Ухвала

від 02.12.2024 по справі 914/1395/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024 Справа№914/1395/24

За заявою:ОСОБА_1 , Львівської обл., с. Зашківпро:забезпечення позовуу справі:№914/1395/24за позовом:ОСОБА_1 , Львівської обл., с. Зашківдо відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», Львівська обл., с. Старий Добротвір до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», м. Київпро:визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017 та Договору іпотеки від 24.02.2017 Суддя Крупник Р.В.Представники сторін не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Долінська О.З.) знаходиться справа №914/1395/24 за позовом ОСОБА_1 (надалі Заявниця, Позивачка, ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» (надалі Відповідач-1, ТОВ «Домусгруп») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (надалі Відповідач-2, ФК «Прайм Альянс») про визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії № 12/К/17 від 23.02.2017 та Договору іпотеки від 24.02.2017.

28.11.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №4427/24 від 28.11.2024) в котрій вона просить:

1) заборонити ФК «Прайм Альянс» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності;

2) заборонити ФК «Прайм Альянс» та будь-яким уповноваженим ним особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам вчиняти дії щодо позасудового звернення стягнення за Договором іпотеки від 24.02.2017 на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. здійснено повторний автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 , за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні поданої заяви суд виходить з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, за змістом статті 136 ГПК України забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункти 2 та 4 частини 1 статті 137 ГПК України).

Умовою застосування заходів, в справах, предметом позову котрих є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, як зазначила Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

За змістом частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні застосовувати обмеження, не пов`язані з предметом спору (правовий висновок викладений КГС ВС в постанові від 19.01.2021 у справі №902/774/20).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення обґрунтування не вважається достатньою підставою для задоволення заяви.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у справі №914/1395/24 є матеріально правові вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017, укладеного між АКБ «Львів» (Кредитор) та ТОВ «Домусгруп» (Позичальник) (надалі Генеральний договір), а також визнання недійсним Договору іпотеки від 24.02.2017, укладеного між АКБ «Львів» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) (надалі Договір іпотеки) на забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Генеральним договором.

Як зазначає позивачка право вимоги за Генеральним договором та Договором іпотеки перейшло від АКБ «Львів» до ФК «Прайм Альянс» на підставі Договору відступлення права вимоги від 05.12.2019.

Підставою недійсності Генерального договору слугують обставини його невідповідності вимогам статті 203 ЦК України та статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме те, що цим Договором не передбачено відповідальності банку за розголошення банківської таємниці.

В цей же час, підставою недійсності Договору іпотеки є недійсність Генерального договору та обставини того, що Договір іпотеки має похідний характер від останнього.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову у справі №914/1395/24, позивачка просить заборонити ФК «Прайм Альянс», а також іншим особам (нотаріусам, державним реєстраторам) вчиняти дії щодо позасудового звернення стягнення за Договором іпотеки від 24.02.2017 на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

В своїй заяві зазначає те, що ФК «Прайм Альянс» вчиняє дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Вчинення відповідних дій обґрунтовує тим, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходилася справа №461/8902/19 за позовом ОСОБА_2 до АКБ «Львів» за участі третіх осіб без самостійних вимог: приватного нотаріуса Барбуляк Х.М., приватного виконавця Білецького І.М., ТОВ «Домусгруп», ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.11.2019 у справі №461/8902/19 було вжито заходи забезпечення позову (до його подання), зокрема, заборонено АКБ «Львів» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.05.2023 позовну заяву ОСОБА_2 у справі №461/8902/19 залишено без розгляду.

Проте в липні 2024 року представник ФК «Прайм Альянс» звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про скасування у справі №461/8902/19 заходів забезпечення позову вжитих згідно ухвали від 04.11.2019. За результатами розгляду його клопотання, суд ухвалою від 17.07.2024 скасував відповідні заходи.

На думку заявниці, вказані дії представника ФК «Прайм Альянс» свідчать, що останнім вчиняються заходи щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, як зазначає позивачка, в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходилася справа №461/8466/19 за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Львів» про визнання виконавчого напису нотаріуса від 30.09.2019 таким, що не підлягає виконанню.

В межах розгляду справи №461/8466/19 Львівський апеляційний суд постановою від 28.08.2020 частково забезпечив позов ОСОБА_1 та зупинив стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яке було розпочате приватним виконавцем Білецьким І.М. на підставі виконавчого напису від 30.09.2019.

Станом на момент подання даного клопотання відповідні заходи забезпечення позову є чинними, а сама справа №461/8466/19 розглядається Господарським судом Львівської області, з огляду на те, що постановою від 19.06.2024 у справі №461/8466/19 Касаційний цивільний суд частково задовільнив касаційну скаргу ФК «Прайм Альянс», рішення судів попередніх інстанцій (котрими позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю) скасував та закрив провадження у справі, оскільки така підсудна господарським судам.

Разом з тим, як зазначає заявниця, чинність заходів про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у справі №461/8466/19 є недостатніми, оскільки ФК «Прайм Альянс» має право на звернення стягнення на предмет іпотеки також іншими способами, окрім як вчинення виконавчого напису, зокрема, звернення стягнення на підставі застереження, передбаченого у Договорі іпотеки.

Розглянувши подану заяву ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке:

1) заявницею не доведено, що ФК «Прайм Альянс» вчиняє чи може вчинити дії щодо позасудового звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого існує потреба у вжитті судом заходів забезпечення позову;

2) заявницею не обґрунтовано наявність зв`язку між заходами забезпечення позову, які вона просить вжити із предметом спору у справі №914/1395/24.

Аргументація вказаного наступна.

Так, доводячи вчинення ФК «Прайм Альянс» дій щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_1 до заяви долучила лише ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2024 у справі №461/8902/19, котрою задоволено клопотання представника ФК «Прайм Альянс» та скасовано заходи забезпечення, вжиті на підставі ухвали цього суду від 04.11.2019.

Разом з тим, суд не вважає цю ухвалу належним доказом, котрий підтверджує те, що ФК «Прайм Альянс» вчиняються дії щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, подання в липні 2024 року представником відповідача-2 клопотання про скасування заходів забезпечення позову, котрий було залишено судом без розгляду ще 22.05.2023 свідчить лише про те, що останній реалізував своє право на скасування обмежень (обтяжень) прав та інтересів ФК «Прайм Альянс», котрі існували протягом тривалого часу (більш ніж один рік) за відсутності будь-яких для цього правових підстав, а не про вчинення дій на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості доводів позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне дослідити умови укладеного Договору іпотеки, а також положення чинного законодавства України, що регулюють процедуру позасудового звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки.

Щодо законодавства, то аналізу, перш за все, підлягатимуть положення:

1) розділу V «Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки» Закону України «Про іпотеку» №898-IV від 05.06.2003 (далі Закон №898-IV), які регулюють підстави та порядок задоволення вимог іпотекодержателя в примусовому порядку (на підставі рішення суду та/або виконавчого напису нотаріуса) та позасудовому порядку (на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі);

2) пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 (далі Порядок №1127), котрим врегульовано перелік документів, котрі подаються державному реєстратору або нотаріусу для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Зокрема, за змістом статті 36 Закону №898-IV існують два способи вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, а саме:

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Вказані способи позасудового врегулювання передбачені підпунктом 6.1.2 Договору іпотеки. В самому Договорі теж містяться застереження (пункти 6.2 та 6.3), які прирівнюються до договорів про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки згідно статтей 37 та 38 Закону №898-IV.

Аналіз умов Договору іпотеки та положень Закону №898-IV свідчить, що для набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, від ФК «Прайм Альянс», як іпотекодержателя, вимагається вчинення таких дій:

1) Надіслання іпотекодавцю ( ОСОБА_1 ) та боржнику (ТОВ «Домусгруп») письмової вимоги про усунення порушення. В цьому документі повинні зазначатися стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (пункт 5.1 та підпункт 6.2.3 Договору іпотеки; частина 1 статті 35 Закону №898-IV).

При цьому, така вимога повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації (абзац 5 підпункту 2 пункту 61 Порядку №1127).

2) Якщо протягом 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, останній повинен прийняти рішення про набуття права власності на предмет іпотеки, в якому зазначається день з якого переходить у власність іпотекодержателя предмет іпотеки та вартість за якою предмет іпотеки переходить у власність та направити це рішення іпотекодавцю (абзац 2 підпункту 6.2.3 Договору іпотеки).

3) Здійснити оцінку предмета іпотеки, оскільки іптекодержатель набуває майно у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності (підпункт 6.2.4 Договору іпотеки; частина 5 статті 37 Закону №898-IV).

При цьому, така оцінка повинна бути здійснена не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації (підпункт 3 пункту 61 Порядку №1127).

В цьому аспекті суд також зазначає, що згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Крім цього, вимоги про ознайомлення суб`єкта оціночної діяльності з об`єктом оцінки передбачені пунктами 50, 51 та 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». У зв`язку з цим Верховний Суд притримується позиції, що підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього (постанови ВС від 07.04.2021 у справі №753/3055/18 та від 10.05.2018 у справі 759/8923/16-ц).

4) Подати державному реєстратору такі документи:

- оригінал або засвідчену копію письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору;

- оригінал або засвідчені копії: (1) повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення адресату вимоги; (2) поштового відправлення, яким надіслано вимогу, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення; (3) рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення;

- довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності

Крім цього, для використання такого способу позасудового врегулювання, як продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (стаття 38 Закону №898-IV), від ФК «Прайм Альянс», окрім надіслання письмової вимоги про усунення порушення, вимагається також прийняття рішення про намір продати предмет іпотеки від свого імені та направлення цього рішення за 30 днів до укладення відповідного договору купівлі-продажу як іпотекодавцю, так і всім особам, котрі мають зареєстровані у встановленому Законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки (пункт 6.3 Договору іпотеки; частина 1 статті 38 Закону №898-IV).

Таким чином, з наведеного вбачається, що позасудове здійснення ФК «Прайм Альянс» стягнення на предмет іпотеки як в порядку статті 37 Закону №898-IV, так і в порядку статті 38 Закону №898-IV не є одномоментною дією, яку останній може вчинити на власний розсуд, без повідомлення про це ОСОБА_1 . Вказані способи стягнення є юридичною процедурою, що охоплюють собою ряд етапів про котрі повідомляється заявниця, а тому останній достеменно відомо про таке стягнення.

Першочерговим доказом, що підтверджує вчинення ФК «Прайм Альянс» дій щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки є надіслання ним ТОВ «Домусгруп» та ОСОБА_1 (не пізніше, як за 6 місяців до подання відповідачем-2 документів для реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки) письмової вимоги про усунення порушення в 30-денний строк з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Окрім цього, ОСОБА_1 повинна володіти і іншими доказами, що свідчать про позасудове врегулювання, а саме рішенням ФК «Прайм Альянс» про набуття права власності на предмет іпотеки, в якому зазначається день з якого майно переходить у власність іпотекодержателя та/або рішенням про намір останнього продати в 30-денний строк предмет іпотеки від свого імені. Також, у випадку вчинення дій ФК «Прайм Альянс» щодо набуття права власності на нерухоме майно в порядку статті 37 Закону №898-IV, ОСОБА_1 повинна володіти повідомленням відповідача-2 та/або суб`єкта оціночної діяльності про надання доступу до предмета іпотеки для його оцінки.

Суд зазначає, що жодного з наведених доказів позивачка не долучила до заяви про забезпечення позову. Відтак її доводи про вчинення відповідачем-2 відповідних дій є недоведеними.

Слід вказати, що з судових актів у справі №461/8466/19 прослідковується, що в грудні 2018 року попередній кредитор (АКБ «Львів») направляв ОСОБА_1 вимогу про погашення в 30-денний строк існуючої на той час заборгованості і в подальшому на підставі цієї вимоги вчинив виконавчий напис нотаріуса, що є предметом оскарження в цій справі. Однак, наявність цієї вимоги жодним чином не свідчить про те, що на її підставі ФК «Прайм Альянс» може, станом на момент подання заяви про забезпечення позову, звернути стягнення в позасудовому порядку на нерухоме майно, оскільки її направлення значно перевищує передбачений пунктом 61 Порядку №1127 шестимісячний строк.

Також, при поданні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не обґрунтувала наявність зв`язку між заходами забезпечення позову, які вона просить вжити із предметом спору в даній справі.

Так, як вбачається з заяви про забезпечення позову (останні 4 абзаци на сторінці 10 заяви) обґрунтовуючи адекватність заходів забезпечення, позивачка покликається на те, що предметом даного позову є вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На думку заявниці, матеріали справи свідчать, що спірний виконавчий напис стосується звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , однак до набрання законної сили рішенням в даній справі звернення стягнення може значно утруднити виконання рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача.

Разом з тим, як зазначено вище, предметом позову у справі №914/1395/24 виступають вимоги про визнання недійсними Генерального договору та Договору іпотеки з тих підстав, що в Генеральному договорі не передбачено відповідальності банку за розголошення банківської таємниці. Предметом даного позову не є вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Відтак, обґрунтування ОСОБА_1 адекватності заходів забезпечення позову не стосується предмету даного спору.

Натомість, зміст заяви позивачки свідчить, що в ній остання жодним чином не обґрунтовує пов`язаність заявлених заходів забезпечення позову із недійсністю оскаржуваних договорів.

З огляду на все викладене вище, суд вважає заяву ОСОБА_1 необґрунтованою, її доводи про вчинення ФК «Прайм Альянс» дій щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки - безпідставними, а тому доходить висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову про котрі вона просить.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №4427/24 від 28.11.2024) у справі №914/1395/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.