Ухвала

від 27.11.2024 по справі 755/8617/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8617/24

Провадження №: 2-а/755/247/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району міста Києва про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, -

у с т а н о в и л а:

Позивач звернувся із позовною заявою до Дніпровського районного суду м. Києва про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ознайомившись зі змістом поданого позову та доданими до нього документами приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за даним позовом в порядку адміністративного судочинства слід відмовити, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати постанову №ВОБр-292 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, із доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, документ №ВОБр-292 є не постановою про накладення адміністративного стягнення, а протоколом від 06.05.2024 року про адміністративне правопорушення.

Отже, позивач оскаржує складний стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення №ВОБр-292 від 06.05.2024 року.

Вважаючи свої права порушеними та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду з адміністративним позовом.

Однак, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним та скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.07.2020 року у справі №420/647/19 та від 04.03.2019 року у справі №199/7360/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У пункті 2 частини першої статті 4 КАС України закріплено визначення «публічно-правового спору», згідно з яким - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

У той же час, відповідно до пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали позову, позивач фактично просить суд скасувати протокол про адміністративне правопорушення №ВОБр-292 від 06.05.2024 року за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Однак, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП, законом віднесено до компетенції органів визначених ст. 235 КУпАП.

За правилами частини першої ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

При цьому, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, спір, що виник у зв`язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, не є адміністративним, оскільки суб`єкт владних повноважень при складанні відповідного протоколу здійснює не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а складається в порядку та випадках, встановлених КУпАП.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою вказаної статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відтак роз`яснюю позивачу, що він не позбавлений права на участь у розгляді адміністративного матеріалу відносно нього компетентним органом, до якого відповідно направлено адміністративний матеріал разом з даним протоколом.

Оскільки спір, що виник у зв`язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, не є адміністративним, ураховуючи, що відповідач при складанні відповідного протоколу здійснює не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при цьому протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а складається в порядку та випадках, встановлених КУпАП, у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства слід відмовити.

Приймаючи відповідне рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд також прийняв до уваги правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №712/7385/17.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 19, 20, 170, 248, 294, 295, 297 КАС України, ст. 19 Конституції України, -

п о с т а н о в и л а :

У відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району міста Києва про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 27.11.2024 року.

Суддя -