Рішення

від 02.12.2024 по справі 925/1137/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Справа № 925/1137/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Сизько Д.Б. адвокат,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КРОЗ, с. Антипівка,

Золотоніського району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс,

м. Дніпро

про стягнення 872 885 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю КРОЗ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс - 38 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

19 листопада 2024 року до суду звернувся відповідач із клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року призначено судове засідання для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс про вирішення питання про судові витрати на 10 год. 30 хв. 02 грудня 2024 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні проти заяви відповідача заперечував.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 грудня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення зі справи №925/1137/24.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 10 000 грн. 00 коп. позивачем надано:

1)копію договору про надання правової допомоги від 30 вересня 2024 року за №3009/24;

2)копію акту приймання - передачі наданих послуг №4 від 14 листопада 2024 року;

3)копію платіжної інструкції від 18 листопада 2024 року №8400;

4)копію рахунку-фактури від 14 листопада 2024 року.

Згідно умов п.п. 4.1, 4.2, 4.3 вказаного договору, вартість послуг про надання правової допомоги від 30 вересня 2024 року за №3009/24 укладеного між відповідачем та адвокатський об`єднанням СНАРК розмір гонорару адвоката з надання правової допомоги за цим договором становить:

-підготовка процесуальних документів, з супутніми діями розраховується окремо, відповідно до кількості використаних годин. З розрахунку 4 000 грн. одна година роботи адвоката;

-підготовка та подання інших заяв, клопотань, тощо та вчинення інших супутніх дій розраховується окремо, відповідно до кількості використаних годин. З розрахунку 3 000 грн. одна година роботи адвоката;

-участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи (ЄСІТС), зокрема підсистем Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв?язку 10 000 грн. кожне засідання.

Згідно акту приймання передачі наданих послуг від 14 листопада 2024 року №4 адвокатським об`єднанням було надано відповідачу наступні послуги:

-участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи (ЄСІТС), зокрема підсистем Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв?язку 14 листопада 2024 року - 10 000 грн. за одне засідання.

Відповідачем було сплачено адвокату 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції від 18 листопада 2024 року №8400.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач у відзиві на позов зазначав, що порахувати конкретну кількість судових засідань наразі неможливо з об`єктивних причин.

Орієнтовна сума судових витрат складає 80 000 грн., проте, сума витрат на професійну правничу допомогу може як збільшитися, так і зменшитися, залежно від конкретних обставин розгляду справи.

14 листопада 2024 року ухвалюючи судове рішення зі справи судом під час розподілу судових витрат, зокрема, витрат відповідача на правову допомогу було стягнуто з позивача 38 000 грн. 00 коп., в тому числі 10 000 грн. 00 коп. витрат за участь адвоката в судовому засіданні, що відбулося 17 жовтня 2024 року.

Водночас, щодо участі адвоката в судовому засіданні, яке відбулося 14 листопада 2024 року розподіл витрат судом не здійснювався та відповідного рішення з цього питання не приймалося.

Верховний Суд у своїй постанові від 25 травня 2021 року зі справи №910/7586/19 зазначив, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок щодо вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Участь у судовому засіданні означає не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може, а має витрачати на це робочий час. Тобто зазначені стадії є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Будь-яких клопотань про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката від позивача до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати відповідача на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. слід покласти на позивача.

Оскільки з цього питання судове рішення не було прийнято, то з урахуванням положень ст. 244 ГПК України, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі №925/1137/24.

Керуючись ст. 86, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КРОЗ, вул. Незалежності, 126 с. Антипівка, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 36774750 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс Плюс, пр.-т Яворницького Дмитра, 107 а, м. Дніпро, ідентифікаційний код 44684506 - 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович