Ухвала

від 23.12.2024 по справі 807/2322/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДД

У Х В А Л А

23 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 807/2322/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ващиліна Р.О., суддів Дору Ю.Ю., Плеханової З.Б.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю:

позивача не з`явився,

представника відповідача 2 - Гончарук В.В.,

представника відповідача 4 - Пронь Д.С.,

представники відповідача 1, 3 - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт Державної служби України з питань праці про виконання судового рішення в адміністративній справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 №262-К «Про звільнення ОСОБА_1 »; 2) поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та зобов`язати відповідача внести до його трудової книжки запис, що відповідає прийнятому судом рішенню; 3) стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці або їх правонаступників на користь ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням індексації нарахованої суми за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 року за №262-К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року. Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 змінено в частині мотивів. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалено в цій частині нове рішення. Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов`язано Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 807/2322/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 , Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області задоволено частково. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов`язання Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В цій частині ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К.

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудової функції начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалити по даному факту передбачене законом рішення.

Подану заяву аргументував тим, що 02 квітня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було закінчено виконавче провадження за виконавчим листом Закарпатського окружного адміністративного суду №807/2322/15/2021 з мотивів виконання рішення суду боржником. На підтвердження вказаного Державна служба України з питань праці надала наказ від 28.03.2024, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області. Поряд з цим, територіальний підрозділ органу Держпраці України активно створює перепони для не допуску його до роботи шляхом не виділення йому робочого місця та не визначення його посадових обов`язків. Більше того, з 09 квітня 2024 року Голова комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області видав наказ, відповідно до якого позивача було визнано таким, що перебуває у простої.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, було відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі №807/2322/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області. Зобов`язано Державну служби України з питань праці вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при поновленні ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К. Встановлено Державній службі України з питань праці десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що при поновленні працівника на роботі роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. Водночас, поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що, виходячи зі змісту трудового договору та порядку його укладення, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату. Отже, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 15 липня 2024 року представник Державної служби України з питань праці подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву про виконання ухвали суду, в якій повідомив про повне виконання судового рішення, що підтверджується листом-дорученням Держпраці від 13.11.2024 №ЦА-5699/1/6.2.4-24а щодо виконання ухвали суду та листом Управління від 20.11.2024 № ЗК/1/736-ЦА-22 щодо виконання ухвали суду, а також внесеними змінами до наказу Держпраці від 27.11.2024 № 98-КТ, з чим було ознайомлено позивача та Управління. При цьому зазначив, що на сьогодні у Держпраці відсутні відомості щодо вжиття саме позивачем заходів спрямованих на реалізацію, виконання вказаної ухвали Суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 визнано поданий Державною службою України з питань праці звіт таким, що не підтверджує належне виконання рішення суду у справі №807/2322/15. Встановлено Державній службі України з питань праці новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №807/2322/15, а саме: 30 днів з дати отримання цієї ухвали. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази внесення відомостей про поновлення ОСОБА_1 на роботі до його трудової книжки або вчинення дій щодо внесення такого запису. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази вчинення дій щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024.

20 грудня 2024 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву про невиконання ухвали суду від 22.10.2024, а якій повідомив, що його не забезпечено робочим місцем в адміністративній будівлі Управління Держпраці у Закарпатській області за місцем реєстрації юридичної особи. Вважає, що забезпечення працівника робочим місцем/місцем роботи покладено безпосередньо на роботодавця, яким у спірних правовідносинах є Державна служба України з питань праці, а не голова комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погар В.О. З огляду на що зазначає, що видаючи наказ від 27.11.2024 № 98-КТ, Голова Держпраці намагається самоусунутися від виконання покладеного на нього законом та судом обов`язку, що окрім іншого суперечить приписам ст.30 КЗпП України.

Окрім того, позивач просив розглянути звіт Держпраці без його участі.

В судове засідання 23 грудня 2024 року позивач не з`явився.

Представник Державної служби України з питань праці в засіданні суду наголосив на тому, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді виконано. Зокрема, наголосив, що наразі приміщення, де фактично знаходилося Управління Держпраці у Закарпатській області, куди позивача було поновлено, передані в оренду Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці без права передачі об`єктів оренди в користування третім особам. Тому зі змісту укладених правочинів та наявних для передачі Управлінню Держпраці у Закарпатській області приміщень вбачається за можливе запропоновувати ОСОБА_1 місце роботи в м. Луцьк та м. Рівне. З огляду на що позивачу запропоновано з`явитися 18 грудня 2024 року для внесення відповідного запису до його трудової книжки. Незважаючи на це, ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області не з`явився. Окрім того, вважає, що з урахуванням перебування ОСОБА_1 в простої свої трудові функції останній може виконувати з будь-якого робочого місця.

Представник Управління Держпраці у Закарпатській області в судовому засіданні 23 грудня 2024 року також підтвердила факт виконання судового рішення. Окрім того, надала суду копію акту приймання-передачі колишнього приміщення Управління Держпраці у Закарпатській області за адресою: вул. Минайська, буд. 16, Закарпатська область Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Розглянувши звіт Державної служби України з питань праці про виконання рішення суду по справі, судом встановлено наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене положення Конституції України кореспондується з норами ст.ст. 14, 370 КАС України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області. Зобов`язано Державну служби України з питань праці вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при поновленні ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К. Встановлено Державній службі України з питань праці десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 визнано поданий Державною службою України з питань праці звіт таким, що не підтверджує належне виконання рішення суду у справі №807/2322/15. Встановлено Державній службі України з питань праці новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №807/2322/15, а саме: 30 днів з дати отримання цієї ухвали. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази внесення відомостей про поновлення ОСОБА_1 на роботі до його трудової книжки або вчинення дій щодо внесення такого запису. Зобов`язано Державну службу України з питань праці надати докази вчинення дій щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024.

На виконання вищезазначеної ухвали суду Державна служба України з питань праці наказом №98-кт від 27.11.2024 внесла зміни до наказу Держпраці від 28.03.2024 №12-КТ «Про виконання рішення суду» (яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області), якими такий доповнено абзацом другим такого змісту: «Голові комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області В. Погару визначити ОСОБА_1 , начальнику Управління Держпраці у Закарпатській області, робоче місце, трудові функції, які він зобов`язаний виконувати (перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи та забезпечити виконання інших обов`язків, визначених ст. 29 Кодексу законів про працю України».

Окрім того, на виконання зобов`язання Державної служби України з питань праці Комісія з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області запросила ОСОБА_1 з`явитися 19 листопада 2024 року з 14:00 до 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 для внесення запису до його трудової книжки.

Листом №ЗК/1/2939-22 від 16.12.2024 голова Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області повторно запропонував ОСОБА_1 прибути 18 грудня 2024 року з 14:30 год. до 16:30 год. за адресою: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород для ознайомлення з наказом та внесення до трудової книжки запису про поновлення на роботі.

Вказані листи було надіслано на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією та в електронному вигляді на електронну пошту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Однак ОСОБА_1 для внесення відповідного запису до трудової книжки, про необхідність чого неодноразового наголошував у судових засіданнях та поданих до суду клопотаннях, жодного разу не з`явився.

У поданій до суду заяві своє небажання надавати трудову книжку для внесення запису позивач пояснює тим, що такий повинен бути здійснений після реального поновлення на роботі.

Проте суд не може погодитися з такою аргументацією ОСОБА_1 з огляду на те, що чинними законодавчими нормами такий порядок дій роботодавця не передбачено.

Навпаки п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

На думку суду, ОСОБА_1 , як особа, на користь якої ухвалено судове рішення, зобов`язаний проявляти активні дії, спрямовані на забезпечення виконання такого рішення, а не перешкоджати його виконанню. В свою чергу нез`явлення до роботодавця для внесення запису до трудової книжки, всупереч неодноразовим твердження про обов`язковість таких дій відповідачів, розцінюється судом як небажання сприяти виконанню рішення суду.

Оскільки ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 Державну службу України з питань праці, серед іншого, зобов`язано надати докази внесення відомостей про поновлення ОСОБА_1 на роботі до його трудової книжки або вчинення дій щодо внесення такого запису, враховуючи нез`явлення ОСОБА_1 на виклик Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області, суд вважає, що Державна служба України з питань праці надала достатні докази виконання ухвали суду від 22.10.2024 в цій частині.

Стосовно виконання Державною службою України з питань праці зобов`язання надати докази вчинення дій щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024, суд зазначає наступне.

На підставі акту приймання-передачі, затвердженого начальником Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради від 20.03.2023, приміщення за адресою: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, де фактично знаходилося Управління Держпраці у Закарпатській області, куди позивача було поновлено, передано в оренду Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці без права передачі об`єктів оренди в користування третім особам.

Наразі в цьому приміщенні знаходиться структурний підрозділ Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області. Вказаний територіальний орган Державної служби з питань праці є окремою юридичною особою публічного права та правонаступником Управління Держпраці у Закарпатській області не являється. В новостворену установу ОСОБА_1 ні в судовому порядку, ані в порядку переведення працевлаштований не був.

В свою чергу в Управління Держпраці у Закарпатській області у зв`язку з перебуванням в процесі ліквідації своє приміщення відсутнє, про що неодноразово наголошувалось в судових засіданнях.

На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 голова Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області звернувся до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з проханням розглянути можливість надати робоче місце ОСОБА_1 в своїх приміщеннях.

Листом №ЗХ/3.2/1703-ЦА-24 від 13.12.2024 Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило голову Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області, що приміщення Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що знаходяться на території Львівської та Закарпатської областей, перебувають в оренді без права передачі об`єктів оренди в користування третім особам або укладення правочинів, зі змісту яких таке виплаває. Тому вбачається за можливе лише передача частини приміщення, що належить на праві власності управління, яке знаходиться в м. Луцьк, та частини приміщення, яке належить на праві оперативного управління, в м. Рівне.

З огляду на зазначене наказом голови Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області №3-к від 13.12.2024 було внесено зміни до наказу Управління Держпраці у Закарпатській області №1-к від 09.04.2024, доповнивши його п. 3 такого змісту: «Визначити ОСОБА_1 , начальнику Управління Держпраці у Закарпатській області, з 19 грудня 2024 року робоче місце на вибір за адресою: АДРЕСА_2 в або м. Рівне, вул. Лермонтова, 7. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», попередити ОСОБА_1 про зміну з 19.12.2024 року істотних умов праці. Ознайомити ОСОБА_1 з Положенням про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці №84 від 03.08.2024, яким визначено його трудові функції».

Листом №ЗК/1/2939-22 від 16.12.2024 голова Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області повторно запропонував ОСОБА_1 прибути 18 грудня 2024 року з 14:30 год. до 16:30 год. за адресою: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород для ознайомлення з наказом, внесення до трудової книжки запису про поновлення на роботі та подальшого визначення робочого місця. При цьому проінформовано про можливість визначення робочого місця в м. Луцьку або в м. Рівне. З огляду на що запропоновано повідомити про обране розташування робочого місце для підготовки наказу про зміну істотних умов праці.

Вказаний лист було надіслано на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією та в електронному вигляді на електронну пошту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Окрім того, про необхідність прибуття 18 грудня 2024 року за адресою: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород для ознайомлення з наказом, внесення до трудової книжки запису про поновлення на роботі та подальшого визначення робочого місця ОСОБА_1 було повідомлено також засобами телефонного зв`язку, що зафіксовано актом від 17.12.2024.

Проте ОСОБА_1 для врегулювання питань, пов`язаних з поновленням на роботі, у встановлений час не з`явився.

Свою незгоду з виконанням судового рішення у запропонований відповідачами спосіб позивач аргументує тим, що робоче місце повинно бути забезпечено саме в адміністративній будівлі Управління Держпраці у Закарпатській області за зареєстрованою юридичною адресою.

Проте суд не погоджується з таким твердження позивача з огляду на наявні в матеріалах справи відомості щодо відсутності в користуванні Управління Держпраці у Закарпатській області приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Більше того, суд бере до уваги те, що наказом голови Комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області №2-к від 09.04.2024 у зв`язку з припиненням здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах ОСОБА_1 , начальнику Управління Держпраці у Закарпатській області, оголошено простій не з вини працівника з 09 квітня 2024 року. При цьому ОСОБА_1 дозволено не перебувати за місцем роботи до закінчення простою.

Вказаний наказ був оскаржений позивачем у судовому порядку, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №260/3306/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Отже, станом на день подання звіту по справі №807/2232/15 ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває у простої, правомірність якого була підтверджена постановою суду апеляційної інстанції.

В свою чергу під час простою працівник не виконує трудові обов`язки, визначені трудовим договором. Місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що роботодавець вправі визначити робоче місце ОСОБА_1 також з урахуванням наданих Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці пропозицій.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що Державна служба України з питань праці надала належні докази вчинення дій щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024. В свою чергу небажання позивача вчиняти будь-які дії, спрямовані на своє працевлаштування, незважаючи на отримані від роботодавця пропозиції, не може розцінюватися як невиконання судового рішення.

Суд вважає, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, є мірою покарання за невиконання рішення суду у встановлений законодавством або судом строк, тому застосовувати його можливо лише при встановленні судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень та ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної в постанові від 30.04.2020 у справі №804/2076/17, сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Проте в спірних правовідносинах відповідачі вчиняли активні дії, спрямовані на виконання рішення суду у спосіб, встановлений постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 та ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024. Разом з тим, саме ОСОБА_1 ухиляється від забезпечення його виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданий звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №807/2322/15 має бути прийнятий.

При цьому суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов`язком суду. Нормами ст. 382 КАС України не передбачений конкретний строк, протягом якого суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду. З огляду на що суд вважає недоречним посилання позивача на надання Державній службі України з питань праці надмірного, на його думку, строку для подання звіту. Суд зазначає, що вказаний строк був обраний з врахуванням характеру спірних правовідносин з метою надання відповідачу можливості вчинити всі необхідні дії для забезпечення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Державної служби України з питань праці про виконання судового рішення в адміністративній справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Судді Р.О. Ващилін Ю.Ю. Дору З.Б. Плеханова