Ухвала

від 29.11.2024 по справі 369/12430/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 369/12430/21

провадження № 61-3143св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольги Олегівни, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання недійсним шлюбного договору,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року в складі судді Фінагеєвої І. О., додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2023 рокув складі судді Фінагеєвої І. О., постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф., та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дуленко О. О., третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., про визнання недійсним шлюбного договору від 13 вересня 2011 року, укладений між нею та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. за реєстровим номером 2016.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2023 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 70 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року залишено без змін. Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2023 року змінено та визначено розмір витрат на правову допомогу в сумі 6 000 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у цій справі, в якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано представнику заявниці строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 березня 2024 року

представник заявниці направив на адресу суду матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справиіз суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

23 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , подав до Верховного Суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у цій справі.

Листом судді Верховного Суду Сердюка В. В. (суддя-доповідач) від 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 роз`яснено наслідки подання заяви про відмову від позову та запропоновано заявниці надіслати на адресу Верховного Суду посвідчену нотаріально заяву про відмову від позову у справі № 369/12430/21 із зазначенням відомостей про розуміння наслідків прийняття судом касаційної інстанції відмови позивача від позову, визнання нечинними ухвалених у справі судових рішень та закриття провадження у справі.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду подано посвідчену нотаріально заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі № 369/12430/21 із зазначенням відомостей про розуміння наслідків прийняття судом касаційної інстанції відмови позивача від позову, визнання нечинними ухвалених у справі судових рішень та закриття провадження у справі.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольги Олегівни, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання недійсним шлюбного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська