Ухвала

від 29.11.2024 по справі 128/1838/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1838/24

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона має мету відчужити нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарською будівлею та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , і присадибну земельну ділянку, площею 0, 1500 га, з кадастровим номером 0520655300:02:007:0545, належні їй на праві власності. Також вона має у власності земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 15 га, кадастровий номер 0520655300:02:010:0197.

Звернувшись до нотаріальної контори їй стало відомо, що все її нерухоме майно знаходиться під арештом.

У Дніпровському відділі ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) на виконанні перебувало виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості, а саме: ВП № 44822375 із примусового виконання виконавчого листа № 208/5528/14-ц від 28.07.2014, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 23270, 64 грн заборгованості.

На даний час позивач не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», тому вона звернулась із заявою до Дніпровського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) з вимогою закрити виконавче провадження № 44822375 та зняти арешт на нерухоме майно. Від 15.04.2024 їй надійшла відповідь про те, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 44822375 із примусового виконання виконавчого листа №208/5528/14-ц від 28.07.2014, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 23270, 64 грн заборгованості з ОСОБА_1 28.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Дане провадження знищено за закінченням строків зберігання. Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 20.03.2024, вищевказані виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 повторно до відділу не надходили та на примусовому виконанні у відділі не перебувають.

З приводу зняття арешту з нерухомого майна за виконавчим провадженням позивачу роз`яснено, що вона має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна та вилученням із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про обтяження.

Із інформації з державних реєстрів щодо суб`єкта № 375935149 від 25.04.2024 встановлено, що 12.12.2014 державним реєстратором УДР ГТУЮ у м. Києві Шульгою І.Ю., на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 44822375, виданої 01.12.2014 ВДВС Дніпровського РУЮ, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

У зв`язку з вказаним, позивач просить суд зняти арешт з вказаного нею нерухомого майна, що належить їй на праві власності, з вилученням із Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про обтяження (а.с. 34 37).

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 46).

04.07.2024 на адресу Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті відпредставника відповідачанадійшов відзивна позовнузаяву,який обґрунтованийтим,що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 44822375 із примусового виконання виконавчого листа № 208/5528/14-ц від 28.07.2014, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 23 270, 64 грн.

28.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зазначене виконавче провадження знищено за закінченням строків зберігання.

Водночас, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для зняття арешту з усього майна боржника або його частини, при цьому повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом встановлених строків, окрім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою України на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених випадках. При цьому, законом не передбачено такого випадку закінчення виконавчого провадження, якщо виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника.

Тому відповідач, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження», постанови Верховного суду України та рішення Європейського суду з прав людини, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог (а.с. 49 56).

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник, адвокат Галицька О.О. попередньо подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Дніпровського відділудержавної виконавчоїслужби Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)всудове засіданняне з`явився,хоча відповідачповідомлений судомналежним чиномпро дату,час тамісце проведеннясудового засідання.Клопотань пророзгляд справибез участіпредставника відповідача,або відкладеннярозгляду справидо судуне надходило.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 375935149 від 25.04.2024, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0520655300:02:007:0545, площею 0, 15 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, з господарською будівлею та спорудами, загальною площею 51, 4 кв.м., житловою площею 35, 9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо ОСОБА_1 існує обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8045487, зареєстровано: 12.12.2014 року за № 17935721 державним реєстратором Шульгою І.Ю., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 44822375, видана 01.12.2014, видавник: ВДВС Дніпровського РУЮ. Обтяжувач: ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві (а.с. 5 7).

Згідно листа начальника відділу Дніпровського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 15.04.2024 року, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 44822375 із примусового виконання виконавчого листа № 208/5528/14-ц від 28.07.2014, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 23270, 64 грн. 28.04.2015 державним виконавчем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зазначене виконавче провадження знищено за закінченням строків зберігання. Станом на 20.03.2024 виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 повторно до відділу не надходили та на виконанні не перебувають (а.с. 8 9).

Відповідно до довідки від 27.12.2023, виданої керівником напрямку операційного обслуговування ГО АТ «КБ «ПриватБанк» Івановою Н.М., ОСОБА_1 станом на 27.12.2023 не має заборгованості перед АТ «КБ «ПриватБанк» (а.с. 10).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.12.2014, на підставі виконавчого листа № 208/5528/14-ц від 28.07.2014, виданого Задворським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 23270, 64 грн, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, з метою забезпечення виконання рішення суду, на все майно, що належить ОСОБА_1 , було накладено арешт (а.с. 11).

ОСОБА_1 зверталася із заявою до Дніпровського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) про закриття виконавчого провадження № 44822375 та зняття арешту на нерухоме майно, що підтверджується копією даної заяви від 05.02.2024 (а.с. 12).

Відповідно до копії договору дарування житлового будинку від 01.12.2021 та копії договору дарування земельної ділянки від 01.12.2021, ОСОБА_2 передала безоплатно у власність, а ОСОБА_1 прийняла в подарунок цілий житловий будинок з господарською будівлею та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний будинок, площею 1, 500 га, з кадастровим номером 0520655300:02:007:0545 (а.с. 38 39, 40 41).

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2014, індексний номер: 29138169, та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.11.2014, індексний номер: 29138199, земельна ділянка з кадастровим номером 0520655300:02:010:0197, площею 0, 15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 42, 43).

Отже, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу своїх порушених прав, посилається на те, що їй на праві власності належить нерухоме майно, на яке постановою державного виконавця у виконавчому провадженні про стягнення з нею боргу за рішенням суду накладений арешт, державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу, проте арешт з майна не зняв.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно із ч. 1 ст. 32, п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Та до повноважень державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження належить право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Цим Законом передбачено порядок накладення арешту на майно боржника, надсилання копії постанови боржнику та порядок її оскарження.

Аналогічні положення містяться і у статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній редакції.

Так, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок про те, що відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно, якщо позивач є боржником у виконавчому провадженні, він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11 березня 2024 року, справа № 932/6245/22, аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд в постанові від 19.01.2022, справа № 577/4541/20.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд вважає необхідним закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки позивачем не спростовано належними доказами, що арешт накладено на її майно, як боржника у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у цій справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 255, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідною заявою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29.11.2024.

Суддя: