Ухвала

від 02.12.2024 по справі 910/19114/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/19114/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АКБ "Приватбанк")

про відвід судді Бакуліної С.В. від розгляду

справи № 910/19114/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гамбит"

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д. знаходиться касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ГАМБИТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі №910/19114/19.

28 листопада 2024 року до Суду надійшла заява АКБ "Приватбанк" про відвід судді Бакуліної С.В. від розгляду справи №910/19114/19.

Заяву про відвід судді мотивовано тим, що під час автоматизованого розподілу вказаної судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, було порушено та недотримано принцип випадковості, у частині розподілу вказаної справи на суддю Бакуліну С.В., що вбачається з аналізу Звіту автоматизованого розподілу судової справи № 910/19114/19 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Крім того заявник зазначає, що суддею Бакуліною С.В. була сформована окрема думка у справі № 910/6550/18 за тотожними предметом і підставами позову, аналіз якої в свою чергу свідчить про дії суді, які спрямовані на нівелювання принципів забезпечення однакового застосування судами норм права та принципів сталості та єдності судової практики під час касаційного перегляду справ вказаної категорії, що у свою чергу свідчить про упередженість та необ`єктивність судді під час розгляду справ вказаної категорії з тотожними предметами спору. Під час касаційного перегляду справи № 910/6550/18 Верховним Судом була застосована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена постановою від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19, водночас саме дії судді Бакуліної С.В. були спрямовані на нівелювання можливості застосування вказаної правової позиції, про що й свідчить окрема думка у справі № 910/6550/18. Отже, дії судді Бакуліної С.В. свідчать про наявність сформованого упередження та особистих переконань стосовно відсутності необхідності застосування, зокрема, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлена у постанові від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 до спірних за цією справою правовідносин, у зв`язку з особистою незгодою судді Бакуліної С.В. з відповідною правовою позицією.

Зважаючи в сукупності на вищеневедене АКБ "ПриватБанк" вважає, що у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Бакуліної С.В. під час розгляду вказаної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2024 Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу у зв`язку із чим матеріали касаційної скарги та заяву про відвід передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про відвід судді - Бакуліної С.В. від розгляду справи №910/19114/19 у порядку, передбаченому частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс).

Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Булгакової І.В. передано заяву АКБ "ПриватБанк" про відвід судді Бакуліної С.В.

Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Правовою підставою подання заяви про відвід колегії суддів АКБ "ПриватБанк" визначає статтю 35 ГПК України, пунктом 5 якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України належить саме до повноважень Суду.

На думку заявника, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів є те, що під час автоматизованого розподілу вказаної судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, було порушено та недотримано принцип випадковості, у частині розподілу вказаної справи на суддю Бакуліну С.В.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення no. 16695/04, від 15.07.2010).

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Отже, від колегії суддів жодним чином не залежить формування її складу, адже, в даному випадку згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 року визначено наступний склад суду Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Не може бути підставою для відводу й сформована суддею Бакуліною С.В. окрема думка у справі № 910/6550/18. Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Розглядаючи заяви про відвід, що подані на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, Суд не може оцінювати правову позицію суддів іншої судової колегії та надавати оцінку мотивам прийняття того чи іншого судового рішення.

Таким чином, заява АКБ "ПриватБанк" про відвід судді Бакуліної С.В. не містить обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви АКБ "ПриватБанк" про відвід судді Бакуліної С.В. у розгляді справи №910/19114/19 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Бакуліної С.В. у розгляді справи №910/19114/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Булгакова