Ухвала

від 27.11.2024 по справі 522/5707/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

27.11.2024

Справа №522/5707/24

Провадження №1-кп/522/2577/24

УХВАЛА

Іменем України

27 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160240001094 від 24.06.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст. 28 ч.2, ст.366 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2, ст.366, ч.3 ст.209 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст. 28 ч.2, ст.366, ч.3 ст.209 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України,

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ,

учасники процесу:

прокурор - ОСОБА_7 ,

захисники - адвокат ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 ,

обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160240001094 від 24.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст. 28 ч.2, ст.366 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2, ст.366, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_5 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст. 28 ч.2, ст.366, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8 478 400 гривень. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених у складі організованої злочинної групи і відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч.1 п.п. 1, 2, 3, 4, 5 КПК України. Так ОСОБА_3 може переховуватися від суду; спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, штучно створити документи, речі, які будуть перешкоджати суду для встановлення істини у справі; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваний у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього, як на обвинуваченого у кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності, зокрема щодо підробки нових документів, тиску, підкупу свідків, обвинувачених, інших учасників провадження.

Захисник ОСОБА_10 направила на адресу суду заперечення на клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , згідно якого просила суд обрати ОСОБА_3 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та наголосила, що вважає визначену суму застави непомірною.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, наголосив, що сума застави, заявлена прокурором, є непомірною і апеляційним судом її було зменшено.

Захисники ОСОБА_8 підтримав позицію захисника ОСОБА_9 .

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.11.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою строком до 29.11.2024 року та визначено розмір застави у розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить що становить 7 872 800 гривень.

Відповідно до статті 315 ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Суд вважає необхідним зазначити, що ризики щодо обвинуваченого, які були обґрунтовані в минулих ухвалах суду, продовжують існувати й надалі.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується, в тому числі, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкимзлочином, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, він може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, зокрема щодо підробки документів, оскільки інкриміновані обвинуваченому правопорушення були вчинені, в тому числі, шляхом підробки документів з метою досягнення злочинного результату. Вказаний ризик підтверджується і кількістю епізодів, які інкримінуються обвинуваченому, а також тією обставиною, що відповідно до обвинувального акту, обвинувачений виступав організатором протиправних дій.

Суд звертає увагу та те, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п. 2, 3, 4 КПК України, суд не вважає слушними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з високою ймовірністю стосовно ОСОБА_3 продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 5 КПК України, а саме: обвинувачений можепереховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення,тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей та інші.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 має постійне місце роботи, є депутатом Одеської обласної ради, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. На думку суду, існування вказаних соціальних факторів не є достатньою підставою для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд не вважає слушними посилання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисникана можливість обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою з огляду на тяжкість скоєних злочинів. При цьому, у світлі інкримінованих обставин справи, суд не вважає вказані обвинуваченим та стороною захисту доводи настільки переконливими, що вони могли б знизити встановлені ризики до маловірогідних чи до їх виключення.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п.п. 1, 5 КПК України.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

При цьому, продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначаючи розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, суд керується положеннями статті 182 ч.4 КПК України та рішенням ЄСПЛ у справі «Мантурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року встановлено, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі». Таким чином, гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а явку обвинуваченого на судове засідання.

Так, суд враховує особу обвинуваченого, характер кримінальних порушень в яких він звинувачується, зокрема корисливий характер вчинених кримінальних правопорушень, розмір спричинених державі й територіальній громаді збитків та вважає можливим зменшити розмір застави до 2550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 721 400 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 182, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст. 28 ч.2, ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 січня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 721 400 (сім мільйонів сімсот двадцять одна тисяча чотириста) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого справа №522/5707/24, провадження по справі №1-кп/522/2577/24.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці, обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі Апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1