 1989 року був виданий на ім`я ОСОБА_6 .

29. Листом КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 повідомлено, що станом на

31 грудня 2012 року згідно з наявними даними паперових носіїв за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано на два житлові будинки. За ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 1996 року, посвідченого Чуднівською держнотконторою і за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 грудня 1989 року, посвідченого Чуднівською держнотконторою. Також повідомлено, що у матеріалах інвентарної справи відсутнє рішення місцевої ради про присвоєння будинку, що належав ОСОБА_2 , номера 4. Згідно з матеріалами інвентарної справи, земельна ділянка, що виділялася під забудову в 1958 році, мала АДРЕСА_3 . Згідно з актом вводу в експлуатацію 1967 року, присвоєно номер АДРЕСА_4 . З 1973 року в матеріалах справи будинок рахується за номером АДРЕСА_1 неодноразово звертався до КП «Бердичівське МБТІ», проте документів на право власності чи користування надано не було, також не надавалися документи на переобладнання житлового приміщення у нежитлове.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

31. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Згідно з частиною другою статті 406 ЦПК України, скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37. Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

38. Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

39. Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

40. Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку з дня складення його повного тексту.

41. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а також пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

42. Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2024 року у справі

№ 757/2593/19, від 06 березня 2024 року у справі № 953/5340/21, від 30 травня 2024 року у справі № 490/7952/20 звертав увагу, що законодавець, встановивши виключення, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 358 ЦПК України, виходив, зокрема, з безпосередньої обізнаності учасника справи з наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено.

43. У постановах від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц,

від 21 червня 2023 року у справі № 202/32361/13-ц Верховний Суд дійшов висновку, що під неповідомленням особи про розгляд справи в контексті частини другої статті 358 ЦПК України слід розуміти випадки, коли учасник справи взагалі жодним чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду.

44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року

у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) не встановила підстав для відступу від правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі

№ Б-24/129-08 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі

№ 340/3/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 214/63/20, від 14 вересня

2023 року у справі № 240/6538/20, та дійшла висновку, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи.

45. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не надав належної оцінки заяві Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області від 20 серпня 2021 року вих. № 04-19/1442, яка підписана Чуднівським міським головою і зареєстрована 25 серпня 2021 року у суді першої інстанції, у якій міська рада вказала про обізнаність з тим, що у провадженні Чуднівського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа № 294/1656/20 і водночас розгляд справи просила проводити без її участі.

46. Вказані обставини безспірно свідчать про те, що Чуднівська міська рада Житомирського району Житомирської області станом на 20 серпня

2021 року була обізнана про наявність на розгляді у суді першої інстанції справи № 294/1656/20 і реалізовувала свої процесуальні права на власний розсуд.

47. Отже Чуднівська міська рада Житомирського району Житомирської області не може вважатися особою, не повідомленою про розгляд справи, у розумінні пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України.

48. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

49. Доречно зважити на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження

50. Правила регулювання строків для подання скарги безумовно мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

51. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Дія 97 проти України, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ,

від 21 жовтня 2010 року).

52. Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

53. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області у розглядуваній справі ухвалене 14 грудня 2022 року.

54. Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

55. У матеріалах справи наявний лише повний текст рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2022 року, натомість апеляційна скарга подана відповідачем 08 лютого 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

56. У разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення учасником справи, обізнаним про розгляд справи (у тому числі, про судове засідання, в якому ухвалено оскаржуване судове рішення) та за відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України.

57. Апеляційний суд вказаним обставинам належної оцінки не надав та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку на подання апеляційної скарги.

58. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, так і оскарженого судового рішення апеляційного суду по суті спору та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 436/9142/12, провадження № 61-16754св23).

59. З урахуванням наведеного, враховуючи неправильне застосування апеляційним судом частини другою статті 358 ЦПК України, ухвала Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович