Ухвала

від 02.12.2024 по справі 638/8383/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8383/23

Провадження № 1-кс/638/3736/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисудових засіданьДзержинського районногосуду м.Харкова клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022221070000878від 25.10.2022року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Борова Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, осіб на утриманні не має, із вищою освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова за погодженням з прокурором з клопотанням щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що відділенням №1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221070000878 від 25.10.2022 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не раніше 11 квітня та не пізніше 14 квітня 2022 року військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії спільно з представниками так званих «днр» здійснили тимчасову окупацію АДРЕСА_2 з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами. В період часу приблизно з 25.04.2022 року по 29.10.2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 року повномаштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення територій, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт.Борова Ізюмського району Харківської області, діючи умисно, протиправно, достеменно знаючи, що співробітники СПД №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо його життєдіяльності, а окупаційні війська є незаконними і проводять свою діяльність на території України всупереч норм чинного законодавства України та міжнародних договорів при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, під час воєнного стану, маючи злочинний умисел на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно зайняв посаду «оперуповноваженого» новоствореного правоохоронного органу «народної поліції», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме займався прийняттям заяв від мешканців населеного пункту, здійснював «розслідування» злочинів, складав доповідні записки на ім`я «Начальника Борівського відділу поліції Ізюмського району Харківської області», здійснював патрулювання території обслуговування смт.Борова Ізюмського району Харківської області, закликав місцевих мешканців «працевлаштовуватись» у новостворений правоохоронний орган «народну поліцію», здійснював охорону адміністративної будівлі. Вказані обов`язки здійснював у період часу з 09:00 год. до 18:00 год., здійснював патрулювання смт.Борова, відбирав пояснення у місцевих жителів.

09.12.2022 року ОСОБА_5 заочно повідомлено про підозру за ч.7 ст.111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Постановою керівника Ізюмської окружної прокуратури міста Харкова від 28.10.2024 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.

08.11.2024 року надано доручення про виконання вимог ст.290 КПК України, однак станом на момент подачі клопотання підозрюваний та його захисник з матеріалами досудового розслідування не ознайомились.

Слідчий зазначає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що вказує на підвищену суспільну небезпеку як самого діяння та і особи підозрюваного.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

При цьому слідчий зазначає, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5. ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, застави, особистої поруки фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали внесене клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість ризиків. Захисник просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя,розглянувши клопотання,заслухавши думкусторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного.

Встановлено, що слідчим відділенням №1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022221070000878 від 25.10.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022221070000878 вбачається, що 24.10.2022 року о 19:28 надійшов рапорт співробітника до РУ про те, що 24.10.2022 року о 19:27 за адресою АДРЕСА_3 в ході відпрацювання деокупованої території обслуговування СПД №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, а саме території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області було встановлено, що ОСОБА_5 займався колабораційною діяльністю під час окупації території громади військовими, а саме працював у створеному окупаційною владою правоохоронному органі. Відповідно до повідомлення Куп`янського РВ УСБУ в Харківській області №70/23-158 (вх.№6/936) в ході проведення контррозвідувальних заходів встановлено гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час окупації збройними силами рф смт.Шевченкове Харківської області, у період з травня 2022 року по вересень 2022 року добровільно зайняв посаду в окупаційній адміністрації держави- агресора, а саме посаду «оперуполномоченого управления внутренних дел ВГА Харьковской области».

09.12.2022 року слідчим складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке погоджено начальником Борівського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, яке 09.12.2022 року вручено ОСОБА_5 для передачі підозрюваному.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.7ст.111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.09.2024 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02.11.2024 року, строк дії якого продовжено до 05.12.2024 року.

Постановою керівника Ізюмської окружної прокуратури міста Харкова від 28.10.2024 року строк досудового розслідування продовжено до 05.12.2024 року.

08.11.2024 року надано доручення про виконання вимог ст.290 КПК України, однак станом на момент подачі клопотання підозрюваний та його захисник з матеріалами досудового розслідування не ознайомились.

Ухвалою слідчого судді від 02.12.2024 року встановлено строк стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених уст. 184 КПК України, повинно мітити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При визначенніпитання доцільностіпродовження триманняпідозрюваного ОСОБА_5 під вартою,суд оцінюєсукупність обставин,передбачених ст.178КПК України,а самете,що останнійпідозрюється увчиненні особливотяжкого злочину,не працевлаштований, не одружений, осіб на утриманні немає, що свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором для забезпечення належної поведінки, має задовільний стан здоров`я, не є особою з інвалідністю.

З моменту взяття підозрюваного під варту не змінилися обставини, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років,а отжеочікування можливогосуворого покараннямає значенняпід часоцінки ризикупереховування відорганів досудовогорозслідування тасуду.Зазначена обставинана першихетапах притягненняособи докримінальної відповідальностісама пособі можебути мотивомта підставоюпереховуватися відорганів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 ..

При цьому, слідчий суддя також враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання суду, останній може зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження існування ризику передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,а саме що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Також суд вважає, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити вчинення кримінальних правопорушень, а отже вважає встановленим також продовження існування ризиків, передбачених п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Отже встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати та виправдовують подальше тримання особи під вартою.

З огляду на характер інкримінованого злочину та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, даних про особу підозрюваного домашній арешт чи інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування не завершене до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчі дії не виконані в повному обсязі.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому слід зазначити, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертоюцієї статті.

Разом із цим, згідно з абз. 4 ч. 4 ст.183 КПК Українипід час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1,258-258-5,260, 261, 437-442 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене, керуючись ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, суд вважає за необхідне не визначати розмір заставипри продовженні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 30 січня 2025 року без визначення розміру застави.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо доХарківського апеляційногосуду протягомп`яти днівз дняїї оголошення,а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1