Рішення

від 02.12.2024 по справі 922/2515/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 922/2515/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №922/2515/24.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс» (62447, Харківська область, Харківський район, с. Травневе, вул. Фабрична, буд. 15, код ЄДРПОУ 33561189)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 42456173)

про стягнення 1 036 739, 32 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люботинський комплекс" звернулося до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» через електронний кабінет свого представника із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 1 036 739,32 грн, що включає в себе: попередню оплату за договором поставки №29/07 від 29.07.2020 у сумі 609 576,50 грн, інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по червень 2024 року у сумі 355 512,60 грн та три проценти річних за період з 16.08.2020 по 16.07.2024 у сумі 71 650,22 грн.

Також, позивач просить здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на неналежне виконання договору поставки № 2907 від 29.07.2020 в частині здійснення своєчасної поставки товару.

24.07.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив передати позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс» за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.08.2024 матеріали справи №922/2515/24 надійшли до Господарського суду міста Києва та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Бондаренко-Легких Г. П.

26.08.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 26.08.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суд від 26.08.2024.

10.09.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №922/2515/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

29.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс», як покупцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт», як постачальником (відповідач) укладено договір поставки №29/07.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення терміну дії цього договору, договір може бути пролонгований за домовленістю сторін строком на 1 рік (пункт 8.4. договору №29/07 від 29.07.2020).

Згідно пункту 1.1. договору №29/07 від 29.07.2020, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, а саме мінеральні добрива, у кількості, за ціною та на умовах, визначених даним договором та додатками, що є невід`ємними частинами даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у зазначений термін.

Відповідно до пункту 3.1. договору №29/07 від 29.07.2020, постачальник поставляє покупцю товар, за ціною та місцем поставки, зазначеними в додатках до даного договору.

Згідно додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) постачальник зобов`язався поставити покупцю товар у кількості 53 т. за загальною ціною у розмірі 609 526, 50 грн з ПДВ (ціна за одиницю з ПДВ - 11 500, 50 грн).

Пунктом 3 додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) встановлені умови оплати за товар: 100% передоплати перераховується покупцем протягом 2 банківських днів включно з дати підписання даного договору на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Постачальник виставив покупцю рахунок-фактури №СФ-0000068 від 30.07.2020 на суму 609 526, 50 грн з ПДВ, а покупець, в свою чергу, здійснив оплату зазначеної суми.

У відповідності до пункту 5.3. договору №29/07 від 29.07.2020, факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та копією залізничної з відмітками дати прибуття товару на станцію призначення та дати видачі вантажу одержувачу, спрямованими постачальнику засобами електронного зв`язку.

Пунктом 4 додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) встановлені строки та умови поставки товару: до 15 серпня 2020 року включно. Факт прибуття залізничного вагону на станцію призначення підтверджується залізничною накладною. Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Проте, позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання по договору №29/07 від 29.07.2020 не виконав, товар не поставив.

Відповідно до пункту 6.1. договору №29/07 від 29.07.2020, сторони несуть відповідальність за невиконанням або неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Як стверджує позивач, що він засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію вимогу №1 від 12.10.2020, в якій вимагав у відповідача у строк до 20.10.2020 виконати свої зобов`язання за договором №29/07 від 29.07.2020, а саме поставити товар або у разі неможливості здійснити поставку повернути суму попередньої оплати (доказів надсилання претензії позивач до матеріалів справи не надав).

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату суми попередньої оплати.

Усі спори, пов`язані з даним договором, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо сторони не дійдуть згоди, спір між ними буде вирішуватися у встановленому законом порядку в системі Господарських судів України (пункт 6.5. договору №29/07 від 29.07.2020).

З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 609 526, 50 грн, а також додатково за не здійснену поставку товару позивач просить стягнути з відповідача нараховану на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суму 3% річних у розмірі 71 650, 22 грн та інфляційних втрат у розмірі 355 512, 60 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 1 036 739, 32 грн (основний борг, 3% річних, інфляційні втрати).

Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 265 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №29/07 від 29.07.2020 в частині поставки товару та бездіяльність відповідача в частині повернення попередньої оплати за нездійснену поставку товару.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс» на виконання умов договору поставки №29/07 від 29.07.2020 здійснило на користь відповідача авансовий платіж за товар, але відповідача в порушення умов договору не здійснив поставку обумовленого товару у строк, узгоджений сторонами в договорі №29/07 від 29.07.2020.

Відтак, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути суму попередньої оплати за непоставлений товар, 3% річних та інфляційні втрати.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 10.09.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 07.10.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 10.09.2024 суд повідомив відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

Однак відповідач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації "Електронного кабінету" в ЄСІТС.

Суд також зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №922/2515/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №922/2515/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати на користь відповідача?

- чи був порушений відповідачем обов`язок по поставці товару в строк встановлений договором поставки №29/07 від 29.07.2020?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи правомірно позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом (Господарський кодекс України), застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 стаття 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 29.07.2020 між сторонами укладено договір поставки №29/07 за умовами якого, відповідач зобов`язується передати у власність позивач товар, а саме мінеральні добрива, у кількості, за ціною та на умовах, визначених даним договором та додатками, що є невід`ємними частинами даного договору, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар у зазначений термін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 стаття 691 Цивільного кодексу України).

Зі змісту додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) вбачається, що відповідач зобов`язався поставити позивачу товар у кількості 53 т. за загальною ціною у розмірі 609 526, 50 грн з ПДВ (ціна за одиницю з ПДВ - 11 500, 50 грн).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 стаття 692 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 стаття 693 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 3 додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) оплата товару здійснюється за умови 100% передоплати та перераховується позивачем протягом 2 банківських днів включно з дати підписання даного договору на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що 30.07.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактури №СФ-0000068 від 30.07.2020 на суму 609 526, 50 грн, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Позивач в свою чергу на підставі рахунку-фактури №СФ-0000068 від 30.07.2020 здійснив оплату 30.07.2020 за обумовлений товар у загальному розмірі 609 526, 50 грн, що підтверджується дебетовим повідомленням АТ «Креді Агріколь Банк» та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною №15 від 30.07.2020, копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім цього, зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Отже, факт здійснення позивачем на користь відповідача попередньої оплати (авансового платежу) за поставку обумовленого товару по договору №29/07 від 29.07.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (пункт 1, 2 частина 1 стаття 664 Цивільного кодексу України).

В пункті 4 додатку №1 до договору №29/07 від 29.07.2020 (специфікація) сторони узгодили, що поставка товару відповідачем здійснюється до 15.08.2020 включно. Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Пунктом 5.3. договору №29/07 від 29.07.2020 встановлено, що факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та копією залізничної з відмітками дати прибуття товару на станцію призначення та дати видачі вантажу одержувачу, спрямованими постачальнику засобами електронного зв`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Натомість, як стверджує позивач, що відповідач в строк до 15.08.2020 або в будь-який інший строк не здійснив поставку товару обумовленого в договорі №29/07 від 29.07.2020.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 стаття 693 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з тим, що відповідач впродовж 4-х років не виконав власного зобов`язання по поставці товару, за який позивач здійснив попередню оплату, останній просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 609 526, 50 грн.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які могли підтвердити, що відповідач повернув позивачу грошові кошти у формі попередньої оплати (авансу), яку сплатив позивач за товар обумовлений в договорі №29/07 від 29.07.2020 на підставі рахунку-фактури №СФ-0000068 від 30.07.2020, який не був поставлений відповідачем позивачу або докази, які могли підтвердити, що товар був поставлений позивачу.

Відповідач не надав до суду будь-яких заперечень або пояснень щодо вищезазначених обставин.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не повернутої позивачу суми попередньої оплати (авансу) на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України становить 609 526, 50 грн, а тому позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню.

(2) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 71 650, 22 грн за період з 16.08.2020 по 16.07.2024 та інфляційні втрати у розмірі 355 512, 60 за період з вересня 2020 по червень 2024.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на зазначене, у зв`язку з не здійсненням відповідачем поставки обумовленого товару у визначений в договорі строк, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Суд дослідивши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що він (розрахунок) є арифметично правильним, позивач правильно визначив боргові періоди, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» про стягнення 1 036 739, 32 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 42456173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люботинський комплекс» (62447, Харківська область, Харківський район, с. Травневе, вул. Фабрична, буд. 15, код ЄДРПОУ 33561189) суму основного боргу у розмірі 609 526 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 71 650 (сімдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 355 512 (триста п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 12 440 (дванадцять тисяч чотириста сорок) грн 87 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких