Постанова

від 20.11.2024 по справі 911/2343/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 911/2343/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Валентинова О.М.

від відповідача: Нікушина В.С.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2024 (повний текст рішення підписано 27.03.2024)

у справі № 911/2343/23 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про стягнення 730 042 грн 20 коп.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2023 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі за текстом - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО"; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі за текстом - Білогородська сільська рада; відповідач) про стягнення 373 247 грн 80 коп. заборгованості за поставлену електричну енергію, 60 259 грн 73 коп пені, 139 791 грн 80 коп. 15 % річних та 156 742 грн 87 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Білогородська сільська рада, як правонаступник Гореницької сільської ради, не виконала зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині оплати поставленої електричної енергії за грудень 2020 року в обсязі 131 105 кВт*год. Відповідно до акта купівлі-продажу електроенергії за грудень 2020 року позивач поставив Гореницькій сільській раді електричну енергію на суму 488 234, 50 грн, яка була оплачена нею частково у розмірі 114 986, 70 грн. Залишок заборгованості склав 373 247, 80 грн. Оскільки відповідач претензійні вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся з позовом до суду. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував пеню, 15 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2023 залучено Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі за текстом - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі №911/2343/23 позов задоволено частково та стягнуто з Білогородської сільської ради на користь ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" 373 247 грн 80 коп. основного боргу, 156 742 грн 87 коп. інфляційних втрат, 139 791 грн 80 коп. 15 % річних, 10 000 грн 00 коп. пені та 10 196 грн 74 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу за спожиту енергію за період з 09.12.2020 по 31.12.2020, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, суд стягнув 15 % річних та інфляційні втрати та частково пеню, зменшивши її розмір до 10 000 грн в порядку ст. 551 ЦК України.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі №911/2343/23 Білогородська сільська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 626, 627, 633, 634 ЦК України, п.п., 63, 93 ч. 1 ст. 1, ст.ст. 56, 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії", ст.ст. 13, 14, 74, 76, 77, 79, 236 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

у справі № 911/627/22, у якій предметом розгляду було стягнення коштів за розподіл, перетікання електричної енергії за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року включно ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" підтвердило, що укладений 01.09.2019 договір № 230002487 розповсюджується на правовідносини щодо електропостачання об`єктів споживача;

між Гореницькою сільською радою та ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" 11.02.2020 був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №135/20-ЕЛ, строк дії якого було визначено до 31.12.2020;

останньою додатковою угодою до договору №135/20-ЕЛ від 11.02.2020 було змінено ціну кВт*год та зкориговано кількість придбаного товару за договором;

ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2022 у справі №911/2645/21 за позовом ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" до Білогородської сільської ради про стягнення 292 561,82грн було затверджено мирову угоду, згідно з пунктом 3 якої, боржник визнає свої зобов`язання по сплаті заборгованості за поставлену у грудні 2020 року електричну енергію за договором від 11.02.2020 № 135/20-Ел перед стягувачем в сумі 265 163,25 гривень, в т.ч. ПДВ-20 %, в повному обсязі. Згідно з платіжним дорученням № 82 від 23.06.2022 мирова угода виконана у повному обсязі;

судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що дані, які надало ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щодо об`ємів споживання електричної енергії, що мали передаватися на площадку для використання операторами за грудень 2020 року щодо споживача (Гореницька сільська рада) виявилися різними: у даній справі № 911/2343/23 - 131 105 кВт*год; у справі №911/2645/21 - 114 340 кВт*год; у справі №911/627/22 - 99 400 кВт*год;

судом першої інстанції не враховано, що Гореницька сільська рада є органом місцевого самоврядування та підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі", відтак укладений договір з ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як з постачальником "останньої надії" мав би бути опублікований на сайті, як того вимагає Закон України "Про публічні закупівлі", що було зроблено у 2019 році;

договір №135/20-ЕЛ про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2020 з урахуванням додаткової угоди був чинним у спірний період, що виключало можливість укладення між позивачем і відповідачем у цій справі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та спростовує твердження про наявність підстав оплачувати спожиту у спірний період електричну енергію саме позивачу;

не надано жодного доказу направлення Гореницькою сільською радою ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" заяви-приєднання до публічних договорів приєднання, як того вимагає п. 2 постанови НКРЕКП від 14.08.2018 № 312 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії";

жодного договору між Гореницькою сільською радою та ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" не укладалось;

долучена до позовної заяви копія опису відправлень з фіскальним чеком поганої якості, з якої неможливо достовірно встановити відображену у ньому інформацію;

відсутні докази оплати Гореницькою сільрадою послуги постачання електричної енергії ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" по будь-якому договору;

не вирішено питання про залучення до участі у цій справі ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", хоча спір стосується його прав і обов`язків.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" здійснювало постачання електричної енергії відповідачу до 08.12.2020, а позивач, як постачальник "останньої надії" - з 09.12.2020.

19.09.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

23.09.2024 від відповідач надійшли додаткові письмові пояснення.

29.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

11.11.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

12.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білогородської сільської ради на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 911/2343/23 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 розгляд справи відкладено на 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 23.10.2024 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 23.10.2024 протокольно оголошено перерву до 13.11.2024.

Судове засідання 13.11.2024 не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою та загрозою ракетних ударів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 розгляд справи призначено на 20.11.2024.

Присутня у судовому засіданні 20.11.2024 представниця відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Присутня у судовому засіданні 20.11.2024 представниця позивача просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" явку свого представника у судове засідання 20.11.2024 не забезпечило. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

09.02.2020 Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області прийнято рішення № 17 "Про початок реорганізації Гореницької сільської ради шляхом приєднання до Білогородської сільської ради". Пунктом 2 цього рішення передбачено, що Білогородська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Гореницької сільської ради.

11.02.2020 між ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (постачальник) та Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (споживач) було укладено договір №135/20-ЕЛ про постачання електричної енергії споживачу. До цього договору сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угоди №№1-5 щодо ціни та кількості товару.

Листом від 19.11.2020 № 1357 ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" повідомило ПрАТ "Київобленерго" (ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") про те, що з 09.12.2020 припиняються договірні відносини з Гореницьною сільською радою Києво-Святошинського району Київської області за ініціативою споживача.

Зважаючи на повідомлення постачальника ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" та враховуючи вимоги норм пункту 6.2.4 ПРРЕЕ, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зі своєї сторони здійснило переведення з 09.12.2020 споживача Гореницьку сільську раду до постачальника "останньої надії", направивши ДПЗД "Укрінтеренерго" Перелік споживачів, які переходять до постачальника "останньої надії" у грудні 2020 року.

Відповідно до умов укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" здійснювався продаж електричної енергії Гореницькій сільській раді (споживач) (правонаступником якої є Білогородська сільська рада), для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є публічним договором та розміщений на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" (https://uie.kiev.ua).

Згідно з п. 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору на умовах визначених ЗУ Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього Договору.

В п. 3.1. договору передбачено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

В п. 3.4. договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

За положеннями п. 3.6. договору передбачено, що початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Згідно з п. 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної вебсторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу.

Згідно з п. 4.2. Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

В п. 4.3. Комерційної пропозиції встановлено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

В п. 4.4. Комерційної пропозиції, зокрема, встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей сторони Договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Отже, з 09.12.2020 позивач, як постачальник "останньої надії", почав надавати послуги з постачання електричної енергії відповідачу у зв`язку з необранням споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2020 року надано відповідачу послуги з постачання електричної енергії обсягом 131 105 кВт/год на загальну суму 488 234 грн, що підтверджується актом № 003975 від 31.12.2020 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2020 року, рахунком №000004358514/09/О12/09611 від 12.01.2021 на обсяг споживання електричної енергії та звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" за грудень 2020 року.

Відповідач, в свою чергу, за отриману електричну енергію розрахувався частково, на суму 114 986 грн 70 коп., що підтверджується банківськими виписками та платіжними інструкціями, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 373 247,80 грн.

Отже причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 373 247 грн 80 коп. залишку заборгованості за поставлену електричну енергію, нарахованих 60 259 грн 73 коп пені, 139 791 грн 80 коп. 15 % річних та 156 742 грн 87 коп. інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" визначено постачальником "останньої надії" з 01.01.2019 до 01.01.2021. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частини шостої - десятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Розділом 6 Правил № 312 від 14.03.2018 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Зокрема, пунктом 6.2.3 Правил № 312 передбачено, що 6.2.3. Початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

При цьому пунктом 6.2.4 Правил №312 визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Твердження відповідача про неукладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" колегією суддів визнаються необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил № 312 роздрібного ринку електричної енергії постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20, від 04.04.2023 у справі № 95/1791/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В пункті 8.29 постанови від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 Верховний Суд зазначив, що виходячи із сукупного аналізу положень статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в силу вимог Закону можливо у разі настання таких обставин: попередній електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу та у разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку.

Згідно з пунктом 13.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", які кореспондуються з частинами восьмою та дев`ятою статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Відповідно до пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

За змістом пункту 11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Оператор системи розподілу не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи розподілу має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається оператором системи розподілу одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. Оператор системи розподілу не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. Оператор системи розподілу повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

Таким чином, електропостачальник "останньої надії" не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів) і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/14138/22.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" листом від 19.11.2020 № 1357 повідомило ПрАТ "Київобленерго" (ПрАТ "Київські регіональні електромережі") про припинення договірних відносин з Гореницькою сільською радою з 09.12.2020 за ініціативою споживача.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПрАТ "Київські регіональні електромережі" з 09.12.2020 здійснило переведення установок відповідача до постачальника "останньої надії", направивши позивачу перелік споживачів, які переходять до постачальника "останньої надії" у грудні 2020 року.

На виконання п. 6.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повідомило споживача Гореницьку сільську раду щодо переведення його на постачання електричної енергії до постачальника "останньої надії".

Отже у спірний період ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії". Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що з 09.12.2020 він не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з іншим енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є ДПЗД "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору. Початок споживання електричної енергії від позивача з 09.12.2020 по 31.12.2020 як постачальника "останньої надії", в силу вимог законодавства, свідчить про акцептування споживачем умов приєднання до публічного договору, а саме, договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який діє протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Як обґрунтовано зазначив в рішенні суд першої інстанції постачання позивачем електроенергії у грудні 2020 року підтверджено: повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтерненрго"; довідкою про обсяги споживання електричної енергії Гореницької сільською радою за період з 09.12.2020 по 31.12.2020; звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні елетромережі" за грудень 2020 року.

До того ж, згідно наданих на вимогу суду апеляційної інстанції пояснень ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", факт споживання Гореницькою сільською радою електричної енергії підтверджується в установленому Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ порядку довідкою оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК "КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яка надавалась та міститься в матеріалах справи, та була додана ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО". Доказом того, що постачальником в період з 09.12.2020-31.12.2020 у відповідача був постачальник "останньої надії" є звіт щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) додаток 1 та акт приймання-передавання наданих послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2020 року та рахунок-фактура за послугу з розподілу електричної енергії № 247000109/122020 (додаток 2).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у розмірі 373 247, 80 грн за поставлену у період з 09.12.2020 по 31.12.2020 електричну енергію підтверджена належними та допустимими доказами і становить 333 645,92 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 139 791, 80 грн 15 % річних, нарахованих за загальний період з 29.03.2021 по 06.07.2021, та 156 742, 87 грн інфляційних втрат за загальний період з 05.05.2021 по 04.10.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.4. розділу 7 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15 % річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також процентів річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та 15 % річних, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог.

При цьому, апеляційна скарга не містить заперечень щодо сум інфляційних втрат та трьох процентів річних. Контрозрахунок відповідач не подав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 60 259, 73 грн, нарахованої за загальний період з 23.04.2021 по 20.01.2022.

Пунктом 6.1. розділу 6 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам, постачальником "останньої надії", передбачено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині третій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки.

Дослідивши обставини справи та реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі №911/2343/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 02.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова