Рішення

від 17.12.2024 по справі 160/25480/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокуСправа №160/25480/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25480/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 43340534) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 21.08.2024 року №ПС/ДН/22268/0242/ТД-ФС.

10 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про відшкодування судових витрат, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». До заяви додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25480/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

16 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які надійшли в системі «Електронний Суд». Відповідач згадує критерії відшкодування таких витрат, а також наводить прецеденти Європейського суду з прав людини щодо відшкодування витрат в Європейському суду з прав людини.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності такого клопотання чи будь-яких заперечень іншої сторони у справі.

Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.

Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

1) Договір про надання правових (юридичних) послуг від 20.90.2024 року №20/09/24 (далі Договір);

2) Замовлення на надання правових (юридичних) послуг від 20.09.2024 року №1 (далі Додаток);

3) Рахунок на оплату від 20.09.2024 року №2009/2024 (далі Рахунок);

4) Акт здачі-прийняття наданих послуг від 11.11.2024 року №11112024/1/Акт (далі Акт);

Згідно п. 1.1., 1.2. Договору послуги надаються згідно замовлень.

За п. 3.1. Здача-приймання послуг оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору вартість послуг визначається в замовленнях, а оплата здійснюється в порядку, визначеному в замовленні, відповідно до виставленого рахунку.

Замовленням погоджено надання послуг щодо оскарження постанови відповідача, яка скасована рішенням суду в цій справі, з фіксованою вартістю 20000,00 грн. Ця вартість включає в себе:

1) правовий аналіз документів;

2) підготовка та подання позовної заяви до суду з засвідченими додатками;

3) супроводження розгляду справи у суді із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів без обмежень у кількості;

4) підготовка та подання відповіді на відзив;

5) отримання ухвал та рішення суду;

6) отримання виконавчих листів та рішення суду з відміткою про набрання законної сили.

За п. 2.3. вартість послуг сплачується протягом 5 днів після набрання рішенням суду законної сили, а згідно п. 2.4. Акт здачі-прийняття складається після подання всіх заяв по суті справи протягом 20 днів.

20 вересня 2024 року позивачу виставлено Рахунок на оплату правової допомоги згідно Договору та Замовлення на суму 20000,00 грн.

Актом погоджено здачу-прийняття послуг згідно Договору та Замовлення на суму 20000,00 грн.

Суд визнає належними докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а такі витрати пов`язаними з розглядом справи. Водночас, суд не визнає такі витрати обґрунтованими та пропорційними до предмета спору.

Щодо критеріїв згідно ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України суд, зважаючи на вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, зазначає, що відповідач не навів жодних змістовних заперечень проти заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, обмежившись формальним цитуванням норм права та правових позицій. В т.ч. відсутні як контррозрахунки щодо ринковості заявлених сум, так і відповідні докази.

Отже, суд переходить до застосування критеріїв згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в суму 20000,00 вже включені дії, які наразі не надані та в цілому не входять до складу судових витрат, які відшкодовуються за результатом розгляду справи, оскільки мають місце вже після такого розгляду (отримання процесуальних документів).

Отже, частина заявленої суми не є пов`язаною з розглядом справи.

Розмір заявлених витрат є частково обґрунтованим та частково пропорційним до предмета спору, при цьому доводів значення справи для сторони або публічного інтересу позивачем не наведено, в т.ч. відсутні обґрунтування можливості, наприклад, припинення господарської діяльності позивача в залежності від результатів судового розгляду та ін. Водночас, до відшкодування заявлено розмір витрат на адвоката, який складає близько 4,17% від ціни позову, що є пропорційним.

Обставини згідно п. 3, 4 ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також в цій справі адвокатом подано позов та відзив. Суд, з`ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини не є суттєво поширеними, однак за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале правове регулювання таких правовідносин.

Зважаючи на вказане, суд констатує наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20000,00 грн до 10000,00 грн за критеріями обґрунтованості та пропорційності.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення та часткового відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25480/24 - задовольнити частково.

Ухвалити у справі №160/25480/24 додаткове рішення.

Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 44729283) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 43340534) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко