Рішення

від 26.11.2024 по справі 161/2193/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/2193/22

Провадження № 2/161/320/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі : головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі - Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Торчинської селищної ради про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2022 року позивачка в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із вищевказаною позовною заявою, на обгрунтовання якої зазначила, що нещодавно дізналась, що після смерті ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497. Зазначила, що ОСОБА_2 , будучи на момент смерті батька ОСОБА_4 малолітнім, вважається таким, що прийняв спадщину. У свою чергу, ОСОБА_3 (мати ОСОБА_4 ), звернувшись до державного нотаріуса Луцького районного нотаріально округу із заявою про отримання спадкового майна після смерті покійного сина, не повідомила нотаріусу про наявність інших спадкоємців першої черги - неповнолітнього ОСОБА_2 21.08.2019 року державним нотаріусом Луцької райони ДНК Волинської обл. було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497 лише за ОСОБА_3 , що суперечить вимогам ст. 1261 ЦК України та порушує права неповнолітнього сина померлого, який відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину у встановлений законом строк. На підставі викладеного, та з врахуванням заяви про уточнення просила суд: перерозподілити між спадкоємцями першої черги спадкове майно, а саме,

земельну ділянку з кадастровим номером №0722886000:03:000:1497, загальною

площею 2.8484 га., яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького

району Волинської області, цільове призначення: 01.03 «Для ведення

особистого селянського господарства»; видане державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №0722886000:03:000:1497 на ім`я ОСОБА_3 визнати частково недійсним; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частини земельної ділянки з кадастровим номером №0722886000:03:000:1497 загальною площею 2.8484 га., яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області, цільове призначення: 01.03 «Для ведення особистого селянського

господарства»; визнати право власності у порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 на частини земельної ділянки з кадастровим номером №0722886000:03:000:1497, загальною площею 2.8484 га., яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області, цільове призначення: 01.03 «Для ведення особистого селянського господарств».

14.04.2022 року у відповідь на запит суду від Луцької районної ДНК Волинської обл. надійшли матеріали спадкової справи № 62/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням в цивільній справі № 161/6079/22.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.05.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.09.2024 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Луцьку районну ДНК Волинської обл.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.11.2024 року відмовлено у прийнятті заяви сторони позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог.

До початку судового засідання від представника позивачки надійшла до суду заява з проханням розгляд справи здійснювати у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини її неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходили. В ході розгляду справи остання пояснила, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а відтак й не є його спадкоємцем. У задоволенні позову просила відмовити.

Представники відповідачів ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) та Луцької районної ДНК Волинської обл. у судове засідання не з`явились.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Торчинської селищної ради в судове засідання не з`явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує.

На переконання суду, неявка учасників судового провадження не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького р-ну.

16.11.2018 року ОСОБА_5 було подано до Луцької районної ДНК Волинської обл. заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 . Як зазначила остання у своїй заяві - іншим спадкоємцем після смерті чоловіка є його мати.

26.11.2018 року ОСОБА_3 звернулася до Луцької районної ДНК Волинської обл. із заявою про прийняття спадщини після смерті її сина - ОСОБА_4 . У своїй заяві відповідачка зазначила, що інших спадкоємців окрім неї немає.

21.08.2019 року державним нотаріусом Луцької районної ДНК Волинської обл. Бегезою О.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за № 3-214, відповідно до якого відповідачкою ОСОБА_3 було успадковано земельну ділянку з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького р-ну.

Згідно відомостей із Державного земельного кадастру, на дату розгляду даного спору ОСОБА_3 є власником вищевказаного майна. Дана обставина стороною відповідача не оспорюється.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 . Його батьком вказаний ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 є опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Луцького р-ну Волинської обл. № 43 від 25.10.2007 року.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що відповідачкою під час спадкування майна після смерті ОСОБА_4 було приховано від державного нотаріуса той факт, що в померлого є спадкоємець першої черги (син), у зв`язку з чим просить здійснити перерозподіл спадщини, до складу якої увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького р-ну.

Натомість, ОСОБА_3 у ході розгляду справи оспорювала той факт, що її померлий син є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана обставина стала предметом розгляду цивільної справи № 161/6079/22.

Постановою Волинського апеляційного суду від 22.04.2024 року в цивільній справі № 161/6079/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 04.09.2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження відомостей про батька було відмовлено.

Вищевказані судові рішення були вмотивовані тим, що хоча й між ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутнє біологічне споріднення, що встановлено після смерті спадкодавця, померлий за свого життя знав, що записаний батьком дитини та дану обставину в судовому порядку не оспорював.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 входить до кола спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216-1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).

Статтею 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Отже, малолітня/неповнолітня особа, яка є спадкоємцем вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не відмовилась від неї у встановлених порядку та строк. У будь-якому випадку прийнята спадщина належить спадкоємцеві з моменту її відкриття.

З матеріалів справи відомо, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадкоємцем, окрім відповідачки, також є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не відмовився від спадщини.

З огляду на наведене, видане відповідачці спірне свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця в цілому, порушує права неповнолітнього спадкоємця в частині видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку, що йому належить.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Позивачка діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як його опікун, ініціювала перерозподіл спадщини, однак надіслана нею відповідного змісту заява відповідачкою залишена поза увагою.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (пункти 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

З огляду на вищезазначене, оскільки видане відповідачці спірне свідоцтво про право на спадщину в частині порушує права неповнолітнього спадкоємця, відповідно це свідоцтво підлягає визнанню недійсним у частині, що порушує його права.

Вибраний позивачкою спосіб захисту порушеного права неповнолітньої дитини відповідає закону, дає можливість в подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину на визначену частину спадкового майна спадкодавця, а відтак є ефективним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд вважає безпідставним пред`явлення вимог до ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) та Луцької районної ДНК Волинської обл., оскільки вказані установи не вчинили жодних дій та не допустили будь-якої бездіяльності, які б порушували права, свободи чи інтереси сторони позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів), Луцької районної ДНК Волинської обл., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Торчинської селищної ради про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до положення ч. ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, із ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 391, 1216-1221, 1220-1222, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Торчинської селищної ради про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.08.2019 року державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Бегезою О.П., яке зареєстроване в реєстрі за № 3-214, в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Визнати право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 0722886000:03:000:1497, загальною площею 2,8484 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), адреса місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ: 43317547.

Відповідач: Луцька районна державна нотаріальна контора Волинської області, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, каб. № 308, код ЄДРПОУ: 05465962.

Третя особа: Служба у справах дітей Торчинської селищної ради Луцького району, адреса місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Незалежності, 82, код ЄДРПОУ: 04433158.

Рішення у повному обсязі складено 29 листопада 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук