Ухвала

від 02.12.2024 по справі 473/1538/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.12.24

22-з/812/94/24

Провадження № 22-з/812/94/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Миколаїв Справа № 473/1538/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Тищук Н.О.,

при секретарі судового засідання Ковальському Є.В.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Миколаївської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації Миколаївської області до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2024 року Миколаївська обласна прокуратура через систему «Електронний суд» подала до Миколаївського апеляційного суду заяву, де прокурор просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 2422.40 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Заява обґрунтована тим, що за звернення до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення прокурором згідно з платіжною інструкцією від 02 жовтня 2024 року № 1620 було сплачено 2422.40 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задоволено.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

Стягнуто з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кожного по 1051 грн судового збору.

Однак розподіл витрат по сплаті судового збору за подання прокуратурою апеляційної скарги у розмірі 2422.40 грн судом здійснено не було, а тому виникла потреба звернутися до суду із зазначеною заявою.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, а тому з огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

Відповідно до частини 1 статті 270ЦПКУкраїни суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Аналогічне роз`яснення міститься й в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України.

Як встановлено матеріалами справи ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року було відмовлено в задоволенні заяви прокурора про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з відповідачів судового збору сплаченого прокуратурою за внесення апеляційних скарг.

Не погодившисьз зазначеноюухвалою прокурорподав апеляційнускаргу,та сплативпри їїподачі судовийзбір урозмірі сплачено 2 422.40 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат). Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині розподілу судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.

При апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати, судом не вирішено питання про судові втрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні ЦПК України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору.

Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.

За такого, за наведеного правового регулювання та обставин справи апеляційний суд дійшов висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, якою вирішено питання розподілу судових витрат, тобто вирішення того питання, яке не пов`язане із вимогами позовної заяви, але в обов`язковому порядку має бути вирішене судом.

Отже прокурор при зверненні з апеляційною скаргою на судове рішення, ухвалене з процесуальних питань щодо розподілу судового збору, помилково сплатив судовий збір у розмірі 2422.40 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги Миколаївською обласною прокуратурою за платіжною інструкцією № 1620 (внутрішній номер 372233403) від 02 жовтня 2024 року в розмірі 2422.40 грн підлягає поверненню.

Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву Миколаївської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації Миколаївської області до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки, задовольнити частково.

Повернути Миколаївській обласній прокуратурі (код платника 02910048) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., згідно платіжної інструкції № 1620 (внутрішній номер 372233403) від 02 жовтня 2024 року на рахунок № UA318999980313111206080014478, отримувач Миколаїв,ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача - 37992030.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 02 грудня 2024 року.