Ухвала

від 27.11.2024 по справі 824/84/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 824/95/23

провадження № 61-14484 ав 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Пан кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі №0705-23/02 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пан кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у третейській справі № 0705-23/02 стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан кредит» (далі - ТОВ «Пан кредит») заборгованість за кредитним договором № КД-0009/08-21/3010 від 26 серпня 2021 року в розмірі 228 234,15 грн, частково нарахований штраф за неналежне виконання умов Договору іпотеки від 26 серпня 2021 року у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме 90 000,00 грн та понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30 150,00 грн.

2. Київський апеляційний суд ухвалою від 14 вересня 2023 року заяву ТОВ «Пан кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року задовольнив. Видав виконавчий лист на примусове виконання рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року, ухваленого у складі судді Морозова О. В., про: стягнення з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № КД-0009/08-21/3010 від 26 серпня 2021 року в розмірі 228 234,15 грн, стягнення з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН КРЕДИТ» частково нарахований штраф за неналежне виконання умов Договору іпотеки посвідченого 26 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 8203 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 90 000,00 грн, стягнення з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН КРЕДИТ» понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30 150,00 грн, стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН КРЕДИТ» сплачений судовий збір в сумі 1 342,00 грн.

3. У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Пан кредит» про видачу виконавчого листа.

4. Оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушував питання про поновлення такого строку.

5. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на апеляційне оскарження заявник вказував на те, що він не приймав участі у розгляді справи судом першої інстанції, а ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року було отримано ним 22 червня 2024 року.

5.1.Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2024 року поновив йому строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року.

6. Верховним Судом ухвалою від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання нової заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 824/95/23 та надання відповідних доказів поважності причин його пропуску, а також для надання Верховному Суду нової квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.

7. Зокрема, Верховний Суд в ухвалі від 06 листопада 2024 року зазначив, що Верховний Суд ухвалою від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року визнав неподаною та повернув заявнику. Також Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2024 року дійсно поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, проте, разом із цим повернув ОСОБА_1 його апеляційну скаргу.

7.1.Копія ухвали Верховного Суду від 12 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги була отримана ОСОБА_1 31 липня 2024 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

7.2.Повторно апеляційна скарга подана заявником до Верховного Суду 30 жовтня 2024 року, тобто через 91 день.

7.3.Заявник дійсно відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) має право на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, але це не означає наявності у особи безумовного права повторно оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов`язку поновити такий строк у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин.

7.4.Таким чином, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не наведені обставини, що перешкоджали повторно звернутися до Верховного Суду із апеляційною скаргою в найкоротші строки.

8. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду нову заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року. Нової квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн заявник не надав.

9. В новій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , як на підставу для поновлення такого строку вказує на те, що в квітні 2022 року він виїхав з міста Києва до міста Тернополя разом із родиною.

10. Розглянувши зазначені доводи Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку для апеляційного оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

11. Статтею 2 ЦПК України, який, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

12. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 7, 8, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

13. За приписами статті 43 ЦПК України учасники справи мають як право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках так і обов`язок виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

14. Частина перша статті 44 ЦПК України також вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

15. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

16. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

17. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

18. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

19. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України»).

20. Поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

21. Також безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є і порушенням вимог статті 6 Конвенцію щодо справедливого судового розгляду.

22. Тобто метою встановлених ЦПК України процесуальних строків є дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

23. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

24. Тобто підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

25. Та підстава, що ОСОБА_1 в квітні 2022 року виїхав до міста Тернополя, не свідчити про поважність пропуску ним строку на повторне звернення з апеляційною скаргою, враховуючи те, що ним була отримана відповідна ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги, а іншим свої доводи заявник не обґрунтовує.

26. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, а також не надано нової квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 185, 354, 358, 381 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Пан кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі №0705-23/02 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пан кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки.

2. Копію ухвали та додані до апеляційної скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров