Ухвала

від 02.12.2024 по справі 214/3560/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3560/21

2/214/413/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Роз у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленої органом опіки та опікування, що діє в інтересах та на захист малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду з позовною заявою 07 травня 2021 року, у подальшому змінивши предмет позову шляхом подання позовної заяви в уточненій редакції від 16 лютого 2022 року, та просить суд: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати їх органу опіки та піклування для подальшого влаштування; стягнути із ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/3 частці від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину окремо, на користь державного закладу, в якому перебуватимуть діти або опікуна; накласти заборону на відчуження майна у вигляді житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до досягнення повноліття ОСОБА_2 , право користування яким мають обидві дитини; відповідно до п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист прав малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 30 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року прийнято справу до свого провадження.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно дочастини першоїстатті44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно зчастиною третьоюстатті131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою,другою,п`ятоюстатті223ЦПК України передбачено,що неявкау судовезасідання будь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею.Суд відкладаєрозгляд справив судовомузасіданні вмежах встановленогоцим Кодексомстроку зтаких підстав:1)неявка всудове засіданняучасника справи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання;2)перша неявкав судовезасідання учасникасправи,якого повідомленопро дату,час імісце судовогозасідання,якщо вінповідомив пропричини неявки,які судомвизнано поважними;3)виникнення технічнихпроблем,що унеможливлюютьучасть особиу судовомузасіданні врежимі відеоконференції,крім випадків,коли відповіднодо цьогоКодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно допункту 3частини першоїстатті257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином,згідно звимогамиЦПКУкраїни суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц та від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18

Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток позивачу, та наявності кабінету представника позивача у системі «Електронний суд», повторно не з`явився у судове засідання, заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути до суду, не надходило, як і заяви про розгляд справи за її відсутності, що свідчить про втрату інтересу сторони позивача до заявленого позову.

При цьому суд приймає до уваги обов`язковість явки сторони позивача у судове засідання для надання пояснень по суті заявлених вимог у судовому засіданні, вирішення питання про виклик та допит свідка, тощо, про що зазначено в ухвалах суду від 23 вересня 2024 року та 30 жовтня 2024 року та подання представником позивача 17 жовтня 2024 року заяви про залишення позову без розгляду, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 6903/1116/20 (провадження № 61-3487св23) зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Керуючись статтею 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленої органом опіки та опікування, що діє в інтересах та на захист малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02 грудня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко