Постанова

від 25.06.2024 по справі 295/13685/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/13685/21 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/13685/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним та скасування обтяження нерухомого майна, за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_2 -адвоката ЛяшенкоРужени Вікторівни, на рішення Богунського районногосуду м.Житомира від 26 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Семенцової Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні2021року позивачказвернулася досуду зданим позовом,в якому зазначила, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20 березня 2020 року у справі № 295/10751/15-ц за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , встановлено факт проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнано земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005 та квартиру АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 .

Визнано за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 26,6 кв. м, загальною площею 184,40 кв. м, що складається з 2-ох жилих кімнат та службових приміщень, а також на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004 та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0757 га, кадастровий номер 18101363000:08:0240005, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що під час розгляду цієї справи їй стало відомо про те, що 8 січня 2014 року відповідачі уклали між собою договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 передав у позику ОСОБА_2 1000000 грн та з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за договором ОСОБА_2 передав за договором іпотеки від 8 січня 2014 року ОСОБА_3 в іпотеку вищевказане нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 . У реєстр були внесені відомості про накладення відповідних обтяжень на майно. При цьому згоди на передачу майна в іпотеку вона не надавала, а договір іпотеки був укладений для уникнення поділу спільного майна та спрямований на позбавлення її права на спірне майно. Чинність договору іпотеки та наявність зареєстрованих обтяжень перешкоджає їй зареєструвати своє право власності на майно та порушує її права, як співвласника на вільне володіння своєю часткою майна.

Таким чином, просила суд визнати недійсним договір іпотеки, укладений 8 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою забезпечення зобов`язань за нотаріально посвідченим договором позики від 8 січня 2014 року; скасувати обтяження/заборони, рішення (та відповідні записи) про реєстрацію обтяжень/заборон, накладені на підставі договору іпотеки, укладеного 8 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою забезпечення зобов`язань за нотаріально посвідченим договором позики від 08.01.2014 року, а саме:

- заборону відчуження квартири АДРЕСА_4 (зареєстровано за № 2, номер запису про обтяження: 4183028, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 17:42:44, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9761798 від 8 січня 2014 року 17:45:30, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183270, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:10:21, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762459 від 8 січня 2014 року 18:12:15);

- заборону відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано за № 3, номер запису про обтяження: 4183397, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:31:09, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762795 від 8 січня 2014 року 18:34:09, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183489, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:44:05, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762958 від 8 січня 2014 року 18:47:54);

- заборону відчуження земельної ділянки площею 0,0757 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано за № 4, номер запису про обтяження: 4183573, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:00:46, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763114 від 8 січня 2014 року 19:02:59, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183635, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:14:21, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763223 від 8 січня 2014 року 18:15:05).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 8 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з метою забезпечення зобов`язань за договором позики від 8 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою Є.О., зареєстрований у реєстрі за № 1.

Скасовано обтяження/заборони, рішення про реєстрацію обтяжень/заборон, накладені на підставі договору іпотеки, укладеного 8 січня.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з метою забезпечення зобов`язань за договором позики від 8 січня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою Є.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1:

- заборону відчуження квартири АДРЕСА_4 (зареєстровано за № 2, номер запису про обтяження: 4183028, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 17:42:44, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9761798 від 8 січня 2014 року 17:45:30, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183270, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:10:21, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762459 від 8 січня 2014 року 18:12:15);

- заборону відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано за № 3, номер запису про обтяження: 4183397, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:31:09, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762795 від 8 січня 2014 року 18:34:09, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183489, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:44:05, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762958 від 8 січня.2014 року 18:47:54);

- заборону відчуження земельної ділянки площею 0,0757 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано за № 4, номер запису про обтяження: 4183573, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:00:46, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763114 від 8 січня.2014 року 19:02:59, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183635, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:14:21, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763223 від 8 січня 2014 року 18:15:05).

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ляшенко Р.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що на час укладення спірного правочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були подружжям та ОСОБА_2 був одноосібним власником предмета іпотеки за вказаним договором, у зв`язку з чим згода іншого з подружжя не була потрібна. Таким чином, оскаржуваний правочин жодним чином не порушував права та інтереси позивачки. Натомість, спільне проживання сторін було встановлено лише рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2020 року, а оспорюваний правочин укладено ще 8 січня 2014 року. На момент укладення вказаного договору відповідачі діяли добросовісно. ОСОБА_3 не був жодним чином обізнаний про те, що ОСОБА_2 проживав з кимось без укладення шлюбу, тому вважав його єдиним власником іпотечного майна. Жодного спору щодо вказаного майна на час укладання правочину не існувало, а статус спільного сумісного майна воно набуло лише в результаті розгляду справи № 295/10751/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 , яку було подано через 1,5 року після укладання оспорюваного правочину.

Вважає, що визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину. У випадку відсутності такого порушення у позові має бути відмовлено. Якщо позивачка дійсно проживала із ОСОБА_2 , мала з ним спільний бюджет та вела спільне господарство, вона мала б бути обізнаною про укладення останнім відповідних договорів. Крім того, позивачкою зовсім не оспорюється факт укладення основного зобов`язання , а саме договору позики від 8 січня 2014 року, з метою забезпечення виконання якого і було укладено договір іпотеки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Арапов О.О., зазначив, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про задоволення позову, й вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається, у чому саме полягає порушення прав позивачки.

Вважає, що у разі спільного проживання із ОСОБА_2 , позивачка мала бути достеменно обізнана з тим, що він уклав договір позики та передав в іпотеку вказане майно. Кошти за договором позики були використані на власні потреби та цей договір позивачкою не оспорювався.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20 березня 2020 року, яке набрало законної сили 19 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та вселення задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2004 року по 6 травня 2015 року.

Визнано спільною сумісною власністю сторін наступне майно: земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005 та квартиру АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 ; 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0757 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005.

Вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_4 , а також зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_4 , й надати ключі від квартири за вказаною адресою.

Постановою Верховного суду від 9 серпня 2021 року рішення Богунського районного суду міста Житомира від 20 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року залишено без змін.

В судовому засіданні також встановлено, що 8 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 у позику 1000000 грн, зі сплатою 1 % річних від суми позики, терміном до 8 лютого 2014 року (Т.1, а. с. 58).

З метою забезпечення виконання позичальником умов договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 8 січня 2014 року був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою С.О., та зареєстрований в реєстрі за № 1, відповідно до якого іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку, площею 0,0757 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005 (Т.1, а. а.с. 59-63).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 8 січня 2014 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою С.О. зареєстровано заборону відчуження квартири АДРЕСА_4 , номер запису про обтяження: 4183028, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 17:42:44, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9761798 від 8 січня 2014 року 17:45:30, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183270, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:10:21, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762459 від 8 січня 2014 року 18:12:15 (Т.1, а. а. с. 64, 65).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 8 січня 2014 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою С.О. зареєстровано заборону відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за № 3, номер запису про обтяження: 4183397, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:31:09, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762795 від 8 січня 2014 року 18:34:09, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183489, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 18:44:05, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9762958 від 8 січня 2014 року 18:47:54 (Т.1, а. а. с. 68, 69).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 8 січня 2014 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою С.О. зареєстровано заборону відчуження земельної ділянки площею 0,0757 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано за № 4, номер запису про обтяження: 4183573, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:00:46, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763114 від 8 січня 2014 року 19:02:59, вид обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 4183635, дата та час державної реєстрації: 8 січня 2014 року 19:14:21, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9763223 від 8 січня 2014 року 18:15:05 (Т.1, а. а. с. 72, 73).

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 27 жовтня 2015 року в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором позики звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку, площею 0,0757 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий 1810136300:08:024:0005.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2015 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року та передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 4 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що майно, яке є предметом договору іпотеки, є спільним сумісним майном позивачки та ОСОБА_2 . УразовськаТ.П. не надавала нотаріальну згоду на передачу вказаного майна в іпотеку. Відсутність такої згоди вказує на недобросовісність поведінки відповідачів, які при укладенні вказаного правочину мали усвідомлювати необхідність надання такої згоди позивачкою.

Суд також вказав, що до спірних правовідносин позовна даність не застосовуються, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений доти, доки існує порушення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном згідно із частиною першою статті 319 ЦК України. Однак, розпорядження об`єктом спільної власності ( часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників не вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена ( частина перша та друга статті 369 ЦК України).

Частиною третьою статті 65 СК України визначено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним зі співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника в разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (частина четверта статті 369 ЦК України).

Підставою для визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, набутим під час шлюбу, є не лише відсутність згоди іншого з подружжя на його вчинення, але й недобросовісність набувача.

Як свідчать матеріали справи, позивачка не надавала ОСОБА_2 згоди на передачу спірного майна в іпотеку. ОСОБА_3 є недобросовісним набувачем, оскільки знав та міг знати про те, що вказане майно має статус спільного сумісного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц зазначено, що встановлення судом обставин, які свідчать про проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, саме по собі не впливає на дійсність договору, який був укладений як до, так і після набрання законної сили таким судовим рішенням, але від наявності таких обставин на момент укладення договору може залежати вирішення спору про недійсність договору.

Протилежне тлумачення ставитиме під сумнів передбачувані правила цивільного обороту. На відміну від можливості перевірки факту перебування особи у шлюбі на момент вчинення правочину з огляду на державну реєстрацію шлюбу як акта цивільного стану з видачею відповідних документів та внесенням інформації, зокрема, до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, судове рішення, у якому встановлюється факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, може й не бути ухваленим взагалі.

Отже, факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю не пов`язаний з набранням законної сили рішенням суду, у якому встановлені відповідні обставини, а існує об`єктивно. Встановлення належності майна на праві спільної сумісної власності також не пов`язане з набранням законної сили рішенням суду, оскільки таке право виникає в силу закону, а не внаслідок ухвалення судового рішення.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що сама по собі відсутність письмової згоди одного з подружжя на відчуження спільного сумісного майна не є достатньою підставою для визнання відповідного правочину недійсним. Необхідно, щоб той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та кінцевий набувач контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, щоб кінцевий набувач знав чи за обставинами справи не міг не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто уклав договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Як свідчать матеріали справи, між позивачкою та ОСОБА_2 існували численні судові спори щодо вказаного нерухомого майна.

Колегія суддів враховує ту обставину, що відносини між ними були пов`язані з веденням ними спільного господарства та наявністю спільного бюджету. Відтак, кінцевий набувач ОСОБА_3 , не міг не знати про те, що на передане в іпотеку майно поширюється режим спільної сумісної власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_2 -адвоката ЛяшенкоРужени Вікторівни,залишити беззадоволення,а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: