ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у роз`ясненні судового рішення
28 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 807/2322/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ващиліна Р.О., суддів Дору Ю.Ю., Плеханової З.Б.
при секретарі судового засідання Павловій О.В.
за участю:
позивача - не з`явився,
представника відповідача 2 - Гончарук В.В.,
представника відповідача 4 - Пронь Д.С.,
представники відповідача 1, 3 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної служби України з питань праці про роз`яснення ухвали суду в адміністративній справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 №262-К "Про звільнення ОСОБА_1 "; 2) поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та зобов`язати відповідача внести до його трудової книжки запис, що відповідає прийнятому судом рішенню; 3) стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці або їх правонаступників на користь ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням індексації нарахованої суми за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 визнано поданий Державною службою України з питань праці звіт таким, що не підтверджує належне виконання рішення суду у справі №807/2322/15. Встановлено Державній службі України з питань праці новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №807/2322/15, а саме: 30 днів з дати отримання цієї ухвали. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази внесення відомостей про поновлення ОСОБА_1 на роботі до його трудової книжки або вчинення дій щодо внесення такого запису. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази вчинення дій щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024.
20 листопада 2024 року Державна служба України з питань праці подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву, в якій просила роз`яснити ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, а саме: які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Державна служба України з питань праці щодо вчинення дій, направлених на забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем, внесення відповідного запису до трудової книжки, враховуючи те, що вона є суб`єктом призначення (звільнення), а не роботодавцем позивача, а роботодавець станом на момент поновлення позивача на посаді перебуває в процесі припинення, функції з керівництва Управління віднесені до повноважень голови ліквідаційної комісії Управління та відсутності приміщення у власності.
25 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" клопотання про відмову в роз`ясненні ухвали суду від 22.10.2024, в якій наголосив на тому, що Держпраці вже зверталося з відповідною заявою щодо роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 (за наслідками якої прийнято ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024). За результатами розгляду такого клопотання суд апеляційної інстанції відмовив у роз`ясненні судового рішення за відсутності обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення.
Позивач в судове засідання 28 листопада 2024 року не з`явився, однак надіслав на електронну пошту суду листа, в якому повідомив про неможливість участі у такому з огляду на відсутність електропостачання. З огляду на що просив вирішити питання проведення судового засідання без його участі.
Представник відповідача 2 у судовому засідання заявлене клопотання підтримала.
Представник відповідача 4 у засіданні суду заявлене клопотання про роз`яснення судової рішення підтримав з наведених у ньому мотивів.
Відповідачі 1 та 3 явку своїх уповноважених представників у судове засідання 28 листопада 2024 року не забезпечили, про причини неприбуття таких не повідомили, хоча була належним чином проінформовані про дату та час судового розгляду.
Розглянувши подану Державною службою України з питань праці заяву, суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
П. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 р. №7 передбачено, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Отже, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Поряд з цим, роз`яснюючи рішення, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
У поданій до суду заяві про роз`яснення судового рішення відповідач ставить питання про те, які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Держпраці щодо вчинення дій, направлених на забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем, внесення відповідного запису до трудової книжки, враховуючи те, що вона є суб`єктом призначення (звільнення), а не роботодавцем позивача, а роботодавець станом на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді перебуває в процесі припинення, функції з керівництва Управління віднесені до повноважень голови ліквідаційної комісії Управління.
З цього приводу суд зазначає, що у поданій заяві про роз`яснення ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 не наведено жодних обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, а з мотивувальної та резолютивної частин ухвали від 22.10.2024 вбачається, що така є чіткою і зрозумілою, не передбачає двозначного трактування, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує.
Така ухвала прийнята на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, якою визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та зобов`язано Державну служби України з питань праці вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при поновленні ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року № 262-К.
Отже, приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме бездіяльність Державної служби України з питань праці була причиною порушення трудових прав ОСОБА_1 , а тому саме такий суб`єкт владних повноважень зобов`язаний забезпечити їх поновлення. Зокрема, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року зазначено, що поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що, виходячи зі змісту трудового договору та порядку його укладення, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.
При цьому суд враховує, що питання роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року вже вирішувалося в суді апеляційної інстанції вході розгляду поданого Державною службою України з питань праці клопотання. Так, зокрема, в поданій заяві відповідач просив роз`яснити, які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Держпраці щодо допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці Закарпатській області, враховуючи, що вона є суб`єктом призначення (звільнення), а не роботодавцем позивача, а роботодавець, станом на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді, перебуває в процесі припинення, функції з керівництва Управління віднесені до повноважень голови ліквідаційної комісії Управління.
В ухвалі від 30.09.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що Державній службі України з питань праці на виконання вимог постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року необхідно подати до Закарпатського окружного адміністративного суду докази вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, які встановлені судом апеляційної інстанції, а не звертатися із заявою про роз`яснення судового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подаючи заяву про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції, відповідач по суті ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили і підлягає обов`язковому виконанню.
Обставини, якими відповідач обґрунтовує необхідність роз`яснення судового рішення та зумовили подання Державною службою України з питань праці до Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання від 20.11.2024 та аналогічного клопотання до суду апеляційної інстанції, не змінилися. Тому, на думку суду, подання такого є спробою заявника ухилитися від своєчасного виконання судового рішення та подання звіту.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок та підстави роз`яснення судового рішення, крізь призму заявлених відповідачем мотивів поданої заяви, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви Державної служби України з питань праці про роз`яснення ухвали суду в адміністративній справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2024 року.
Головуючий суддя Судді Р.О. Ващилін Ю.Ю. Дору З.Б. Плеханова
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123438943 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про роз’яснення судового рішення |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Ващилін Р.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні