Ухвала

від 02.12.2024 по справі 160/25480/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 грудня 2024 р.Справа №160/25480/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у справі №160/25480/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 43340534) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ (далі позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/22268/0242/ТД-ФС від 21 серпня 2024 року, винесену Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, відповідно до якої за порушення законодавства про працю на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ» накладено штраф у розмірі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень 00 коп.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність постанови відповідача від 21.08.2024 року.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25480/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25480/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

28 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про забезпечення позову, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що спірна постанова є виконавчим документом, який вже пред`явлено до примусового виконання, розпочато виконавче провадження. З цих підстав позивач просить зупинити стягнення на підставі спірної постанови.

Згідно ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Частиною 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача. Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із наведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №640/16003/22.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23.

В даній справі позивач зазначає, що спірна постанова пред`явлена до примусового виконання.

Подібне питання було предметом розгляду Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 01.06.2022 року у справі №380/4273/21, за результатом якого сформовано наступний правовий висновок:

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо.

Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

По-перше, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №76610418 від 22.11.2024 року виконавчим документом є постанова від 21.08.2024 року №ПС/ДН/22268/ТД-ФС, видана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення штрафу на суму 480000,00 грн.

Водночас, предметом оскарження є постанова від 21.08.2024 року №ПС/ДН/22268/0242/ТД-ФС.

Отже, з матеріалів справи та наявних в ній доказів не вбачається, що виконавчим документом у виконавчому провадженні №76610418 є саме той правовий акт, який є предметом оскарження в цій справі.

По-друге, позивачем повторно не надано жодних доказів для оцінки суми штрафу в аспекті майнового стану позивача.

Отже, в цій справі обидва критерії, перевірку яких належить здійснювати для вжиття заходів забезпечення позову, не дотримані для цілей забезпечення позову: докази пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання відсутні, докази на підтвердження майнового стану позивача відсутні.

Змістовно подібне правозастосування здійснено і Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.05.2021 року у справі №160/17139/20.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову, відсутні, в зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

В зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ» про забезпечення позову у справі №160/25480/24 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко