Ухвала

від 29.11.2024 по справі 906/468/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"29" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/468/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А.

розглядаючи скаргу ФОП Гуманкова А.В. на бездіяльність старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зарембінської В.Ю. у справі за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла"

до Фізичної особи-підприємця Гуманкова Андрія Вікторовича

про розірвання договору та стягнення 373 968,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.08.2021р. стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гуманкова Андрія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" 234220,00 грн. основного боргу та 3513,30 грн. судового збору.

08.09.2021р. на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2021 р. у справі № 906/468/21 судом видано наказ №906/468/21.

14.10.2024р. ФОП Гуманковим А.В. до суду подано скаргу на бездіяльність старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зарембінської В.Ю., згідно якої просить зобов`язати державного виконавця скасувати арешт, накладений на кошти боржника у виконавчому провадженні № 67770034.

Ухвалою суду від 15.10.2024р. прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 28.10.2024р.

Ухвалою суду від 28.10.2024р. відкладено розгляд скарги на 01.11.2024р.

29.10.2024р. від державного виконавця надійшов відзив на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження №67770034.

В судовому засіданні 01.11.2024р. судом оголошено перерву до 08.11.2024р.

В судовому засіданні 08.11.2024р. оголошено перерву до 15.11.2024р.

Ухвалою суду від 08.11.2024р. зобов`язано Філію Житомирське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" надати суду інформацію щодо дати та підстав встановлення арешту коштів в сумі 261706,63 грн., які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритому у філії Житомирське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на ім`я ОСОБА_1 .

В судовому засіданні від 15.11.2024 р. оголошено перерву до 29.11.2024 р.

27.11.2024р. від АТ "Ощадбанк" надійшла запитувана судом інформація.

В судове засідання 29.11.2024р. учасники справи та державний виконавець не з`явилися.

Згідно ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу на бездіяльність державного виконавця, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з приписами статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга ФОП Гуманкова А.В. мотивована тим, що старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зарембінської В.Ю. у виконавчому провадженні №67770034 накладено арешт на кошти в сумі 261706,63 грн., які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у філії Житомирське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України". Вказаний рахунок призначений для нарахування заробітної плати.

Після повернення виконавчого документа стягувачу згідно постанови державного виконавця від 16.02.2024р. арешт з коштів не знято.

На звернення боржника щодо зняття арешту з коштів, державний виконавець дій не вчиняє.

Державний виконавець у відзиві на скаргу вказав, що діяв у відповідності з нормами чинного законодавства і згідно приписів ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" у нього відсутні підстави для зняття арешту з коштів.

Судом під час розгляду скарги встановлено, що постановою державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Зарембінської В.Ю. від 08.12.2021 р. відкрито виконавче провадження №67770034 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 08.09.2021р. №906/468/21 про стягнення з ФОП Гуменкова А.В, на користь ТОВ "Фірма Естрелла" 237733,30 грн. (а.с.116).

07.09.2023р. державним виконавцем винесено постанову про арешт грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с.119).

Постановою державного виконавця від 16.02.2024р. виконавчий документ - наказ №906/468/21 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.120).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 в АТ "Державний ощадний банк України", вказаний рахунок відкрито для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 (а.с.122-126).

Згідно виписки, 24.04.2024р. на кошти в сумі 261706,63 грн, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 встановлено арешт.

Згідно інформації, наданої АТ "Державний ощадний банк України", на грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 в сумі 261706,63 грн., було накладено арешт на підставі постанови про арешт коштів від 07.09.2023р. ВП №67770034 (а.с.204).

Відповідно до частини першоїстатті 48 Закону України "Про виконавче провадження"звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Устатті 56 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України "Про виконавче провадження"не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.68 Закону України "Про виконавче провадження"стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Заіншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч.3ст.68 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст.70 Закону України "Про виконавче провадження"розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Відповідно до ч.2ст.48 Закону України "Про виконавче провадження"стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом".

З наведених норм вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбаченізаконом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Тобто,не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.

Відповідно до абзацу 2 частини 2статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першоїстатті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини 4статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини єотримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України "Про виконавче провадження"повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20.

У постанові від 20.04.2022 року у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом 2 частини 2статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертоїстатті 59 цього законупідставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Судом встановлено, що картковий рахунок НОМЕР_1 , на грошові кошти на якому в сумі 261706,63 грн. накладено арешт, відкритий в АТ "Ощадбанк" для зарахування заробітної плати (виписка по рахунку на а.с.122-126), тому накладення арешту унеможливлює отримання ОСОБА_1 заробітної плати.

Водночас, суд звертає увагу, що виконавчий документ у виконавчому провадженні №67770034 було повернуто стягувачу 16.02.2024р. (а.с.120), однак арешт на кошти встановлено 24.04.2024р., тобто за відсутності на примусовому виконанні виконавчого провадження №67770034, що є неправомірним.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження повідомлення державного виконавця з боку АТ "Ощадбанк", що рахунок боржника НОМЕР_1 відкритий з метою зарахування заробітної плати і накладення арешту та/або звернення стягнення на кошти заборонено законом.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно п.16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, зокрема, якщо арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

Скаржник просив суд зобов`язати державного виконавця скасувати арешт належних йому коштів.

Разом з тим, за приписами Закону України "Про виконавче провадження", суд приймає рішення про зняття арешту з майна боржника, а виконавець на підставі вказаного рішення виносить відповідну постанову.

Водночас, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, з метою усунення порушення прав скаржника щодо розпорядження своїм майном, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 в частині вимог про зобов`язання скасувати арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №67770034 підлягає частковому задоволенню, з прийняттям судом рішення про зняття такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Cудом під час розгляду скарги не встановлено неправомірність дій/бездіяльності державного виконавця, оскільки вчинені в процесі примусового виконання наказу дії відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ФОП Гуманкова А.В. на бездіяльність старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зарембінської В.Ю. задовольнити частково.

2. Зняти арешт з коштів ОСОБА_1 в сумі 261706,63 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в філії Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 311647, накладений постановою старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зарембівською В.Ю. про арешт коштів боржника від 07.09.2023р. у виконавчому провадженні №67770034.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу

2 - боржнику (наручно)