Постанова

від 19.11.2024 по справі 600/2179/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2179/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

19 листопада 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Кордій Н.Г.,

представника відповідача: Лісової Наргіз Шохрат Кизи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельного кооперативу "Престижний дім - 3" про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельного кооперативу "Престижний дім - 3", в якому (з урахуванням заяви, про збільшення розміру позовних вимог) просив:

- припинити право на виконання будівельних робіт Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Престижний дім-3" на земельних ділянках площею 0.0795 га з кадастровим номером 7324582000:03:001:3796 та площею 0.0795 га з кадастровим номером 7324582000:03:001:3770, наданого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2023 року за № ІУ051230623346;

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола в с. Годилів Великокучурівська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області від 26.06.2023 року за № ІУ051230623346;

- скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878;

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 позов задоволено частково.

Скасовано реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що суд 1-ї інстанції не врахував, що в даній справі, повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації оскаржувала стороння особа, яка не була учасником публічно-правових правовідносин з органом державної влади. Також апелянт посилається на те, що питання оскарження реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації яка не була учасником даних публічно-правових правовідносин у справі №600/2179/24-а повинно було розглядати в рамках цивільного судочинства. Зазначає, що належним відповідачем за вимогою про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є замовник будівництва (особа, на користь якої така декларація зареєстрована)».

В судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та предстанвиків сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, в с. Годилів Великокучурівської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області здійснюється нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чорновола. Будівництво ведеться Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Престижний дім-3" (код ЄДРПОУ 43778696) (далі - ОК ЖБК „Престижний дім-3"), директор - ОСОБА_2 .

Для початку будівельних робіт ОК "ЖБК "Престижний дім-3", 26.06.2023 року подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ - ІУ051230623346, зазначений клас наслідків - СС1.

04.04.2024 року позивач звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою щодо перевірки законності проведення будівельних робіт, в якій просив: (серед іншого) прийняти рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері державного архітектурно - будівельного контролю за об`єктом будівництва, що розташований за адресою : 59053, Чернівецька область, Чернівецький район, Великокучурівська територіальна громада, с. Годилів (станом на 01.01.2021 ), вулиця ЧорноволаВ., 30-32; провести перевірку відповідності будівельних робіт ОК "ЖБК Престижний дім - 3" вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовах, своєчасності, послідовності та якості проведення передбачених нормативно - технічною та проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності в передбачених законодавством випадків паспортів, актів і протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; видати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт ОК "ЖБК Престижний дім - 3"; провести експертну перевірку вихідних даних, проектної документації на будівництво та дозвільної документації щодо будівництва ОК "ЖБК "Престижний дім"; провести перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовується ОК "ЖБК " Престижний дім - 3" під час будівництва; зобов`язати забудовника ОК "ЖБК " Престижний дім - 3" виконати вимоги вимог ДБН України, будівельного, екологічного і природоохоронного законодавства України; провести додаткові оцінки впливу на довкілля та комфорт мешканців вулиці Чорновола В. у селі Годилів Чернівецького району Чернівецької області перед подальшими будівельними роботами. До заявив (окрім іншого) долучались матеріали фото/фіксації об`єкта будівництва.

17.04.2024 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України листом №2284/42/13-24 повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду звернення прийнято Комісією рішення, зі змісту якого вбачається про те, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення відсутні.

Згідно висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 16.04.2024 року стосовно розгляду звернення ОСОБА_1 № Ко/988/08-24 від 04.04.2024 щодо нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення - відсутні. Зокрема, висновок мотивований тим, що звернення не містить відомостей, які б підтверджувались відповідними документами та /або фактами, про наявність реального ризику настання негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

В матеріалах справи наявний лист Державної інспекції архітектури та містобудування України №3197/05/18-24 від 17.06.2024 року, зі змісту якого вбачається про те, що на виконання вимог ухвали суду зупинено дію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола в с. Годилів Великокучурівська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області" від 26.06.2023 року за № ІУ051230623346.

Також в листі зазначається і про те, що в Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про зареєстровану Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 05.01.2024 року за реєстраційним номером ІУ101240105878 щодо об`єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола в с. Годилів Великокучурівська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області".

На виконання вимог ухвали суду ДІАМ надано письмові документи, які слугували підставою для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2023 року № ІУ05123062, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.01.2024 року № ІУ101240105878 на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , зокрема:

- подана замовником заява щодо видачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; проектна документація за реєстраційним номером РD01:3353-6304-4861-6612; - містобудівні умови та обмеження МU01:6815-6942-0751-8072 зміни № 3 від 09.06.2022 за № А2856815694199129462, видані Відділом земельних відносин, архітектури та містобудування Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в статусі "Діючий"; - експертиза проекту за реєстраційним номером ЕХ01:5720-2150-6153-0403 від 15.06.2023 № 2122/23; - технічна інвентаризація від 05.01.2024 за реєстраційним номером ТІ01: 6570-2205-7106-7551; повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2023 за реєстраційним номером ІУ051230623346; - подана замовником заява щодо видачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 05.01.2024 за реєстраційним номером ІУ101240105878.

Згідно експертного звіту щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва встановлено (окрім іншого), що поверховість вказаного будинку становить: 4 наземних 2 підземних, кількість квартир однокімнатних 16, двох/кімнатних 2.

Судом також досліджена декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878, в якій (окрім іншого) міститься інформація, що в збудованому об`єкті наявні 4 наземних 2 підземних поверхи.

Також в матеріалах справи наявні фото (фототаблиці) та матеріали відеофіксації будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 з візуального огляду яких, вбачається про те, що фактично нове будівництво по АДРЕСА_1 становить щонайменше 5 (п`ять) повноцінних. При цьому, в загальній візуалізації щонайменше наявні 7 (сім) наземних поверхів, 2 (два із яких мансардні).

Позивач вважаючи, що дане будівництво здійснюється з грубим порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а проектна документація об`єкта будівництва була свідомо підлаштована для можливості отримання дозвільного документу - а саме подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що характерно для класу наслідків СС1, і не відповідає фактично збудованому об`єкту, звернувсядо суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана декларація про готовність об`єкта до експлуатації у даній справі не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийнята (зареєстрована) відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття (реєстрації), а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

За приписами пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Порядку № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

У силу вимог пункту 11 Порядку №466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з пунктами 17, 18 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності закріплено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Водночас, приписи частини 1 статті 39 Закону № 3038-VI передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне будівництво здійснюється всупереч законодавству у сфері будівництва, зокрема з порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державним будівельним нормам, а також всупереч містобудівним умовам та обмеженням, вимогам законодавства про добросусідство.

Оцінюючи спірні правовідносини щодо скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола в с. Годилів Великокучурівська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області від 05.01.2024 року за №ІУ10124010587, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю наділені повноваженнями здійснювати на об`єктах будівництва перевірку у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом згідно з ч. 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Серед підстав для проведення позапланової перевірки є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки наділені повноваженнями одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

Суд звертає увагу на те, що на час розгляду заяви/скарги позивача від 04.04.2024 року з додатками, відповідач цілковито володів інформацією про те, що об`єкт будівництва виходячи із поверховості не відповідає класу наслідків СС1, однак жодних заходів щодо усунення таких порушень не вчинив. При цьому, висновок комісії від 16.04.2024 за результатами скарги містить інформацію «про не підтвердження наявного реального ризику…», яка за своїм змістом не передбачена законодавчо в якості відмови в задоволенні скарги.

Порядком №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з пунктом 16 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як зазначалось вище та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою проведення відповідних перевірок на предмет виявлення порушень вчинених замовником будівництва, зокрема в частині того, що фактично будівництво не відповідає критеріям, які визначені в повідомленні про початок такого будівництва (дозвільний документ на проведення будівництва), при цьому останнім надавались матеріали (фото і відео), які підтверджують вчинені порушення, а саме, останнім зазначалось: поверховість будинку становить 6 наземних поверхів, що фактично не відповідає дозвільним документам та не належить до об`єкту класу наслідків СС1.

Проте, відповідачем проігноровано такі звернення, та фактично відмовлено в проведенні перевірки на предмет відповідності об`єкту будівництва дозвільним документам, що на думку суду в причинному зв`язку призвело до негативних наслідків, а саме реєстрації спірної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який зведений з істотними порушеннями.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №826/22842/15 наголошено на тому, що основне завдання контролюючого органу (станом на час вирішення спірних правовідносин ДІАМ) полягає саме у тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво та запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. Діючи належно і добросовісно, такий орган вживає відповідних заходів, які є своєчасними та дієвими. Формальне виконання повноважень без наміру отримання реальних результатів, не виконує завдань покладених на ДІАМ.

Незважаючи на наявність наведених вище відповідних повноважень, відповідачем не було розпочато проведення відповідної перевірки з метою встановлення достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, жодної інформації та документів, які необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у змовника будівництва не витребовувалось для підтвердження або спростування наведених в заяві позивача висновків.

Крім того судом першої інстанції вірно зауважено, що у постанові від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що органи виконавчої влади повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.

В той же час, встановлені законом повноваження не повинні сприйматися абстрактно, мати суто формальний, декларативний характер, а суб`єкти владних повноважень не можуть відмовлятись від виконання тих чи інших юридично значимих і обов`язкових до виконання дій лише тому, що вони не підкріплені чітко зафіксованою у законодавстві правовою процедурою їх реалізації, або з інших причин, якщо реалізація (виконання) відповідних публічно-владних управлінських функцій є можливою і цьому не перешкоджають непереборні обставини.

Об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що відповідачеві достеменно було відомо про істотні порушення з боку замовника будівництва, однак останнім не вжито жодних заходів щодо попередження та виявлення таких порушень. Фактично державний орган самоусунувся від виконання своїх завдань, що в сукупності також свідчить про протиправність дій під час реєстрації спірної декларації.

У ч. 2 ст. 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Це правило поширюється на усіх без винятку суб`єктів владних повноважень, у тому числі й на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які згідно з ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У цій справі позивач звернувся до органів державної влади не на початковому етапі будівельних робіт. Не зважаючи на це, належні, послідовні, логічні та своєчасні дії органів влади могли б ефективно захистити права позивача та не допустити порушення законодавства, або ж як мінімум вжити заходів, які б реально продемонстрували позивачу, що така перевірка за його скаргою відбулась. Водночас, неналежне реагування на звернення останнього, недобросовісне виконання обов`язків та самоусунення відповідача від виявлення та попередження істотних порушень будівництва нівелювали всі законодавчо передбачені приписи, спрямовані на захист інтересів не тільки позивача, а інших мешканців громади загалом.

Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Крім того, у постанові від 28.02.2020 у справі №П/811/1015/16 Верховний Суд звертав увагу на те, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Ні відповідач, ні третя особа будь-яких заперечень щодо доводів позивача про будівництво більше 4 поверхів не надали, також не надано доказів на спростування наявних у справі фото та відеоматеріалів, де зафіксовано щонайменше 7 наземних поверхів (два із яких мансардні) тоді як по проекту 4 поверхи.

Сукупність дій відповідача свідчить про недбалість, що призвела до невиконання завдань покладених на останнього, як орган будівельного контролю, наслідком якої відбулась незаконна реєстрація декларації про готовність спірного об`єкта будівництва до експлуатації, який зведений з істотним порушенням закону, що свідчить в свою чергу про задоволення адміністративного позову в частині щодо скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що оскаржувана декларація про готовність об`єкта до експлуатації у даній справі не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийнята (зареєстрована) відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття (реєстрації), а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що питання оскарження реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації повинно було розглядати в рамках цивільного судочинства, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як слідує з пояснень позивача наданих в судовому засіданні, останній звернувся до відповідача з позовом, переслідуючи мету захистити порушено право останнього щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, яке на його думку порушено під час будівництва спірного об`єкта, яке здійснюється на підставі дозвільних документів виданих посадовими особами відповідача з грубим порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, наголошував на тому, що ОК "ЖБК "Престижний дім-3", здійснив самочинне будівництво шляхом отримання неналежного дозвільного документу (для класу наслідків СС1, коли фактично будівля відповідає щонайменше класу наслідків СС2), після чого почав його легалізацію у спосіб реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (знову таки, що характерно класу наслідків СС1 і не відповідає фактично збудованій будівлі). Тобто, позивач вважає, що в даному випадку мають місце, правовідносини, які виникли з захисту саме порушеного екологічного права позивача, зокрема права на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

З приводу доводів представника відповідача про те, що цей спір стосується захисту майнових прав і приватноправових відносин, а не публічних, тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства суд зазначає таке.

Провівши системний аналіз ст. 2, 4, 19 КАС України висновується, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 806/2421/16.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем у цій справі, який наділений певними владно-розпорядчими повноваженнями, в межах виниклих у цій справі спірних правовідносин були реалізовані по відношенню до позивача, шляхом вчинення спірних дій (видача дозвільних документів на будівництво), які призвели, до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовищ, в т.ч. порушено екологічне право - внаслідок зведення незаконного будівництва.

Тобто, між сторонами в цій справі виникли саме публічно-правові відносини, засновані на принципі збереженням якості навколишнього природного середовища та забезпеченням екологічної безпеки, які порушуються внаслідок видачі відповідачем дозвільних документів на об`єкт будівництва, який на переконання позивача є все ж таки самочинним.

Разом з цим, між сторонами відсутні жодні ознаки юридичної рівності, яка є одним з основних визначальних критеріїв приватно-правових відносин.

Таким чином, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні вищенаведені доводи апелянта про те, що цей спір не стосується публічних правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Також слід врахувати, що статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України № 832-ХІV від 6 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)].

Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються: б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Зазначена позиція відповідає правовим висновкам, що містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а, від 26 травня 2020 року у справі №750/11932/16-а, від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16 та від 18 травня 2022 року у справі №826/12131/17 та №280/988/19, від 1 вересня 2022 року у справі №520/16518/2020.

Таким чином, при зверненні до суду по даній справі у Позивача наявний екологічний інтерес, викликаний необхідністю захисту саме екологічних прав внаслідок здійснення будівництва ОК ЖБК „Престижний дім-3, з огляду на те, що проведене будівництво (що продовжує здійснюватись) здійснене з порушенням містобудівного та екологічного законодавства та призводить до погіршення екологічної ситуації

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивач не є учасником публічно-правових відносин з органом державної влади.

Колегія суддів також не погоджується із доводами щодо неналежного відповідача у справі, оскільки як видно з матеріалів справи, оскаржувану декларацію було зареєстровано Державною інспекцією архітектури та містобудування України, а тому належним відповідачем у даній справі є Державна інспекція архітектури та містобудування України.

При цьому, Державна архітектурно-будівельна інспекції України перебуває в стані припинення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не здійснює функції і повноваження з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Водночас, Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840) забезпечує реалізацію повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України у взаємовідносинах із суб`єктами, які мають правовідносини з ліквідованим органом та є правонаступником прав, обов`язків та майна ліквідованої юридичної особи публічного права Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2023 у справі № 320/2982/20.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 грудня 2024 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.